вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77
e-mail: inbox@kas.gov.ua,inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617
Унікальний номер справи № 754/8565/24 Апеляційне провадження № 33/824/3671/2024Головуючий у суді першої інстанції - Грегуль О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
05 вересня 2024 року суддя Київського апеляційного суду Нежура В.А. розглянув матеріали справи про адміністративне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 27 червня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП,
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 27.06.2024 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, 00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Встановлено, що ОСОБА_1 30.05.2024 близько 14:10 год. в м. Києві по вул. Радунська, 40, керувала транспортним засобом «Toyota Solara» р.н. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовиласьна на боді камеру.
Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження за відсутності складу та події адміністративного правопорушення, зазначаючи, що суд першої інстанції не взяв до уваги заперечення, які були подані до суду першої інстанції.
Вказує, що ознак наркотичного сп'яніння не було, скаржниця була адекватною та у свідомому стані, а відтак пропозиція пройти огляд була незаконною. Зокрема, зазначає, що така ознака, як блідість обличчя не відповідає дійсності, оскільки скаржниця має такий природній колір обличчя, а щодо тремтіння пальців рук та розширених зіниць, які не реагують на світло зазначає, що поліцейський не перевіряв їх, а отже не міг встановити цього факту.
Звертає увагу, що працівники поліції ввели в оману скаржницю та не роз'яснили порядок та наслідки відмови від огляду, внаслідок чого, остання відмовилась від огляду, не знаючи, що за відмову від проходження огляду, така ж відповідальність, як і керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просила її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції при розгляді справи по суті вказані вимоги закону виконав.
Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2021, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІнструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС і МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція) ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАПпідтверджується наявними в матеріалах справидоказами, а саме протоколомпроадміністративне правопорушення серії ААД № 531000 від 30.05.2024; направленням водія до медичного закладута відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.
З огляду на зазначене, апеляційний суд вважає, що висновок викладений у постанові Деснянського районного суду м. Києва від 27.06.2024 про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що у ОСОБА_1 відсутні будь-які ознаки наркотичного сп'яніння, а працівники поліції безпідставно запропонували такий огляд, адже це питання суб'єктивної оцінки стану зробленого поліцейським, тому саме останній, який не є лікарем, вирішує про наявність або відсутність ознак наркотичного сп'яніння. Відтак, виявивши у водія ознаки наркотичного сп'яніння, працівник поліції має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан такого сп'яніння.
Підстави та процедура проведення огляду на стан сп'яніння чітко регламентована ст. 266 КУпАП та Інструкцією.Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Відповідно, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Посилання скаржника на те, що поліцейський не роз'яснив водієві його права та обов'язки, передбачені ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, та взагалі ввели в оману скаржницю, спростовуються відеозаписом з нагрудних камер поліцейських з якого вбачається, що ОСОБА_1 зазначила, що бажання проходити огляд не має, а процедура їй відома.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, водійка ознайомлена з ними і розписалась в протоколі без зауважень.
Таким чином, зауваження щодо порушення процедури огляду на стан сп'яніння не ґрунтується на вимогах закону, оскільки працівники патрульної поліції діяливідповідно до статті 266 КпАП України та Інструкції.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачено ч.1 ст.130 КУпАП апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Судом враховується те, що, згідно рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, водій, реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Таким чином, при розгляді даної справи суд першої інстанції дотримався вимог статтей 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом.
Згідно частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, постанови суду першої інстанції без змін.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
ПостановуДеснянського районного суду міста Києва від 27 червня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду