12 вересня 2024 року
м. Київ
справа №200/1639/24
адміністративне провадження №К/990/31591/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України, яка полягає у не наданні відповіді на звернення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгеніївни від 15 грудня 2023 року;
- зобов'язати некомерційну професійну організацію "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України надати відповідь на звернення ОСОБА_1 від 15 грудня 2023 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року у справі №200/1639/24 залишено без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року у справі №200/1639/24 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у справі №200/1639/24 залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги та касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у справі №200/1639/24 повернуто особі, яка її подала.
Також, роз'яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
13 серпня 2024 року ОСОБА_1 вдруге звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у справі №200/1639/24 залишено без руху. Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору.
06 вересня 2024 року ОСОБА_1 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що нею подано податкову декларацію, відповідно до якої дохід за 2023 рік складає 0 грн, яка прийнята податковою службою. Крім того, у цій справі ухвалою суду першої інстанції від 01 квітня 2024 року, яка не оскаржувалась і набрала законної сили та ухвалою суду апеляційної інстанції від 16 травня 2024 року встановлено, що дохід заявниці за 2023 рік у сумі 15 001, 48 грн (4821,48 грн - вигода приватного виконавця, 2980,00 грн - винагорода приватного виконавця, 800,00 грн (без пояснень), 400,00 грн (без пояснень), 6000,00 грн - соціальна допомога на проживання як внутрішньо переміщеної особі.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, Суд зазначає наступне.
Так, за приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Слід зазначити, що статтями 8 Закону України "Про судовий збір" та 133 КАС України встановлено право, а не обов'язок суду звільнити особу за наявних умов від сплати судового збору.
Питання про звільнення від сплати судового збору вирішується судом також на підставі заявленого стороною клопотання та поданих доказів на підтвердження наявності підстав для такого звільнення, визначених приписами Закону України "Про судовий збір".
Як було встановлено Верховним Судом в ухвалі від 04 вересня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху, відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 22 березня 2024 року за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року, дохід позивачки за попередній рік, склав 87683, 50 грн і 5 відсотків від цього доходу складає 4384,17 грн, а судовий збір - 2 422,40 грн, тобто судовий збір не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивачки - фізичної особи за попередній календарний рік.
Статтею 70 Податкового кодексу України передбачено, що до інформаційної бази Державного реєстру включаються дані про фізичних осіб, зокрема про джерела отримання доходів, суми нарахованих та/або отриманих доходів, суми нарахованих та/або сплачених податків.
Порядок отримання відомостей з Державного реєстру визначено розділом X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 29 вересня 2017 року № 822, згідно з яким відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи - платника податків (його представника) щодо отримання відомостей з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі.
За приписами частини другої статті 32 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" приватний виконавець для здійснення діяльності зобов'язаний відкрити в державному банку окремі рахунки для: 1) обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам; 2) зарахування коштів виконавчого провадження; 3) зарахування винагороди.
Стосовно доводів скаржниці в клопотанні про звільнення від сплати судового збору, що нею подано податкову декларацію, відповідно до якої дохід за 2023 рік складає 0 грн (яка прийнята податковою службою), колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Так, з доданих до касаційної скарги копій документів вбачається, що позивачка здійснювала платежі самостійно і самостійно визначила їх призначення. Доказів попереднього зарахування вказаних коштів на рахунки, які відкриті відповідно до статті 32 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" скаржницею не надано, як і інших доказів щодо помилкового зарахування коштів на власні рахунки.
Щодо посилання позивачки, що у цій справі на ухвалу суду першої інстанції від 01 квітня 2024 року та ухвалу суду апеляційної інстанції від 16 травня 2024 року, які не оскаржувалась і набрали законної сили і якими встановлено дохід заявниці за 2023 рік у сумі 15 001, 48 грн (4821,48 грн - вигода приватного виконавця, 2980,00 грн - винагорода приватного виконавця, 800,00 грн (без пояснень), 400,00 грн (без пояснень), 6000,00 грн - соціальна допомога на проживання як внутрішньо переміщеної особі, необхідно зазначити, що процесуальним законодавством не передбачено право особи оскаржувати ухвалу суду про відкриття провадження.
Крім того, як уже наголошувалось в ухвалі Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху від 04 вересня 2024 року звільнення від сплати судового збору відповідно до статей 8 Закону України "Про судовий збір" та 133 КАС України є правом, а не обов'язком суду.
Таким чином, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
З огляду на відсутність об'єктивних підстав звільняти позивачку від сплати судового збору, беручи до уваги вимоги закону про обов'язок сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд вирішив, відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у справі №200/1639/24.
Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін ухвалу про закриття провадження у справі №200/1639/24, посилання скаржниці у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням порядку і строків касаційного оскарження, передбачених статтями 329, 331 КАС України. Підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 3, 327-331, 334, 338 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року до закінчення розгляду справи №200/1639/24 в касаційній інстанції.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Витребувати з Донецького окружного адміністративного суду справу №200/1639/24.
Встановити десятиденний строк для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк М.В. Білак Ж.М. Мельник-Томенко