12 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/20281/23 пров. № А/857/9187/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
судді-доповідача: Судової-Хомюк Н.М.,
суддів: Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року у справі № 380/20281/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним наказу та зобов'язання вчинити дії,-
суддя у І інстанції - Желік О.М.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складення повного тексту рішення - не зазначено,
ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (надалі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (надалі - відповідач 2) у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ №85 від 13.10.2015 року, виданий Головою ліквідаційної комісії Управління МВС України, визнати чинним наказ №65 о/с від 03.09.2015 року;
- зобов'язати відповідача Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок ОСОБА_1 основного розміру пенсії відповідно до наказу №65 о/с від 03.09.2015 - 68% від грошового забезпечення, при вислузі - 26 років 00 місяців 10 днів з 04.09.2015 року, з врахуванням виплачених сум пенсії.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в розрахунку вислуги років на пенсію безпідставно пораховано проходження ним служби на посаді старший хімік-розвідник в/ч НОМЕР_1 в період з 14.01.1993 по 01.11.1993 в однократному розмірі, без врахування пільгового обчислення коефіцієнта - 1,5, що передбачено п.п.1.1 п.1 наказу №443 від 20.07.2011 МВС України - один місяць служби за півтора місяця (також це передбачено п.п.3 п.1 наказу №771 від 05.06.2014 року МВС України). Зазначає, що оскаржуваним наказом йому було протиправно зменшено вислугу років для обчислення пенсії (з 68% сум грошового забезпечення до 65% сум грошового забезпечення). Просив позов задоволити.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано наказ Управління МВС України на Львівській залізниці №85о/с від 13.10.2015 «По особовому складу».
Визнано протиправним і скасовано наказ Управління МВС України на Львівській залізниці №88о/с від 04.11.2015 «По особовому складу».
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач 1, який вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що враховуючи, що позивач у заявленому позові просив саме скасувати наказ, виданий, УМВС України на Львівській залізниці і таку відповідальність покласти на Головне управління Національної поліції у Львівській області, вбачається що у спірних правовідносинах відсутні підстави для зобов'язання ГУ НП у Львівській області звільнити позивача з УМВС України на Львівській залізниці.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно положень статті 311 КАС України.
Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, а саме згідно витягу з наказу Управління МВС України на Львівській залізниці №65о/с від 03.09.2015 «По особовому складу», згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил з постановкою на військовий облік за ст.64 п. «г» (через скорочення штатів) підполковника ОСОБА_1 .
Згідно вказаного наказу, вислуга років на день звільнення становить: 23 роки 05 місяців 00 днів - в календарному обчисленні, в тому числі для виплати одноразової вихідної допомоги; 26 років 00 місяців 10 днів - в пільговому вирахуванні.
Згідно витягу з наказу Управління МВС України на Львівській залізниці №85о/с від 13.10.2015 «По особовому складу» в часткову зміну наказу УМВС України на Львівській залізниці від 03.09.2015 №65о/с, таким було внесено зміни в частині вислуги років позивача на день звільнення: 23 роки 04 місяці 28 днів - в календарному вирахуванні, в тому числі для виплати одноразової вихідної допомоги; 25 років 07 місяців 14 днів - в пільговому вирахуванні.
Згідно витягу з наказу Управління МВС України на Львівській залізниці №88 о/с від 04.11.2015 «По особовому складу» в часткову зміну наказу УМВС України на Львівській залізниці від 03.09.2015 №65о/с та від 13.10.2015 №85о/с, таким було внесено зміни в частині вислуги років позивача на день звільнення: 23 роки 05 місяців 00 днів - в календарному вирахуванні, в тому числі для виплати одноразової вихідної допомоги; 25 років 07 місяців 16 днів - в пільговому вирахуванні.
Позивач звернувся до Головного управління Національної поліції у Львівській області із заявою про внесення змін до наказу від 03.09.2015 №65о/с.
Листом Головного управління Національної поліції у Львівській області №В-73/05/13-2023 від 27.03.2023 ОСОБА_1 повідомлено, зокрема, про те, що Головне управління не являється правонаступником Управління МВС України на Львівській залізниці, а відтак внесення змін до наказу не являється можливим.
Позивач вважаючи протиправним наказ УМС України на Львівській залізниці №85о/с від 13.10.2015, звернувся до суду з метою його скасування та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок його пенсії на підставі наказу №65о/с від 03.09.2015 з урахуванням 68% сум грошового забезпечення.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що УМВС України на Львівській залізниці у наказах протиправно не обраховано періоду проходження ОСОБА_1 строкової служби з 14.01.1993 по 01.11.1993 у військовій частині НОМЕР_1 на військово-обліковій спеціальності старший хімік-розвідник у пільговому обчисленні як один місяць служби за півтори, що, як наслідок, слугувало підставою для зменшення його загальної вислуги років з 26 років 00 місяців 10 днів до 25 років 07 місяців 16 днів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам апелянта, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII; в редакції, станом на момент призначення позивачу пенсії).
Згідно пунктів «а» та «б» статті 13 Закону №2262-XII пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт «б» статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 (далі - Порядок; в редакції, станом на момент призначення позивачу пенсії).
Згідно пункту 1 Порядку заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом (2262-12 ), та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Пунктом 24 Порядку №3-1 передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років у відповідності до Закону №2262-ХІІ. Основний розмір пенсії позивача становить 65% сум грошового забезпечення. Розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням пільгової вислуги років (25 років 07 місяців 16 днів), яка визначена у наказі УМВС України на Львівській залізниці №88 о/с від 04.11.2015, яким внесено зміни до наказу УМВС України на Львівській залізниці від 03.09.2015 №65о/с та наказу УМВС України на Львівській залізниці від 13.10.2015 №85о/с.
Разом з тим, як вказує позивач, УМВС України на Львівській залізниці у спірному наказі (від 13.10.2015 №85о/с) було протиправно не зараховано періоду його служби у військовій частині НОМЕР_1 з 14.01.1993 по 01.11.1993 на посаді старшого хіміка-розвідника з розрахунку один місяць служби за півтора.
Як вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_2 , позивач в період з 12.11.1991 по 01.11.1993 проходив військову строкову службу.
Як вбачається з військового квитка серії НОМЕР_3 позивач у період з 14.01.1993 по 01.11.1993 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . Військово-облікова спеціальність: старший хімік-розвідник.
Згідно абз. першого та другого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 № 393 (далі - Порядок; в редакції, станом на момент призначення позивачу пенсії) установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту; служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Абзацом дев'ятим підпункту «в» пункту 3 Порядку передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця: у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.08.2014 №771 було затверджено Перелік посад та умов зарахування військовослужбовцям підрозділів (загонів) спеціального призначення Національної гвардії України вислуги років для призначення пенсій на пільгових умовах (один місяць служби за півтора місяця) (далі - Перелік).
Вказаним переліком передбачено, зокрема, військово-облікову спеціальність старшого хіміка-розвідника, як таку, що дає право на пільгове обчислення періоду проходження служби один місяць служби за півтори.
На підставі наведеного, період строкової служби позивача з 14.01.1993 по 01.11.1993 у військовій частині НОМЕР_1 на військово-обліковій спеціальності старший хімік-розвідник підлягає пільговому обчисленню та зарахуванню до його стажу для призначення пенсії як один місяць служби за півтори.
Відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію підполковника міліції ОСОБА_1 , період його служби у в/ч НОМЕР_1 з 14.01.1993 по 01.11.1993 зараховано з коефіцієнтом 1 (замість 1,5). Загальна вислуга років згідно з розрахунком становить: в календарному обчисленні: 23 роки 05 місяців 00 днів; в пільговому обчисленні (без урахування календарної) - 02 роки 02 місяця 16 днів. Загальна вислуга років - 25 років 07 місяців 16 днів.
Вислугу років визначено у наказі №88 о/с від 04.11.2015 «По особовому складу», яким було внесено зміни до наказів від 03.09.2015 №65о/с та від 13.10.2015 №85о/с в частині вислуги років позивача на день звільнення.
Відтак, УМВС України на Львівській залізниці у наказах протиправно не обраховано періоду проходження ОСОБА_1 строкової служби з 14.01.1993 по 01.11.1993 у військовій частині НОМЕР_1 на військово-обліковій спеціальності старший хімік-розвідник у пільговому обчисленні як один місяць служби за півтори, що, як наслідок, слугувало підставою для зменшення його загальної вислуги років з 26 років 00 місяців 10 днів до 25 років 07 місяців 16 днів.
Згідно частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Позивач просить визнати протиправним й скасувати лише наказ УМВС України на Львівській залізниці від 13.10.2015 №85о/с.
Проте, такий наказ не є остаточним (тобто таким, яким остаточно визначено загальну вислугу років позивача), адже наказом УМВС України на Львівській залізниці від 04.11.2015 №88 о/с було внесено зміни як до наказу від 03.09.2015 №65о/с, так і до наказу від 13.10.2015 №85о/с.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що накази УМВС України на Львівській залізниці від 13.10.2015 №85о/с та від 04.11.2015 №88 о/с, якими внесено зміни до наказу про звільнення позивача від 03.09.2015 №65о/с, слід визнати протиправними та скасувати.
В частині визнання чинним наказу №65о/с від 03.09.2015, апеляційний суд зазначає, що така задоволенню не підлягає, оскільки в результаті скасування наказів УМВС України на Львівській залізниці від 13.10.2015 №85о/с та від 04.11.2015 №88 о/с, наказ УМВС України на Львівській залізниці №65о/с від 03.09.2015 (в його первинній редакції) визнається чинним апріорі.
Стосовно позовної вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії позивача відповідно до наказу №65 о/с від 03.09.2015, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що така заявлена передчасно, оскільки рішення суду в даній адміністративній справі ще не набрало законної сили. Станом на момент звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не порушувало прав позивача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року у справі № 380/20281/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Т. В. Онишкевич
Р. П. Сеник