03 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києвіапеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 з доповненнями на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києвавід 06 серпня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківськогорайонного суду міста Києва від 06.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , погодженого прокурором першого відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави до підозрюваного ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 2202200000000 від 03.05.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Справа № 761/4640/24 Слідчий суддя - ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/5729/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
03.09.2024 від прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він зазначив, що слідчий суддя не дотримався вимог КПК під час розгляду клопотання, оскільки обґрунтував оскаржувану ухвалу лише тим, що питання про обрання запобіжного заходу вирішується за відсутності підозрюваного, а судове засідання проводилося за участю останнього в режимі відеоконференції.
Крім того, слідчим суддею порушено вимоги закону, що стосуються дистанційного досудове розслідування, оскільки, на переконання прокурора, обрання запобіжного заходу в режимі відеоконференції чинним КПК не передбачено.
Всупереч вимог ч. 4 ст. 336 КПК України, копія клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції прокурору не направлялась
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти проведення судового засідання в режимі відеоконференції, однак слідчий суддя вмотивованого рішення з цього приводу не прийняв.
У судове засідання захисник підозрюваного ОСОБА_8 не прибув, клопотань про відкладення судового засідання не подавав.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, за відсутності у кримінальному провадженні обставин, визначених ст. 52 КПК України, які передбачають обов'язкову участь захисника, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності захисника підозрюваного ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22022000000000190 від 03.05.2022 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України.
У межах вказаного кримінального провадження № 22022000000000190 від 03.05.2022 старшим слідчим в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненої щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 332 КК України; та у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період (період дії воєнного стану) за попередньою змовою групою осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Постановою старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 від 03.11.2023 ОСОБА_8 оголошено у регіональний, державний, міждержавний, міжнародний розшук.
06.02.2024 старший слідчий в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 .
Як убачається із матеріалів судового провадження, зокрема даних журналу судового засідання від 06.08.2024 та оскаржуваної ухвали, прокурор ОСОБА_5 під час судового розгляду в суді першої інстанції уточнив, що подане слідчим клопотання фактично стосується питання обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 , який перебуває у міжнародному розшуку, та вказане клопотання підлягає розгляду у відсутності підозрюваного в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 2202200000000 від 03.05.2022.
Постановляючи вказану ухвалу, слідчий суддя виходив того, питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на відміну від питання його застосування, вирішується виключно за відсутності підозрюваного у судовому засіданні, у той час як підозрюваний ОСОБА_8 приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку.
За наведених обставин слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
З таким висновком колегія суддів не погоджується.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті, слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею при розгляді клопотання належним чином не дотримані,
Висновок слідчого судді про відсутність підстав для розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України у зв'язку із тим, що підозрюваний ОСОБА_8 приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, не грунтується на вимогах кримінального процесуального закону.
Як убачається із аналізу положень ч. 6 ст. 193 КПК України, для вирішення питання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного вирішальним є факт наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Згідно ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
Та обставина, що підозрюваний ОСОБА_8 приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку із використанням власних технічних засобів, у даному випадку не спростовує факти перебування підозрюваного за межами України та неприбуття за викликом до слідчого, а відтак не змінює правового статусу підозрюваного у даному кримінальному провадження як особи, яка перебуває у міжнародному розшуку, що дає підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України у його відсутності.
За таких обставин, слідчий суддя, не розглянувши клопотання по суті та не надавши оцінку обставинам, передбаченим ч. 1 ст. 194 КПК України, прийняв передчасне рішення про відмову у його задоволенні.
Разом з тим, дослідивши доводи клопотання слідчого та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Як вважає колегія суддів, на цьому етапі розслідування достатньою матеріали клопотання та долучені до нього документи свідчать про наявність у кримінальному провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Як убачається із матеріалів клопотання, ОСОБА_8 08.04.2023 в умовах дії правового режиму воєнного стану покинув територію України, перетнувши у пункті пропуску «Ягодин» державний кордон України у напрямку «виїзд» на автобусі марки «MAN» з д.н.з. НОМЕР_1 , та перебуває за межами України.
У зв'язку з не встановленням місця перебування ОСОБА_8 , на переконання колегії суддів, органом досудового розслідування вжито вичерпних заходів для вручення ОСОБА_8 повідомлення про підозру від 25.10.2023, у спосіб, передбачений ст. ст. 135, 136, 278 КПК України, для вручення повідомлень, зокрема шляхом направлення повідомлення про підозру поштою, по телефону, на електронну пошту, та шляхом вручення житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання для передачі ОСОБА_8 , що у відповідності до положень ч. 1 ст. 42 КПК України свідчить про набуття ним статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 2202200000000190.
Як убачається із даних клопотання, ураховуючи, що ОСОБА_8 перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, постановою старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 від 03.11.2023 ОСОБА_8 оголошено у регіональний, державний, міждержавний, міжнародний розшук.
Крім того, наявні в матеріалах кримінального провадження відомості і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачених п.п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного ОСОБА_8 надалі переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, характер і конкретні обставини кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного та його процесуальну поведінку, колегія суддів дійшла висновку про доведеність слідчим існування вищевказаних ризиків.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
У рішенні «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що національні судові органи повинні брати до уваги усі обставини справи, та зважати на наявність суспільного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
На переконання колегії суддів, встановлені під час апеляційного розгляду обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, які колегія суддів вважає доведеними, та не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Оскільки органами досудового розслідування виконані всі передбачені кримінальним процесуальним законом дії, які свідчать, що ОСОБА_8 оголошено у міжнародний розшук, а в матеріалах провадження є достатні дані, які підтверджують наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, і доводять існування обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, то колегія суддів приходить до висновку, що встановлені органами досудового розслідування обставини у їх сукупності є виправданими та необхідними елементами, які визначають потребу в обранні підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання слідчого, та обрання щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києвавід 06 серпня 2024 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , задовольнити.
Обратипідозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Ковеля Волинської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому з адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Роз'яснити, що згідно положень ч. 6 ст. 193 КПК України, у разі затримання особи, відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3