11 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 120/13387/23
адміністративне провадження № К/990/24967/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,
представника позивача Водзінського О.В.,
представника відповідача Франчука Я.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року (головуючий суддя Віятик Н.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року (головуючий суддя Смілянець Е.С., судді Драчук Т.О., Полотнянко Ю.П.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» (далі - ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН») звернулося до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Центральне МУ ДПС по роботі з ВПП), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 травня 2023 року: №920/Ж10/31-00-04-02-01, яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на 83211 грн (у тому числі за податковими зобов'язаннями - 55474 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 27737 грн); №921/Ж10/31-00-04-02-01, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2022 року на 3417260 грн; №923/Ж10/31-00-04-02-01, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника у банку за грудень 2022 року на 10469822 грн, а також нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 5234911 грн.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Стягнуто на користь ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 26840 грн за рахунок бюджетних асигнувань Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, Центральне МУ ДПС по роботі з ВПП звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою.
У касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних відмовити повністю.
Ухвалою Верховного Суду від 9 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року. Витребувано з Вінницького окружного адміністративного суду справу.
Підставою для відкриття касаційного провадження скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі Центральне МУ ДПС по роботі з ВПП вказує, що при вирішенні питання про правомірність оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі №2а-19379/11/2670, від 6 серпня 2019 року у справі № 2340/4818/18, від 19 листопада 2019 року у справі №826/487/16, від 15 травня 2020 року у справі №823/1538/16, від 28 лютого 2023 року у справі № 420/3226/19, що призвело до неправильного застосування пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та стверджує, що факт отримання позивачем товарів/робіт/послуг від контрагентів не підтверджено належними первинними документами, які б розкривали зміст операції та рух активів у процесі її здійснення, що є обов'язковою умовою для визнання господарських операцій товарними.
ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН», скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Справа № 120/13387/23 надійшла до Верховного Суду 22 липня 2024 року.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 15 вересня 2005 року зареєстровано як юридична особа, місцезнаходження: вул. Немирівське шосе, 26, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 33776336. Основний вид діяльності: виробництво олії та тваринних жирів (10.41).
На підставі Наказу Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП №49/Ж1 від 17 лютого 2023 року, відповідачем у період з 23 лютого 2023 року по 15 березня 2023 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн по декларації з податку на додану вартість за грудень 2022 року (від 19 січня 2023 року №9300227402) з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої 21 березня 2023 року складено Акт №488/Ж5/31-00-04-02-01/33776336 (далі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 192.1 статті 192, підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, 200.7 статті 200 ПК України, пункту 5 Розділу V наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28 січня 2016 року №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №15/28289, в результаті чого, у відповідності до пункту 200.14 статті 200 ПК України:
завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за грудень 2022 року у сумі 13942556 грн, з них: завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість на розрахунковий рахунок на 10469822 грн;
завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації), що призвело до завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 3417260 грн;
занижено суму податкових зобов'язань на 55474 грн.
В Акті перевірки, зокрема вказано, що:
в порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ПАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» на загальну суму ПДВ 13160136 грн, що призвело до завищення бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2022 року на загальну суму 10469822 грн та від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду по декларації за грудень 2022 року на суму ПДВ 2690314 грн;
в порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Транспортна компанія ІТЕК» на загальну суму ПДВ 716607 грн, що призвело до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду по декларації за грудень 2022 року на суму ПДВ 716607 грн;
в порушення пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.11 статті 201 ПК України, завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 716607 грн, через реєстрацію податкових накладних, які містили помилки в коді УКТ ЗЕД на товар «Відходи від очистки насіння», що призвело до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду по декларації за грудень 2022 року на суму ПДВ 65813 грн.
Не погоджуючись із висновками Акта перевірки, ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» на Акт перевірки подало заперечення № 01-12/04-23 від 12 квітня 2023 року, а також надало додаткові копії документів згідно переліку зазначеного у запереченнях на 263 аркушах.
За результатами розгляду заперечень, поданих позивачем, контролюючий орган надав відповідь від 9 травня 2023 року №328/Ж12/31-00-04-02-01, в якій вказав, що надані заперечення та додаткові документи не спростовують висновки Акту перевірки, а тому залишає висновки останнього без змін, а заперечення - без задоволення.
На підставі висновків Акта перевірки, Центральним МУ ДПС по роботі з ВПП 16 травня 2023 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
№920/Ж10/31-00-04-02-01, яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на 83211 грн (у тому числі за податковими зобов'язаннями - 55474 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 27737 грн);
№921/Ж10/31-00-04-02-01, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2022 року на 3417260 грн;
№923/Ж10/31-00-04-02-01, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника у банку за грудень 2022 року на 10469822 грн, а також нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 5234911 грн.
Не погодившись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями від 16 травня 2023 року, ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» 7 червня 2023 року звернулося Державної податкової служби України із скаргою №1426-22306070165, яка рішенням від 4 серпня 2023 року №21494/6/99-00-06-01-04-06 про результати розгляду скарги, податкові повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу - без задоволення.
Вважаючи неправомірними оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16 травня 2023 року, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання їх протиправними та про їх скасування.
Cуд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення виходив з того, що висновки контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій не можуть ґрунтуватися лише на інформації, що міститься у податковій базі відносно контрагентів платника податків, натомість, такі можуть бути здійснені на підставі первинних документів та об'єктивної перевірки фактичних обставин господарських правовідносин. Під час судового розгляду справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентами враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності. На переконання суду, копії всіх первинних документів, які були надані під час перевірки податковому органу, складені відповідно до вимог чинного законодавства.
Зазначена позиція підтримана Сьомим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Пунктами 200.1, 200.2 та 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).
Статтею 1 Закону № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; у свою чергу господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 996-XIV, первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
З аналізу наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю. При цьому, ні місце складання первинного документу, ні місце передачі товару не є обов'язковими реквізитами первинного документу. Вони є додатковими реквізитами які можуть бути включеними до первинного документу за вимогою однієї із сторін. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Так, судами попередніх інстанцій щодо формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення фінансового-господарських відносин ПАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» встановлено наступне.
Контролюючим органом в Акті перевірки зазначено, що на підтвердження заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» надано до перевірки договори поставки укладені позивачем з ПАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат», а саме олії соняшникової нерафінованої невимороженої (пресова, екстракційна) №120522 від 2 грудня 2022 року та №221222 від 22 грудня 2022 року; олії соняшникової нерафінованої вимороженої №120622 від 5 грудня 2022 року. У зазначених договорах не визначено терміни постачання шроту соняшникового тостованого гранульованого та олії соняшникової нерафінованої невимороженої.
В наданих видаткових накладних зазначено, що товари були отримані ОСОБА_1 згідно з дорученням №620 від 1 грудня 2022 року, при цьому, в наданих трьохсторонніх актах приймання-передачі товару, які відповідають датам видаткових накладних, зазначено, що товарно-матеріальні цінності прийняті іншою особою ОСОБА_2 , тобто виявлено невідповідність осіб, якими отримано та прийнято Товари.
Крім цього, встановлено, що доручення №620 від 1 грудня 2023 року на ОСОБА_1 було виписано раніше дати укладання зазначених договорів поставки.
При цьому, у наданих до перевірки актах приймання - передачі товару зазначається, що ПАТ "Вінницький олійножировий комбінат" приймає на зберігання за адресою м. Вінниця, Немирівське шосе, буд. 26 відповідні товарно - матеріальні цінності, а саме шрот соняшниковий тостований гранульований та олію соняшникову нерафіновану. В наданих до перевірки договорах поставки та видаткових накладних зазначено місце їх складання - м. Чернівці, при тому що передача товарно-матеріальних цінностей повинна відбуватися на території ПАТ "Вінницький олійножировий комбінат" за адресою м. Вінниця, Немирівське шосе, буд. 26.
Крім наданих видаткових накладних та актів прийому передачі відсутні інші підтверджуючі документи передачі визначеної кількості шроту соняшникового тостованого гранульованого та олії соняшникової нерафінованої, яка зберігалась на ПАТ "Вінницький олійножировий комбінат" знеособлено.
Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних та наданих до перевірки документів відсутня інформація щодо подальших господарських операцій між новим власником ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» та зберігачем ПАТ "Вінницький олійножировий комбінат" після передачі товарно - матеріальних цінностей (шроту соняшникового тостованого гранульованого та олії соняшникової нерафінованої), а саме: отримання послуг зберігання, відвантаження в авто або залізничний транспорт тощо.
З урахуванням зазначеного вище, податковий орган дійшов висновку, що проведені операції мають ознаки «безтоварних», що може свідчити про переведення коштів без фактичних поставок.
Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у грудні 2022 року ПАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» здійснював реалізацію на користь ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» олії соняшникової та шроту, які зберігалися за адресою: вул. Немирівське шосе, 26, м. Вінниця. Товар, який реалізовувався був вироблений для ПАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» згідно Договору переробки соняшнику на давальницьких умовах №1051/22 від 23 листопада 2022 року.
Відповідно до пункту 3.1 Договору поставки №120522 укладеного 2 грудня 2022 року між ПАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» (постачальник) та ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» (покупець), товар (шрот соняшниковий тостований гранульований) постачається покупцю на умовах EXW склад (згідно ІНКОТЕРМС) за адресою складу постачальника: вул. Немирівське шосе, буд. 26, м. Вінниця, 21034.
Пунктами 3.2, 3.3 Договору визначено, що разом із товаром постачальник надає покупцю видаткову накладну на товар та трьохсторонній акт приймання-передачі. Товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю відповідно до видаткової накладної.
Вказане місце постачання за адресою вул. Немирівське шосе, буд. 26, м. Вінниця, 21034 визначене також Договором поставки №221222 від 22 грудня 2022 року.
При цьому, ПАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» складаючи видаткові накладні на поставку олії соняшникової та штроту, а саме: щодо поставки шроту - №ЧМ-0002851 від 13 грудня 2022 року, №ЧМ-0002850 від 10 грудня 2022 року, №ЧМ-0002764 від 6 грудня 2022 року, №ЧМ-0002787 від 8 грудня 2022 року, №ЧМ-0002805 від 9 грудня 2022 року, №ЧМ-0003004 від 22 грудня 2022 року та щодо поставки олії - №ЧМ-0003074 від 27 грудня 2022 року, №ЧМ-0002843 від 9 грудня 2022 року, №ЧМ-0002736 від 6 грудня 2022 року, №ЧМ-0002756 від 7 грудня 2022 року, №ЧМ-0003020 від 22 грудня 2022 року, №ЧМ-0003127 від 29 грудня 2022 року, №ЧМ-0002994 від 20 грудня 2022 року, №ЧМ-0002946 від 16 грудня 2022 року зазначило у них місцезнаходження юридичної особи (м. Чернівці), натомість, у трьохсторонніх актах приймання-передачі товару шроту від 13 грудня 2022 року, 10 грудня 2022 року, 6 грудня 2022 року, 8 грудня 2022 року, 9 грудня 2022 року, 22 грудня 2022 року та олії від 27 грудня 2022 року, 9 грудня 2022 року, 6 грудня 2022 року, 7 грудня 2022 року, 22 грудня 2022 року, 29 грудня 2022 року, 20 грудня 2022 року, 16 грудня 2022 року зазначено місце передачі товару - м. Вінниця.
Крім того, у вказаних видаткових накладних одержувачем визначено ТОВ «Ді енд ай еволюшн» за адресою вул. Немирівське шосе, буд. 26, м. Вінниця, 21034.
Дослідивши під час розгляду справи, наведені вище первинні документи суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що дані зазначені в останніх повністю відповідають вимогам статті 9 Закону № 996-XIV.
Щодо повноважень осіб, які здійснювали приймання товару, придбаного позивачем, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» в особі директора Таірова О.В., згідно Довіреності №18-01/22 від 18 січня 2022 року уповноважило ОСОБА_2 представляти інтереси позивача в усіх установах і організаціях з питань його господарської діяльності, що пов'язана зі збутом, реалізацією, поставкою, зберіганням, отриманням, придбанням олійно-жирової продукції та сировини (у тому числі олії, фузи, жирів, шроту та лушпиння), продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання. Для цього уповноваженому надано право: укладати договори, подавати заяви, документи у відповідні органи, установи та організації, приймати участь у переговорах та суперечках, пов'язаних з господарською діяльністю Товариства, що пов'язана зі збутом, поставкою, зберіганням, отриманням, придбанням та реалізацією олійно - жирової продукції та сировини, продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання; одержувати та надавати необхідні довідки, документи, у тому числі складські документи, та іншу інформацію у будь-яких державних або недержавних органах, підприємствах, установах, організаціях; отримувати належні Товариству товарно-матеріальні цінності; ставити підпис від імені Товариства на відповідних документах, договорах (у тому числі про надання послуг), довіреностях на отримання товарно - матеріальних цінностей, та виконувати всі інші дії, пов'язані з виконанням цієї довіреності.
1 грудня 2022 року ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» видано Довіреність №620 ОСОБА_1 на отримання від ПАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» олії соняшникової нерафінованої та штроту соняшникового тостованого гранульованого (дія довіреності до 31 грудня 2022 року).
За наведених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що видані позивачем довіреності містили достатньо повноважень на отримання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначеного вище товару.
Приймання товару здійснювалося зазначеними особами спільно: ОСОБА_2 , проставив підписи на видаткових накладних, а ОСОБА_1 - на трьохсторонніх актах приймання-передачі.
При цьому, приймання товару таким чином не заборонено законодавством, і також не може свідчити про нереальність господарської операції. Кожен із вищевказаних документів ( видаткові накладні та акти приймання-передачі товару) відповідає вимогам законодавства та не суперечить один одному.
Стосовно посилання відповідача про те, що Доручення №620 від 1 грудня 2022 року було виписано на ОСОБА_1 раніше дати укладання договорів поставки, то суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що такі доводи відповідача є безпідставними, оскільки чинне законодавство не забороняє видавати довіреності до підписання договору.
Щодо тверджень відповідача, що відсутність у договорах поставки терміну поставки товару свідчить про нереальність здійснення господарських операцій, то судами першої та апеляційної інстанцій з цього приводу зазначено наступне.
Пунктами 3.3, 3.4 Договорів поставки №120522 від 2 грудня 2022 року, №120622 від 5 грудня 2022 року та №221222 від 22 грудня 2022 року встановлено, що товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю відповідно до видаткової накладної. Датою поставки та переходу права власності і ризиків на товар сторони вважають дату, зазначену у видатковій накладній на товар.
Як вже було зазначено судами попередніх інстанцій, позивачем надано, як під час перевірки так і до суду відповідні видаткові накладні, які підтверджують, що постачальник передав товари покупцю, останні містять усю інформацію, необхідну для бухгалтерського обліку операції, а саме: назву та кількість товарів, ціну, місце постачання, дату господарської операції.
Отже, судим першої та апеляційної інстанції відсутність строку поставки товару у договорі не свідчить про нереальність господарської операції.
Зокрема частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, в даному випадку саме видаткова накладна є основним первинним документом на постачання товару який має пріоритет над трьохстороннім актом приймання передачі товару та повинен братися до уваги для цілей бухгалтерського та податкового обліку.
Також судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано вказано на безпідставність тверджень контролюючого органу про відсутність подальших господарських операцій щодо зберігання товару між власником товару ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» та зберігачем ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» після передачі товарно-матеріальних цінностей (олії соняшникової нерафінованої), а саме: отримання послуг зберігання, відвантаження в авто або залізничний транспорт тощо.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 31 грудня 2021 року між ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» (зберігач) та ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» (власник) укладено Договір №146/22 про надання послуг по відповідальному зберіганню.
Пунктами 1.1, 1.2 вказаного Договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених даним Договором, згідно відповідних документів, які є невід'ємною частиною даного Договору, власник передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання олію, олію фасовану, маргаринову продукцію, шрот, фуз, лушпиння, відходи від очистки насіння, що є власністю власника, згідно документів вказаних в розділі 2 даного Договору.
Господарські операції щодо зберігання товару також підтверджуються Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписаними виконавцем ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» та замовником ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» №2804 від 31 грудня 2022 року та податковою накладною від 31 грудня 2022 року №384 за послуги по зберіганню ТМЦ.
Отже, операції щодо зберігання товару між новим власником ТОВ ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» та зберігачем ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» підтверджені належними доказами.
Враховуючи наведені вище обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 травня 2023 року №920/Ж10/31-00-04-02-01, оскільки позивачем надано належні та допустимі докази для підтвердження здійснення господарських операцій з ПАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат», що свідчить про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 83211 грн (у тому числі 55474 грн за податковими зобов'язаннями).
Щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» з ТОВ «Транспортна компанія ІТЕК», то судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
В Акті перевірки контролюючим органом зазначено, що проведеною перевіркою не підтверджено факт надання ТОВ «Транспортна компанія ІТЕК» позивачу послуг транспортного перевезення вантажів залізничним транспортом, згідно виписаних податкових накладних за проведені послуги транспортного перевезення вантажів залізничним транспортом на загальну суму податку на додану вартість 716607 грн.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 1 вересня 2022 року між ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» (замовник) та ТОВ «Транспортна компанія ІТЕК» (виконавець) укладено Договір про надання послуг №0109-МНВ.
Згідно пункту 1.2 наведеного Договору, виконавець зобов'язується протягом терміну дії Договору на підставі заявок замовника організовувати та забезпечувати перевезення залізничним транспортом у межах митної території України та за її межами вантажів замовника у власному рухомому складі (цистернах, мінераловозах) та «вантажів на своїх осях».
Також 16 вересня 2022 року між позивачем (орендар) та ТОВ «Транспортна компанія ІТЕК» (орендодавець) укладено Договір оренди залізничних цистерн №6/В, пунктом 1.1. якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування рухомий склад залізничні цистерни в кількості, вказаній в акті прийому-передачі до даного Договору, комерційно придатний та технічно справний, очищений від залишків раніше перевезеного вантажу, який буде використовуватися орендарем для перевезення олії.
Також на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу витрат на придбання та податкового кредиту сум податку на додану вартість позивачем надано наступні документи: додаткову угоду №1 від 1 листопада 2022 року до Договору оренди залізничних цистерн №6/В від 16 вересня 2022 року; додаткову угоду №2 від 1 грудня 2022 року до Договору оренди залізничних цистерн №6/В від 16 вересня 2022 року; Акт надання послуг №2 від 31 грудня 2022 року на суму 2011500 грн, у тому числі ПДВ - 335250 грн; Акт надання послуг №3 від 31 грудня 2022 року на суму 837,52 грн, у тому числі ПДВ - 139,59 грн; Акт надання послуг №4 від 31 грудня 2022 року на суму 2967942,48 грн, у тому числі ПДВ - 494657,08 грн; Додаток №1 до Акта надання послуг №4 від 31 грудня 2022 року; відповідні платіжні доручення у кількості 11 штук за грудень 2022 року на суму 5600000 грн; залізничні накладні на підтвердження надання послуг з організації перевезення; відповідні податкові накладні; Договір з організації перевезень залізничним транспортом №01112022 від 1 листопада 2022 року; акти приймання-передачі вагонів в оренду за договором №6/в від 16 вересня 2022 року; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №3149 від 31 грудня 2022 року; заявки ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» від 1 грудня 2022 року на перевезення залізним транспортом за договором №0109-МНВ від 1 вересня 2022 року про надання послуг; інформацію щодо дислокації вагонів наданих під перевезення замовнику ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН»; Додаток до Акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №3149 від 31 «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» 2022 року з переліком використаних під час надання послуг вагонів.
Усі перелічені вище первинні документи під час розгляду справи досліджені судами попередніх інстанцій.
Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Під час розгляду справи, судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданим позивачем та зібраним судами на підставі статті 9 КАС України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, є підставою для податкового обліку.
Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що сам Акт перевірки не містить будь-якого документального підтвердження та обґрунтування щодо відсутності фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ «Транспортна компанія ІТЕК», а викладені у ньому висновки щодо нереальності господарських операцій ґрунтуються виключно на ненаданні заявки на перевезення залізничним транспортом у відповідність до пункту 2.2 Договору №0109-МНВ від 1 вересня 2022 року.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем наданими документами у повній мірі доведено здійснення господарських операцій з ТОВ «Транспортна компанія ІТЕК», а тому висновки викладені податковим органом в Акті перевірки є безпідставними та необґрунтованими.
Щодо правомірності визначення позивачем коду УКТЗЕД « 2306» у податкових накладних на реалізацію товару «Відходи від очистки насіння», то судами попередніх інстанцій наведено наступне.
В Акті перевірки відповідачем зазначено, що номенклатура товару «Відходи від очистки насіння» не відповідає коду УКТЗЕД « 2306», у зв'язку з чим податкові накладні, виписані контрагентами на адресу ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» у грудні 2022 року не можуть бути підставою для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.
При цьому, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно договору поставки №130/22 від 31 грудня 2021 року, укладеного між ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» (постачальник) та ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» (покупець), постачальник зобов'язався передавати партіями у власність покупцю відходи від очистки насіння без вивозу з території постачальника для подальшої переробки на виробничих потужностях постачальника, а покупець зобов'язався приймати товар та оплачувати його на визначених умовах.
ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» виписано та зареєстровано податкові накладні 5-271 з номенклатурою «Відходи від очистки насіння» код УКТ ЗЕД « 2306».
Згідно Додатку до Закону України від 4 червня 2020 року №674-ІХ «Про митний тариф України», «Митний тариф України» (групи 01-49), коду УКТЗЕД 2306 відповідають товари: макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані (в тому числі код 2306 30 00 00 з насіння соняшнику).
Позивач зазначав, що Додатки до Закону України "Про Митний тариф України" не містять більш підходящого коду УКТЗЕД на даний товар, ніж код 2306.
В свою чергу, контролюючий орган а ні в Акті перевірки, а ні під час розгляду справи не вказав в чому ж саме полягає помилковість визначення коду УКТЗЕД товару, придбаного позивачем та не зазначив жодних обґрунтувань на підтвердження свого припущення щодо неправильного визначення коду товару, придбаного ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» у контрагента ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат», а саме відходи від очистки насіння.
Також вказані доводи не наведені відповідачем і в касаційній скарзі.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, оскільки відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 16 травня 2023 року: №920/Ж10/31-00-04-02-01, №921/Ж10/31-00-04-02-01, №923/Ж10/31-00-04-02-01, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» та визнання протиправними і скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.
Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач посилається на обставини неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24 січня 2018 року у справі №2а-19379/11/2670, від 6 серпня 2019 року у справі № 2340/4818/18, від 19 листопада 2019 року у справі №826/487/16, від 15 травня 2020 року у справі №823/1538/16, від 28 лютого 2023 року у справі №420/3226/19.
Відповідно до правового висновку, висловленого у пункті 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц: висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формуються виходячи із конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. При цьому під судовим рішенням в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, у яких є аналогічними предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Однак, контролюючий орган посилається на правові позиції Верховного Суду, пов'язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Аналіз висновків судів першої та апеляційної інстанції у цій справі та в наведених скаржником постановах Верховного Суду свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення.
Таким чином, судові рішення, на які посилається відповідач, ухвалені за інших фактичних обставин справи, установлених судами, тому посилання на те, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду, є безпідставними.
Отже доводи й аргументи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.
Перевіряючи доводи податкового органу щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при вирішенні справи, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Як зазначалось вище, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про необґрунтованість заявленої у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 328 КАС України. Інших порушень судами норм процесуального права, про які йдеться у касаційній скарзі, колегією суддів касаційної інстанції за наслідками касаційного перегляду справи не встановлено.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року - без змін.
Повний текст постанови виготовлено 12 вересня 2024 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх