Справа № 760/9454/24 Головуючий у І інстанції Воронкін О.А.
Провадження № 22-ц/824/4183/2024 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
09 вересня 2024 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Ковальчука Степана Миколайовича на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 24 липня 2024року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 24 липня 2024року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1 000,00 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 605,60 грн.
Не погоджуючись з даною постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковальчук С.М. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 24 липня 2024 року скасувати, провадження у даній справі закрити, у зв'язку з відсутності складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що отримавши відмову водія транспортного засобу, ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу, працівник поліції всупереч ст. 266 КУпАП та і 7 розділу І вказаної Інструкції не запропонував водію ОСОБА_3 пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, що підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковальчук С.М. звертає увагу на те, поліцейський порушив конституційне право ОСОБА_2 на правову допомогу, яка за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість, і таке право кожного на правову допомогу у жодному випадку не може бути обмежено.
Такі дії поліцейського є істотним порушенням права на захист ОСОБА_2 таспрямована на тиск та пришвидшення розгляду справи з метою притягнення водія до адміністративної відповідальності за ч.1ст. 130 КУпАП без всебічного, повного об'єктивного з'ясування обставин справи.
Також в апеляційній скарзі звернуто увагу на те, що ОСОБА_3 не було надано (передано, вручено) поліцейським направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Натомість направлення лише знаходиться у справі та було долучене поліцейським після того, як ОСОБА_4 залишив місце події.
Однак, не зважаючи на це, ОСОБА_4 невідкладно, впродовж двох годин, з моменту, коли поліцейський вперше запитав його щодо вживання алкогольних напоїв, тобто коли виникли підстави для огляду на стан алкогольного сп'яніння, самостійно звернувся до КНП БРР «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», за місцем свого фактичного проживання, що є закладом охорони здоров'я, якому надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв згідно Наказу Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації від 12 липня 2023 року під № 875-адм, копія якого була долучена до справи.
На підставі Акту медичного огляду № 13, складеного о 10.30 год. 13 квітня 2024 року, лікарем КНП БРР «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», ОСОБА_5 13 квітня 2024 року був наданий Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння під № 2, яким підтверджено, що в ОСОБА_2 ознак сп'яніння не встановлено (0,00 пром.)
Крім того, в апеляційній скарзі адвокат зазначає, що ОСОБА_4 працює на посаді водія вантажного транспортного засобу з 14 березня 2024 року у ФОП ОСОБА_6 , що є його основною роботою, від якої він отримує доходи, які є єдиним джерелом для існування.
При цьому на утриманні ОСОБА_1 перебувають троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковальчук С.М. вважає, що в діях його довірителя відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Ковальчук С.М. підтримали апеляційну скаргу та просили апеляційний суд її задовольнити.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить висновку про задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та застосовуючи до правопорушника адміністративне стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також ст. 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постанова судді суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп'яніння, передбачені ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція №1452).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого сп'яніння (ч. 1 ст. 266 КУпАП, п. 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп'яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції №1452).
Вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, п. 6, 7 Розділу І Інструкції № 1452).
Оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху врегульовано Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395.
В протоколі про адміністративне правопорушення від 13 квітня 2024 року серії ААД №855664 зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок №1103).
П. 3 Порядку №1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Згідно з вимогами п. 2 Розділу І та п. 1 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 № 1452/735), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно п. 6 розділу І Інструкції №1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з п. п. 6, 7, 8 Порядку №1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що поліцейські інформують ОСОБА_1 про те, що він має право пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою пристрою «Drager» на місці зупинки або відмовитись від такого огляду.
Однак, отримавши відмову водія транспортного засобу ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу, працівник поліції всупереч ст. 266 КУпАП та і 7 розділу І вказаної Інструкції не запропонував водію ОСОБА_3 пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, а відразу почав складати протокол про адміністративне правопорушення.
Крім того, з даного відеозапису вбачається, що поліцейський не роз'яснив ані суті адміністративного правопорушення, ані прав та обов'язків громадянина, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Відтак суд робить висновок, що наявними доказами не підтверджено винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, з доведенням цього факту поза всяким розумним сумнівом.
Отже, працівником поліції не було дотримано вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, та вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103.
Така обставина зумовлює визнання протоколу про адміністративне правопорушення та похідних від нього доказів недопустимими доказами.
Враховуючи встановлені під час апеляційного розгляду обставини, з урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, апеляційний суд доходить висновку, що наявними у справі доказами не доведена наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (ст.1,3, ч. 2 ст. 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 3 ст. 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч. 1 ст. 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ковальчука Степана Миколайовича задовольнити.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 24 липня 2024року, що прийнята за результатами розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати та прийняти нову постанову.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Д.О. Таргоній