12 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/4982/21 пров. № А/857/15844/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Ільчишин Н.В., Кухтея Р.В.;
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року про відмову у встановленні судового контролю у справі № 140/4982/21 (головуючий суддя Дмитрук В.В., м. Луцьк) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
19 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся у Волинський окружний адміністративний суд із заявою в порядку статі 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просив зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області подати у місячний строк звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі № 140/4982/21.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі № 140/4982/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Не погодившись із цією ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року скасувати та прийняти постанову, якою заяву подану в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»», що дорівнює двом мінімальних заробітних плат. Рішення набрало законної сили, а тому, на думку позивача, має бути виконане у спосіб, який визначений резолютивною частиною рішення, яке є обов'язкове до виконання.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі № 140/4982/21, позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, яка призвела до не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 13.11.2020 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
Вказане рішення суду не було оскаржено в апеляційному порядку та набрало законної сили 13.07.2021.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що в першу чергу, примусове виконання судових рішень забезпечується відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ. У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів , що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, а виконання рішення забезпечується, зокрема, і шляхом встановлення судового контролю у вигляді подання звіту про виконання судового рішення.
Можливість встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після його ухвалення, зокрема, шляхом подання суб'єктом владних повноважень у встановлений судом строк звіту про виконання судового рішення, передбачена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 800/592/17.
За змістом ч. 2 ст. 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що суд може встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення. Наступним етапом є розгляд поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Тобто, конструкція частин першої та другої статті 382 КАС України вказує на послідовний алгоритм дій, якщо суд дійде висновку про встановлення судового контролю.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить про те, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого врегульований ст. 382 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Як вбачається із змісту рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2021, судом першої інстанції чітко вказано у його резолютивній частині про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Разом з тим, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області не виконало рішення суду першої інстанції, що підтверджується його листом №34925-33580/В-02/8-300/23 від 31.10.2023 адресованим позивачу.
Відтак, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_1 про наявність підстав зобов'язати відповідача подати у місячний строк звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 з дня отримання даної постанови.
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку наведеним заявником обставинам, враховуючи, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що відповідачем допущено порушення норм чинного законодавства та не враховано висновки, викладені в судовому рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року, матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем як суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених вказаним рішенням суду на користь особи-позивача, а тому слід задовольнити подану позивачем заяву, застосувавши статтю 382 КАС України.
З огляду на викладене, враховуючи факт відсутності в матеріалах справи доказів виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 року, беручи до уваги, що виконання судового рішення є частиною процедури відновлення порушеного права осіб в судовому порядку, апеляційний адміністративний суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області подати у місячний строк до суду першої інстанції звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2023 року з моменту отримання даної постанови суду апеляційної інстанції.
Враховуючи положення статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, що має наслідком скасування ухвали та задоволення вимог заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 382 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду про відмову у встановленні судового контролю від 29 травня 2024 року у справі №140/7982/21 скасувати, прийняти постанову, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області подати до Волинського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року у справі №140/4982/21 у місячний строк з моменту отримання даної постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Н. В. Ільчишин
Р. В. Кухтей