10 вересня 2024 року місто Київ
справа № 755/2137/23
апеляційне провадження № 22-ц/824/1268/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва у складі судді Винниченко Л.М. від 11 квітня 2023 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2023 року приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПрАТ «АК «Київводоканал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивовано тим, що відповідач є співвласником квартири, до якої позивач надає житлово-комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .
5 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «АК «Київводоканал», в подальшому перейменованим на ПрАТ «АК «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого водопостачання холодної води та водовідведення
(з використанням внутрішньо будинкових систем). Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов договору. У разі відмови споживачів від отримання послуг, дана відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.
31 травня 2021 року на офіційному веб-сайті опубліковано повідомлення про публічну пропозицію ПрАТ «АК «Київводоканал» про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, у зв'язку із чим з 01 липня 2021 року вказаний договір вважається укладеним.
Позивач зазначив, що відповідач отримує житлово-комунальні послуги на підставі договору, оскільки після розміщення повідомлення та договору на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал» жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та договору від нього не надходило.
Відповідач в порушення умов договору щодо повної та своєчасної оплати спожитих у період з 1 липня 2014 року по 31 грудня 2022 року послуг з водопостачання та водовідведення не виконав належним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 23 811,88 грн.
Також за відповідачем наявна заборгованість зі сплати внеску за абонентське обслуговування у розмірі 386,04 грн. Загальна сума заборгованості складає 24 197,92 грн.
У зв'язку із простроченням сплати відповідачем спожитих житлово-комунальних послуг позивачем також нараховано три проценти річних в розмірі 4 221,39 грн та інфляційні втрати в розмірі 22 076,78 грн.
Із урахуванням наведених обставин, позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 24 197,92 грн, три проценти річних в розмірі 4 221,39 грн, інфляційні втрати в розмірі 22 076,78 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дніпровськогорайонного суду міста Києва від 11 квітня 2023 року позов ПрАТ «АК «Київводоканал» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 8 416,02 грн., судовий збір в розмірі 2 684 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач, як співвласник квартири АДРЕСА_2 , зобов'язаний сплатити заборгованість за надані позивачем житлово-комунальні послуги пропорційно до його частки у праві власності. Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 є власником 1/6 частини квартири, розмір заборгованості, що підлягає до стягнення становить
8 416,02 грн (50 496,09 грн / 6). Позовних вимог до інших співвласників щодо стягнення заборгованості позивачем не заявлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У поданій апеляційній скарзі ПрАТ «АТ «Київводоканал», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Заявник зазначає, що із урахуванням положень статті 360, частин першої, третьої статті 543, частини четвертої статті 544 ЦК України співвласник, який виконав солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги). Отже, співвласники є солідарними боржниками.
Таким чином, позивач має право вимагати виконання обов'язку від співвласника квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 у повному обсязі.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися правом на подання відзиву.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що 5 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» №110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання Публічним акціонерним товариствам «Акціонерна компанія "Київводоканал», що перейменоване на ПрАТ «АК «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
Відповідно до пункту 1.1. договору позивач взяв на себе зобов'язання з надання відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), а відповідач - своєчасно сплачувати зазначені послуги в строки та на умовах, передбачених Договором.
Згідно з пунктом 3.1. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (а. с. 9).
31 травня 2021 року на офіційному веб-сайті (vodokanal.kiev.ua) опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ «АК «Київоводоканал» про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з
централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення. Договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на веб-сайті ПрАТ «АК «Київводоканал» співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з Товариством ,
Вказано, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.(а. с. 10).
Квартира АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 (1/6 частина), ОСОБА_2 (1/6 частина), ОСОБА_3 (2/3 частини) на підставі договору міни, посвідченого 23 червня 2000 року, що підтверджується інформацією, наданою Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (а. с. 18-20).
Згідно з розрахунком, зробленим позивачем, за період з липня 2014 року по грудень 2022 року заборгованість ОСОБА_1 по оплаті послуг з централізованого водопостачання та водовідведення становить 23 811,88 грн, три проценти річних складають 4 221,39 грн., інфляційні втрати 22 076,78 грн (а. с. 15-17).
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Приписи статей 205, 634, 641, 642, 714 ЦК України і частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року свідчать про обов'язковість договору про надання житлово-комунальних послуг для споживача та неможливість останнього відмовитись від укладання договору, а сам договір є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення такого у договорі або законі не висловив заперечень проти договору у формі мовчання.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17 зазначено, що надавач послуг опублікував в газеті у якості пропозиції (оферти) для підписання споживачами публічний договір про надання комунальних послуг, а тому з огляду на те, що відповідач протягом місяця з дня публікації не направив свою письмову відмову укласти договір, то він вважається таким, що прийняв пропозицію позивача про укладення договору. При цьому Верховний Суд керувався тим, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов'язок укласти договір та вносити плату за користування послугами, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про надання послуг або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.
Відповідно до частини третьої статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.
Оскільки протягом місяця з дня опублікування позивачем у засобі масової інформації повідомлення та договору відповідач про свою відмову укласти договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення у письмовому вигляді не направив, він вважається таким, що прийняв пропозицію позивача щодо укладення договору, а відтак можна дійти висновку про наявність договірних відносин між сторонами.
Згідно отриманої судом першої інстанції в порядку статті 187 ЦПК України інформації з Реєстру територіальної громади міста Києва від 21 лютого 2023 року у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , значиться зареєстрованими відповідач ОСОБА_4 (а. с. 36).
Таким чином, відповідач у період часу з 01 липня 2014 року по 31 грудня 2022 року був споживачем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки після розміщення їх виконавцем 5 серпня 2014 року у засобі масової інформації повідомлення про публічний договір (оферту) та тексту договору про надання таких комунальних послуг в установленому законом порядку не заявив відмову від надання зазначених послуг, а також протягом спірного періоду фактично користувався послугами, які надавалися позивачем.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Статтею 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Відповідно до статей 156, 162 ЖК Української РСР власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.
Згідно з частинами першою, другою статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
У частині першій статті 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до положень статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, кожен із власників спільної часткової власності несе витрати по утриманню майна відповідно до своєї частки у спільному майні.
Якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (стаття 540 ЦК України).
Натомість, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання (статті 541 ЦК України).
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (стаття 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач надавав послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_1 (1/6 частина), ОСОБА_2 (1/6 частина), ОСОБА_3 (2/3 частини).
У цій справі ПрАТ «АК «Київводоканал» пред'явило вимогу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги лише до ОСОБА_1 . До інших співвласників квартири позовних вимог не заявлено.
Відтак, за відсутності договору, який визначає солідарне зобов'язання або домовленості між співвласниками щодо порядку несення витрат за отримані послуги та не визначення іншого уповноваженого власника квартири, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за отримані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 8 416,02 грн, тобто пропорційно до його частки у спільному майні, та відмову позивачу у стягненні решти суми заборгованості, яка підлягає сплаті іншими співвласниками квартири, до яких позовних вимог не заявлялося.
Наведене узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 344/1792/16-ц (провадження № 61-22264св18).
В силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Посилання заявника в апеляційній скарзі на те, що співвласник, який виконав солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес), колегія суддів вважає безпідставними, оскільки реалізація відповідачем такого права не може залежати від його статусу у правовідносинах з іншим суб'єктом звернення до суду (кредитором) та покладати на нього додатковий тягар щодо захисту його прав. Закріплений статями 55, 124 Конституції України та статтею 4 ЦПК України інститут права на звернення до суду має комплексний характер. Його утворюють різні за природою і призначенням юридичні засоби (інструменти), метою яких є забезпечення реалізації кожною людиною своїх прав, свобод чи законних інтересів, а також їх відстоювання, захист та відновлення у разі порушення.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статі 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» залишити без задоволення.
Заочне рішення Дніпровського районного суду Київської області від 11 квітня 2023 рокузалишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: