12 вересня 2024 року
м. Київ
справа №200/6083/23
адміністративне провадження №К/990/33083/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів Берназюка Я.О., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2024 у справі №200/6083/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У 2023 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії за вислугу років позивачу з 01.03.2023 відповідно до статті 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з встановленням підвищення пенсії відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без урахування положень щодо обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії сумою 1500 грн., передбачених абзацом другим пункту 10 цієї постанови;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу з 01.03.2023 відповідно до статті 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з встановленням підвищення пенсії відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без урахування положень щодо обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії сумою 1500 грн, передбачених абзацом другим пункту 10 цієї постанови.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалою від 31.10.2023 відкрив провадження, вирішив розглядати і розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023 позов задоволено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2024 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовлено.
25.08.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через підсистему «Електронний суд», надійшла касаційна скарга позивача у якій він просить:
- відступити від висновку щодо застосування положень пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023» у подібних правовідносинах викладеного у постанові Верховного Суду України від 07.06.2024 у справі №420/25804/23 і врахованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, а також у постанові Верховного Суду від 13.006.2024 у справі №120/14637/23, згідно з яким «підвищення розміру пенсії позивача у 2023 шляхом її індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмір 1,197 із обмеженням верхньої межі індексації 1500, 00 гр., із одночасним збереженням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови №118 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у 2022, у розмірі 1,14, відповідає частині другій статті 42 Закону №1058-IV, оскільки у своїй сукупності він не є меншим за мінімальний розмір збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV, та сформувати новий висновок, згідно з яким «підвищення розміру пенсії позивача у 2023 шляхом її індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходи) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,197 із обмеженням верхньої межі індексації розміром 1500, 00 грн. із одночасним збереженням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2постанови №118 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у 2022, у розмірі 1,14 не відповідає (суперечить) частині 2 статті 42 Закону №1058-IV, оскільки розмір такого підвищення (індексації) пенсії у 2023 буде меншим за мінімальний розмір збільшення, визначений абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
- скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2024 у справі №200/6083/23 і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, змінивши його мотиваційну частину.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Суд виходить з наступного.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункту 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 2 частини четвертої та підпункти «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник вважає, що для правильного вирішення спірних правовідносин у цій справі №200/6083/23 існує небезпідставна необхідність відступити від висновку щодо застосування положень пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023, у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 07.06.2024 у справі №420/25804/23 і врахованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, а також у постанові Верховного Суду від 13.006.2024 у справі №120/14637/23, та сформувати новий висновок, згідно з яким «підвищення розміру пенсії позивача у 2023 шляхом її індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмір 1,197 із обмеженням верхньої межі індексації 1500, 00 гр., із одночасним збереженням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови №118 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у 2022, у розмірі 1,14, не відповідає (суперечить) частині 2 статті 42 Закону №1058-IV, оскільки розмір такого підвищення (індексації) пенсії у 2023 буде меншим за мінімальний розмір збільшення, визначений абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
Також скаржник зазначає, що касаційна скарга у справі №200/6083/23 стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також має виняткове значення для позивача.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, Cуд погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2024 у справі №200/6083/23.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 334, 335, 338, 359 КАС України, Верховний Суд,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2024 у справі №200/6083/23.
Витребувати з Донецького окружного адміністративного суду справу №200/6083/23.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді Я.О. Берназюк
С.Г. Стеценко