справа № 760/19699/22 Головуючий у суді І інстанції: Букіна О.М.
провадження №22-ц/824/12122/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
10 вересня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Гаращенка Д.Р., Олійника В.І.,
секретар судового засідання: Дуб С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Оксененка Даніїла Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року про призначення експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошового боргу,
У грудні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошового боргу, у якій просить:
- стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь борг за договором позики від 01 грудня 2016 року у сумі 40 000,00 доларів США;
- стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь 3% річних у розмірі 1 183 доларів 56 центів США;
- стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь 12 405,00 грн витрат по сплаті судового збору.
19.09.2023 року до суду від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Майко М.В. надійшла заява про забезпечення доказів в порядку ст. 116 ЦПК України, у якій представник відповідача просив:
1. Забезпечити доказ існування боргу в розмірі 40 000,00 дол. США, шляхом призначення фізико-хімічної судової експертизи по справі № 760/19699/22, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Смоленська, 6, м. Київ, 03057).
2. На розгляд та вирішення експерта поставити наступні питання:
- Чи відповідають давність підпису громадянина ОСОБА_2 даті, вказаній у розписці від 01.12.2016 року?
- Якщо ні, то в який період був виконаний підпис громадянином ОСОБА_2 у розписці від 01.12.2016 року?
- Чи давність надрукованого тексту розписки від 01.12.2016 року відповідає 01.12.2016 року?
- Якщо ні, то в який період був виконаний друк тексту розписки від 01.12.2016 року?
Подане клопотання про призначення по справі фізико-хімічної судової експертизи обгрунтоване тим, що відповідач ОСОБА_3 позов не визнає в повному обсязі.
Сторона відповідача ОСОБА_3 вказує на те, що відповідачу достовірно відомо, що жодних грошових коштів її колишній чоловік в борг у позивача ОСОБА_1 ніколи не отримував.
При цьому, як вбачається з розписки, яка наявна в матеріалах даної справи, 01.12.2016 року ОСОБА_2 отримав в борг від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 40 000 дол. США, що було еквівалентно 1 022 343,00 грн. за курсом станом на 01.12.2016 року. Вказані грошові кошти відповідач ОСОБА_2 повинен був повернути у строк до 31.12.2021 року. Отримані грошові кошти, як вбачається із розписки, взято на сімейні потреби та при написанні цієї розписки згода на отримання позики відповідачем ОСОБА_3 нібито надана.
Разом з тим відповідач ОСОБА_3 наполягає на тому, що згоди на отримання позики її колишнім чоловіком відповідачем ОСОБА_2 вона в будь-якому вигляді (усна, письмова, посвідчена нотаріусом) ніколи не надвала.
Сторона відповідача ОСОБА_3 вважає, що розписка, яка видана ОСОБА_2 ОСОБА_1 від 01.12.2016 року в м. Києві, є підробленою. У такому випадку необхідні спеціальні знання для визначення дійсної дати складання документу та необхідно призначити експертизу давності виконання записів. Експертиза давності складання документу здатна виявити підробку, грунтуючись на розбіжності між датою, зазначеною на документі та періодом, коли насправді був створений документ. Натомість, позивач, подаючи докази, які не відповідають дійсності, прагне ввести в оману суд та уникнути всебічного та справедливого розгляду справи.
Таким чином, з метою забезпечення доказів, що обгрунтовують розмір неіснуючого боргу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в сумі 40 000 доларів США, що було еквівалентно 1 022 343,00 грн за курсом станом на 01.12.2016 року, для попередження умисного створення обставин, за яких буде неможливо отримати об'єктивний висновок експерта, представник відповідача ОСОБА_3 вважає, що необхідно по справі призначити фізико-хімічної судової експертизи.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року задоволено клопотання та призначено у справі судову фізико-хімічну (технічну) експертизу.
На вирішення експертів поставлено наступні питання:
- Чи відповідають давність підпису громадянина ОСОБА_2 даті вказаній у розписці від 01.12.2016?
- Якщо ні, то в який період був виконаний підпис громадянином ОСОБА_2 у розписці від 01.12.2006?
- Чи давність надрукованого тексту розписки від 01.12.2016 відповідає 01.12.2016?
- Якщо ні, то в який період був виконаний друк тексту розписки від 01.12.2016?
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову від дачі висновку. Витрати по проведенню експертизи покладено на відповідача ОСОБА_3 .
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, адвокат Оксененко Даніїл Олексійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції, фактично прийняв однобоку позицію відповідача ОСОБА_3 , яка заперечує в задоволенні позову, в повному обсязі, що в свою чергу дивує оскільки, якщо подружнє життя не склалося, було б логічно невизнання позовних вимог в частині солідарного стягнення, що наводить на думку позивача, що подружжя таким чином ухиляється від виконання грошового зобов'язання.
Також зазначав, що судом першої інстанції при постанові оскаржуваної ухвали не враховано, в якій ситуації буде знаходитись позивач, який вбачає у проведенні експертизи виключно затягування справи та спробу знищити єдиний документ на підтвердження боргових зобов'язань у відповідачів.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги представник апелянта звернув увагу суду апеляційної інстанції на те, що під час розгляду справи стало відомо, що відповідачі не ведуть спільний побут, а Солом'янський районний суд міста Києва розглядає цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
У судовому засіданні суду першої інстанції, представником відповідача ОСОБА_3 , було повідомлено суд, що після розірвання шлюбу, сторони мають на меті, в судовому порядку вирішувати питання щодо поділу спільного майна набутого під час шлюбу.
В зв'язку з отриманням вищезазначеної інформації, в позивача обґрунтовано виникли підозри, щодо навмисного ухилення подружжям обов'язку з повернення грошових коштів.
Крім того, на переконання апелянта, вважає, що між відповідачами існує певний зговір щодо намагання знищення оригіналу відповідної боргової розписки, оскільки відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні визнав та підтвердив факт складання документу, а відповідач ОСОБА_3 заперечила.
Враховуючи методологію проведення судової фізико-хімічної (технічної) експертизи документу, він підлягає повному або частковому знищенню, а також для проведення даної експертизи необхідно отримати дозвіл від власника відповідного документа на його знищення або пошкодження, який позивач не надавав, про що в судовому засіданні 08.04.2024 року було повідомлено суд.
Вважає, що втрата або знищення єдиного документу який підтверджує наявність боргових зобов'язані, відповідачів перед позивачем, призведе до ухилення відповідачами своїх обов'язків щодо повернення грошових коштів.
18 червня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Майко Марини Валентинівни, в якому просила залишити ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 08.04.2024 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги щодо повного або часткового знищення під час проведення фізико-хімічної експертизи розписки, як єдиного документу, який підтверджує наявність боргу відповідачів перед позивачем, що призведе до ухилення своїх обов'язків щодо повернення грошових коштів є надуманим та безпідставним, адже стягнення боргу за договором позики грошей можливе виключно в судовому порядку.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги щодо існування певного зговору щодо намагання знищення оригіналу відповідної боргової розписки, представник відповідача ОСОБА_3 вважає, що цей факт не відповідає дійсності. Натомість на думку сторони відповідача, існують переконливі факти зговору між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 , у зв'язку з чим відповідач ОСОБА_3 і просила в порядку забезпечення доказів по справі призначити відповідну експертизу.
Щодо апеляційної скарги позивача в цілому, представник відповідача ОСОБА_4 вважає, що викладені в ній факти не відповідають дійсності, є надуманими та безпідставними, а намагання оскарження законної ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 08.04.2024 року по справі №760/19699/22 є простим затягуванням часу.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про призначення судової фізико-хімічної (технічної) експертизи суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що для з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення даної справи, а саме для встановлення факту виконання підпису на договорі позики - розписці від 01.12.2016 року, необхідні спеціальні знання, а тому суд прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_3 та доцільність проведення судової фізико-хімічної експертизи документа у даній справі.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, вимоги до якої викладено у ст. 104 ЦПК України, а саме: в ухвалі суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Встановлено, що предметом розгляду даної справи є стягнення боргу за договором позики - за розпискою, складеною 01.12.2016 року ОСОБА_2 ОСОБА_1 про отримання у позику грошових коштів в сумі 40 000,00 доларів США.
З матеріалів справи вбачається, що у сторони відповідача існують сумніви щодо складання документу - грошової розписки від 01.12.2016 року сторонами, на які позивач посилається як підтвердження боргу, що може бути встановлено лише шляхом проведення експертизи.
Заперечуючи проти позову ОСОБА_1 , саме ОСОБА_3 встановлює обсяг доказів, які він подає на спростування заявлених позивачем вимог. Висновок експертизи в даній справі є лише одним з таких доказів, яким суд при ухваленні рішення надаватиме правову оцінку.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, вірно встановивши обставини справи та характер спірних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення клопотання представника відповідача про призначення судово фізико-хімічної експертизи документів, оскільки без залучення спеціальних знань у галузі підробки документів неможливо буде встановити дійсні обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції фактично прийняв однобоку позицію відповідача ОСОБА_3 який заперечує в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції відхиляє, як безпідставні, оскільки як вбачається, з матеріалів справи представник відповідача заявив дане клопотання про проведення судово фізико-хімічної експертизи вперше, що є право останнього відповідно до норм ЦПК України. При цьому питання достатності доказів для вирішення спору вирішується судом при ухваленні рішення по суті справи.
Доводи апеляційної скарги про затягування строків розгляду справи, не заслуговує на увагу, оскільки на час проведення експертизи провадження у справі зупиняється у відповідності до правил п. 5 ч. 1 ст. 252, п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що між відповідачами існує певний зговір щодо намагання знищення оригіналу відповідної боргової розписки, оскільки відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні суду першої інстанції визнав та підтвердив факт складання документу, а відповідач ОСОБА_3 заперечувала, суд апеляційної інстанції, оскільки зазначені обставини будуть перевірені судом під час розгляду справи по суті.
Доводи апеляційної скарги щодо повного або часткового знищення під час проведення фізико-хімічної експертизи розписки, як єдиного документу, який підтверджує наявність боргу відповідачів перед позивачем, що призведе до ухилення своїх обов'язків щодо повернення грошових коштів, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки в справі, що розглядається предметом спору є кошти зазначені в розписці та суд першої інстанції мав можливість оглянути оригінал розписки, крім того в справі наявна її копія.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного суд апеляційної вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність проведення судово фізико-хімічної експертизи, дотримавшись положень статей 103, 104 Цивільного процесуального кодексу України та вірно застосував їх до спірних правовідносин.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, і правильним застосуванням норм матеріального права, і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу адвоката Оксененка Даніїла Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено «10» вересня 2024 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді Д.Р. Гаращенко
В.І. Олійник