12 вересня 2024 року
м. Київ
справа №560/483/23
адміністративне провадження №К/990/33150/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Білак М. В., Єресько Л. О. перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №560/483/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 вересня 2019 року по день фактичного розрахунку - 23 грудня 2022 року включно; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 вересня 2019 року по день фактичного розрахунку 23 грудня 2022 року включно, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні два місяці служби, які передували дню звільнення, з урахуванням раніше виплаченої суми середнього заробітку.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04 вересня 2019 року по 03 березня 2020 року. Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04 вересня 2019 року по 03 березня 2020 року в розмірі 21700, 56 грн, з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року у справі № 560/483/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
27 серпня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №560/483/23.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена 29 квітня 2024 року, а касаційну скаргу передано до відділення поштового зв'язку 23 серпня 2024 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
При цьому, скаржник у касаційній скарзі порушує питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яке обгрунтоване тим, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Щодо посилання скаржника на введення воєнного стану, як на поважну причину пропуску строку звернення з касаційною скаргою, колегія суддів зазначає наступне.
Так, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", з 05.30 год 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України.
Посилання скаржника щодо пропуску строку на касаційне оскарження в зв'язку з введенням воєнного стану не містять доводів щодо неможливості вчинення скаржником відповідних процесуальних дій щодо своєчасного оскарження судових рішень з дотриманням встановленого строку на касаційне оскарження та не підтверджені відповідними доказами, а містять лише загальне посилання на Указ Президента від 24 лютого 2022 року №64.
Враховуючи положення частин першої та другої статті 329 КАС України, та з огляду на ненадання скаржником доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.
За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.
Керуючись статтями 169, 329, 330, 332 КАС України,
Визнати неповажними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №560/483/23.
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №560/483/23 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді М. В. Білак
Л. О. Єресько