Справа № 757/20904/24-п
№ провадження 33/824/3958/2024
Суддя І інстанції - Шапутько С.В.
12 вересня 2024 року суддя Київського апеляційного суду
Немировська О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за участі потерпілої ОСОБА_1 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2024 року про визнання ОСОБА_2 , який народився: ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, стягнуто судовий збір на користь держави.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_2 24 квітня 2024 року о 21:05 год. у м. Києві по вул. М. Бойчука, 41, керуючи автомобілем марки ЗАЗ-ДЕО, державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «LEXUS LX200», державний номерний знак НОМЕР_2 . При дорожньо-транспортній пригоді транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху і вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді місцевого суду про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та прийняти нову постанову, якою накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що зазначена постанова є такою, що не відповідає обставинам справи, прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до чч. 4-7 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційна скарга на постанову судді у справі про адміністративне правопорушення подається протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Заслухавши пояснення потерпілої ОСОБА_1 дослідивши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пунктом 13.1 ПДР передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
При зверненні з апеляційною скаргою ОСОБА_1 просила скасувати постанову суду першої інстанції про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у зв'язку із тим, що до ОСОБА_2 було застосовано найм'якішу санкцію, яка визначена статтею 124 КУпАП, а саме: штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Вважає, що застосована санкція не відповідає принципу індивідуалізації юридичної відповідальності та меті адміністративного стягнення.
В судовому засідання ОСОБА_1 наголошувала, що при визначенні адміністративного стягнення за порушення ПДР та норм КУпАП, суд першої інстанції не врахував всіх обставин справи, а саме: грубе порушення правил дорожнього руху зі сторони ОСОБА_2 , характер пошкоджень транспортного засобу, розміру заподіяної шкоди та відсутність у ОСОБА_2 поліса цивільно-правової відповідальності. У зв'язку із цим, ОСОБА_1 просила застосувати до ОСОБА_2 альтернативну санкцію, яка передбачена статтею 124 КУпАП, а саме: позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
При розгляді даної справи суддя районного суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Пунктом 4 ст. 293 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Згідно з ч. 9 ст. 294 КУпАП у разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.
Крім того, зміна виду адміністративного стягнення не може бути підставою для скасування рішення суду.
За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року немає.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2024 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Немировська О.В.