Рішення від 12.09.2024 по справі 560/9323/24

Справа № 560/9323/24

РІШЕННЯ

іменем України

12 вересня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000079/2 від 26.03.2024.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000132/2 від 23.05.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач витребував у позивача абсолютно усі можливі документи, визначені ч.3 ст.53 Митного кодексу України, та не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Натомість відповідач прийняв оскаржувані рішення у зв'язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.06.2024 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 12.07.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання Хмельницької митниці про розгляд справи №560/9323/24 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості за МД від 25.05.2024 23UA400040008930U8 у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» товару та у правильності визначення його митної вартості, оскільки рівень митної вартості був значно нижчий рівня митної вартості подібних товарів походженням з Туреччини за таким же кодом згідно з УКТ ЗЕД митне оформлення яких здійснюється іншими митницями, а саме: заявлений рівень митної вартості задекларованого товару становить 1,28 дол. США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється іншими митницями Держмитслужби становить 4,42 дол. США/кг (витяг з ЄАІС «Рівень цін по ЦБД» додається). Джерелом числового значення митної вартості була МД від 12.03.2024 24UA400040007435U3 згідно якої подібні товари тієї ж країни виробництва та походження випущено у вільний обіг на умовах поставки EXW за рівнем митної вартості вищим ніж заявлено до митного оформлення. В результаті опрацювання документів, поданих згідно ч.2 та ч. 3 ст. 53 МКУ виявлено відсутність окремих документів, розбіжності що впливають на правильність визначення митної вартості та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, про які і вказано в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості.

Звертає увагу, що митним органом дотримано вищевказаних вимог МКУ при прийняті рішення про коригування митної вартості, що спростовує твердження Позивача про порушення митним органом вимог щодо заповнення рішення про коригування митної вартості (сторінки 25 та 26 позовної заяви). На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не погоджується. Вказує, що декларантом позивача була надано усі наявні товаросупровідні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Вказані документи у повному обсязі підтверджують застосування першого (за ціною договору) методу визначення митної вартості товару. Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення. декларантом позивача і на вимогу митного органу надавалися відповідні додаткові документи, перелік яких описано як у позовній заяві, так і в оскаржуваних рішеннях. Відповідачем не доведено наявності підстав у посадових осіб митниці витребовувати документи (наявності обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості). Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача подала заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначає, що підставами для винесення оскаржуваних рішень про коригування митної вартості була виключно наявність розбіжностей, які не було спростовано декларантом, а також відсутність інформації про включення окремих складових до митної вартості товару. Таким чином, у зв'язку із відсутністю числового значення складових митної вартості товарів, митний орган не міг перевірити числове значення заявленої митної вартості товарі. Просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

01.04.2023 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі по тексту ФОП, покупець) та компанією «TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD. STI», Туреччина (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №UA01042023 від 01.04.2023 року, відповідно до якого предметом є те, що продавець доставляє, а покупець приймає та оплачує встановлений набір меблів (далі - товари), в асортименті та кількості відповідно до відповідних Додатків, підписаних сторонами, які є невід'ємними частинами цього Договору.

1. На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №UA01042023 від 01.04.2023 року, згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №TAS2024000000060 від 15.03.2024 р покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 18 600 доларів США.

ФОП з метою митного оформлення вказаного товару 25.03.2024 р подав до Хмельницької митниці електронну митну декларацію №24UA400040008930U8, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 - набори меблів).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA400040008930U8 було надано наступні документи:

- Зовнішньоекономічний контракт №UA01042023 від 01.04.2023;

- Додаток №8 від 26.02.2024 до зовнішньоекономічного контракту №UA01042023 від 01.04.2023;

- Рахунок-проформа б/н від 26.02.2023;

- Рахунок-фактура №TAS2024000000060 від 15.03.2024;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №MUR121 від 11.03.2024;

- Автотранспортна накладна б/н від 15.03.2024;

- Лист б/н від 10.02.2022;

- Лист від виробника 23.03.2023;

- Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі №560/17744/23;

- Видаткові накладні.

За наслідками опрацювання наданих документів Хмельницька митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Документи, подані згідно ч.2 ст. 53 МКУ не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідно до ч.3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) копію експортної МД країни відправлення. Консультацію проведено».

Декларант надіслав повідомлення про додаткову подачу видаткових накладних та рахунок-проформу б/н від 26.02.2024 та просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.

26.03.2024 Хмельницькою митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000079/2, в графі 33 якого було вказано: «Документи, подані згідно ч. 2 та ч.3 ст. 53 МКУ, містять розбіжності, не підтверджують усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, підлягає сумніву заявлений до митого оформлення рівень митної вартості. Зокрема:

- Заявлений рівень митної вартості товару не відповідає рівню за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів раніше з урахуванням заявленої до митного торгової марки (4, 42 дол. США/кг) та рівню за яким здійснювалось митне оформлення інших виробників раніше на інших митницях Держмитслужби (4, 42 дол США);

- При порівнянні заявленого рівня митної вартості з рівнем ціни, який пропонується в мережі Інтернет виявлено розбіжність більше ніж у 3 рази;

- Умови поставки, зазначені в контракті не відповідають умовам поставки в додатку та заявлених до митного оформлення, також в контракті наявна інформація про включення до ціни товару лише вартості пакування та маркування, що суперечить задекларованим умовам поставки, що свідчить про не включення усіх складових митної вартості товару;

- В банківських платіжних документах зазначено номер інвойсу, який не відповідає номерам інвойсу та проформи, які подані до митного оформлення;

- Пунктом 2.2.1 контракту визначено, що оплата товару здійснюється відповідно до Договору та Конвенції, остання з яких до митного оформлення не надано;

- Додаток №8 не скріплено печаткою, як зазначено про це у пункті 8 та пунктом 11.9 зовнішньоекономічного контракту;

- до митного оформлення не надано визначені пунктом 5.5 контракту додатки до нього;

- надані до митного оформлення видаткові накладні видані 21-22 роками. Подані до митного оформлення документи не містять усіх інших визначених частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну України; витрати на страхування цих товарів. Таким чином у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості щодо «дійсної вартості» товару та у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсності вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально.

Джерелом числового значення митної вартості є митна декларація від 12.03.2024 №400040/2024/007435. Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв'язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.

Хмельницькою митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000201.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA400040009014U3, та 26.03.2024 вона була оформлена Хмельницькою митницею у митному відношенні.

2. На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №UA01042023 від 01.04.2023 року, згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №TAS2024000000089 від 17.05.2024 р покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 19 050 доларів США.

ФОП, з метою митного оформлення вказаного товару 23.05.2024 р подав до Хмельницької митниці електронну митну декларацію №24UA400040015113U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 - набори меблів).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA400040015113U9 було надано наступні документи:

- Зовнішньоекономічний контракт №UA01042023 від 01.04.2023;

- Додаток №9 від 09.05.2024 до зовнішньоекономічного контракту №UA01042023 від 01.04.2023;

- Рахунок-проформа №14 від 09.05.2024;

- Рахунок-фактура №TAS2024000000089 від 17.05.2024;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №MUR123 від 15.05.2024;

- Автотранспортна накладна б/н від 18.05.2024;

- Лист б/н від 10.02.2022;

- Лист від виробника 23.03.2023;

- Видаткові накладні.

За наслідками опрацювання наданих документів Хмельницька митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Документи, подані згідно ч.2 ст. 53 МКУ не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідно до ч.3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) копію експортної МД країни відправлення. Консультацію проведено».

Декларант надіслав повідомлення про додаткову подачу видаткових накладних та проформи-інвойсу №14 від 09.05.2024 року. Просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.

23.05.2024 Хмельницькою митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000132/2, в графі 33 якого було вказано:

«Документи, подані згідно ч. 2 та ч.3 ст. 53 МКУ, містять розбіжності, не підтверджують усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, підлягає сумніву заявлений до митого оформлення рівень митної вартості.

Зокрема:

- Умови поставки, зазначені в контракті не відповідають умовам поставки в додатку та заявлених до митного оформлення, також в контракті наявна інформація про включення до ціни товару лише вартості пакування та маркування, що суперечить задекларованим умовам поставки, що свідчить про не включення усіх складових митної вартості товару.

- сума передоплати за товар не відповідає умовам договору.

- рахунок на контракт містить різні підписи.

- Заявлений рівень митної вартості товару не відповідає рівню за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів раніше з урахуванням заявленої до митного торгової марки (4, 42 дол. США/кг) та рівню за яким здійснювалось митне оформлення інших виробників раніше на інших митницях Держмитслужби (4, 42 дол. США).

- Пунктом 2.2.1 контракту визначено, що оплата товару здійснюється відповідно до Договору та Конвенції, остання з яких до митного оформлення не надано;

- Надані до митного оформлення видаткові накладні видані 21-22 роками.

Подані до митного оформлення документи не містять усіх інших визначених частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну України; витрати на страхування цих товарів. Таким чином у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості щодо «дійсної вартості» товару та у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсності вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально.

Хмельницькою митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000361.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA400040015165U0, та 23.05.2024 вона була оформлена Хмельницькою митницею у митному відношенні.

Окрім того, у зв'язку із незгодою із прийнятими Рішеннями про коригування митної вартості від 26.03.2024 року №UA400000/2024/000079/2 та від 23.05.2024 № UA400000/2024/000132/2 позивачем в порядку статті 55 Митного кодексу України були подані Заява №6 від 23.05.2024 року та Заява №7 від 13.06.2024 року, у яких задля скасування оскаржуваних рішень про коригування заявленої митної вартості та повернення (вивільнення) донарахованих коштів позивачем було надано додаткові документи, які, на його думку, підтверджують заявлену митну вартість та відповідні обґрунтування.

До Заяви №6 від 23.05.2024 року було подано: копію листа б/н від 15.04.2024 року з перекладом; копію проформи-інвойс б/н від 26.02.2024 року; копію уточнення платежу від 11.03.2024 року; копію митної декларації №23UA400040014010U9 від 21.04.2023 з аркушем коригування; копію рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000071/2 від 21.04.2023 року.

До Заяви №7 від 13.06.2024 було додано: копію листа б/н від 14.05.2024 року з перекладом, копію митної декларації №23UA400040014010U9 від 21.04.2023 з аркушем коригування; копію рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000071/2 від 21.04.2023 року.

У відповідь на Заяву №6 від 23.05.20234 Хмельницькою митницею був надісланий лист №7.26-1/15-01/13/2243 від 29.05.2024, яким відмовлено у скасуванні та залишено без змін Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000079/2 від 26.03.2024. При цьому жодного належного обґрунтування в листі немає.

У відповідь на Заяву №7 від 13.06.2024, Хмельницькою митницею був надісланий лист №7.26-2/15-01/13/2577 від 19.06.2024 року, яким відмовлено у скасуванні та залишено без змін Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000132/2 від 23.05.2024.

Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п'ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Частиною другою статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п'ята статті 53 МК України містить норми відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частини четверта, п'ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Згідно з положеннями статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною другою статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- …органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів (постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18);

- …витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […]. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації (постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17);

- …у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів (постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174);

- …в силу частини другої статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства (постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17). У цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішення про коригування митної вартості товарів в частині обґрунтування сумніву в заявленій декларантом митній вартості, суд виходить з наступного.

Системний аналіз наведених вище норм МК України дає підстави дійти висновку про те, що:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 цього кодексу;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- МК України визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов'язана встановити та чітко викласти обставини, які свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки сумнівних відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Поряд з цим єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методом (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

У цій справі суд встановив, що спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу прийняття відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів. Позивач декларував митну вартість товару за основним методом, однак митний орган не визнав заявлені числові значення складових митної вартості товарів й коригував митну вартість за резервним методом. Джерелом числового значення митної вартості щодо МД № №24UA400040008930U8 визначено митну декларацію від 12.03.2024 №400040/2024/007435. Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв'язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.

Суд з'ясував, що доводи позивача зводяться до необґрунтованості оскаржуваних рішень (невідповідність п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України щодо підстав коригування митної вартості товарів) та незаконності (невідповідність п. 1 2 ст. 2 КАС України щодо вимоги митного органу надати додаткові документи; щодо обраного способу коригування митної вартості товарів).

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач вказав, що митна вартість товару не може бути визнана з тієї причини, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та навів відповідні аргументи, що спонукали його дійти такого висновку.

Надаючи правову оцінку аргументам митного органу у цій частині, суд виходить з такого.

Стосовно посилання відповідача на спрацювання системи управління ризиками, слід зазначити, що такі обставини є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійною заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 р у справі №805/2713/16-а.

При відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками контролюючий орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи.

Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.

Зазначений висновок відповідає сталій практиці Верховного Суду (постанови від 09.10.2018 у справі № 826/24835/15, від 24.01.2019 у справі № 820/636/17, від 21.01.2020 у справі № 812/2336/14, від 13.02.2020 у справі № 810/1175/16, від 26.01.2021 у справі № 826/13892/16).

Стосовно підстав для витребування додаткових документів, які стосуються прийняття спірного Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000079/2 від 26.03.2024, суд зазначає таке.

Щодо умов поставки. 01.04.2023 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та компанією «TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD. STI», Туреччина (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № НОМЕР_1 від 01.04.2023 року.

Пунктом 11.2 зовнішньоекономічним контрактом №UA01042023 від 01.04.2023 року вказано, що будь-які зміни, доповнення, додаткові угоди та Додатки до цього Контракту дійсні тільки в тому випадку, якщо вони оформлені в письмовій формі і підписані уповноваженими представниками обох Сторін.

Після того 26.02.2024 року між сторонами укладено Додаток №8 до вищезазначеного контракту, згідно з п. 4 якого визначено інші умови поставки, а саме - СPT, Хмельницький.

З огляду на обрані нами умови поставки (CPT), продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для надання товару в розпорядження покупця.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в певній галузі торгівлі зазвичай здійснюється перевезення такого виду товару без упаковки).

Покупець повинен здійснити пакування й маркування товару у спосіб, прийнятний для його перевезення, якщо сторони не домовляються про специфічні вимоги до пакування чи маркування. Тобто передбачено, що вартість упаковки входить в ціну товару. Вказаний пункт договору узгоджуються з умовами поставки CPT та означає те, що у вартості кожного товару вже включені витрати на упаковку товару, маркування та завантаження на складі продавця. Продавець також зобов'язаний оплатити транспортні та інші витрати (включаючи витрати на завантаження товару та витрати на гарантування безпеки перевезень), витрати на транзит, які були покладені на продавця відповідно до договору (контракту) перевезення.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що витрати на навантаження включаються у суму перевезення.

Обрані контрагентами умови поставки CPT також не передбачають обов'язкового страхування вантажу, а тому страхування товару не проводилось.

Щодо банківських платіжних документів.

Під час формування рахунку-проформи було допущено технічну помилку (описку) в даті проформи. Відповідно до листа турецького контрагента TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD.STI від 15.04.2024: «Цим листом висловлюємо свою повагу та інформуємо про наступне. Під час формування та підготовки до експорту чергової партії товарів, працівником нашої компанії допущено помилку у PROFORMA INVOICE, а саме: неправильно вказано дату інвойсу. Замість PROFORMA INVOICE б/н від 26.02.2023 правильним документом є PROFORMA INVOICE б/н від 26.02.2024. Просимо вибачення за тимчасові незручності, та з цим листом надсилаємо вам правильну PROFORMA INVOICE б/н від 26.02.2024. Додаток: PROFORMA INVOICE б/н від 26.02.2024 р.».

До Заяви №6 в порядку ст. 55 позивачем було додано лист б/н від 15.04.2024 року та Проформу-інвойс б/н від 26.02.2024 р

Також до Заяви №6 в порядку ст. 55 було долучено уточнення платежу від 26.04.2024 у якому зазначено: у зв'язку із зверненням клієнта прохання уточнити призначення платежу вірним рахувати PRPMNT FOR FURNITURE ACC CNTR N UA01042023 DD 01.04.2023. Invoice w/n dated February 26, 2024, POL: TR, POD: UA. Kitchen sets.

Щодо додатків до контракту.

Декларантом до митного оформлення було надано Додаток №8 від 26.02.2024 року до зовнішньоекономічного договору №UA01042023. Жодних інших додатків до зовнішньоекономічного договору, які б стосувались вказаної поставки між сторонами не укладалось.

Щодо Конвенції.

Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів - багатостороння міжнародна угода, що має на меті уніфікацію правил міжнародної торгівлі. Таким чином, якщо виникають колізії у застосуванні законів різних держав, сторони керуються вказаною Конвенцією. Відповідні роз'яснення з наданням посилання на офіційне інтернет-джерело на Конвенцію Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року були надані у заяві №5, поданої позивачем у порядку ст. 55 МК України.

Щодо видаткових накладних.

Видаткові накладні не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають видаткову накладну документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю.

Щодо підстав для витребування додаткових документів, які стосуються прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000132/2 від 23.05.2024.

Щодо умов поставки.

01.04.2023 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та компанією «TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD. STI», Туреччина (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № НОМЕР_1 від 01.04.2023 року.

Пунктом 11.2 зовнішньоекономічним контрактом №UA01042023 від 01.04.2023 року вказано, що будь-які зміни, доповнення, додаткові угоди та Додатки до цього Контракту дійсні тільки в тому випадку, якщо вони оформлені в письмовій формі і підписані уповноваженими представниками обох Сторін.

Після того, 09.05.2024 року між сторонами укладено Додаток №9 до вищезазначеного контракту, згідно з п. 4 якого визначено інші умови поставки, а саме - СPT, Хмельницький.

З огляду на обрані позивачем умови поставки (CPT), продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для надання товару в розпорядження покупця.

Таким чином, вказаний пункт договору узгоджується з умовами поставки CPT та означає те, що у вартості кожного товару вже включені витрати на упаковку товару, маркування та завантаження на складі продавця.

Продавець також зобов'язаний оплатити транспортні та інші витрати (включаючи витрати на завантаження товару та витрати на гарантування безпеки перевезень), витрати на транзит, які були покладені на продавця відповідно до договору (контракту) перевезення.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що витрати на навантаження включаються у суму перевезення.

Обрані контрагентами умови поставки CPT також не передбачають обов'язкового страхування вантажу, а тому страхування товару не проводилось.

Щодо суми передплати за товар.

Відповідно до листа б/н від TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD. STI від 14.05.2024: «Цим листом висловлюємо свою повагу та інформуємо про наступне. Враховуючи тривалу співпрацю між нами, проведенням військових дій та коливанням валютного курсу в Україні, повідомляємо наступне. TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD. STI погоджує та підтверджує можливі умови розрахунку згідно Додатку №9 від 09.05.2024 до зовнішньоекономічного договору №UA01042023 від 01.04.2023 року та рахунку-проформи №14 від 09.05.2024 року, а саме передоплати за товар у розмірі 5600 USD, а не 30 % від суми, передбаченої Додатком №9 від 09.05.2024 до зовнішньоекономічного договору №UA01042023 від 01.04.2023 року та рахунку-проформи №14 від 09.05.2024 року, що становить 5715 USD».

Таким чином, сторони погодили між собою здійснення покупцем, ФОП ОСОБА_1 , передоплату за товар, який поставляється у розмірі 5600 дол. США відповідно до виставленого рахунку-проформи №14 від 09.05.2024.

До Заяви №7 в порядку ст. 55 МК України позивачем долучено лист б/н від 14.05.2024 з перекладом.

Щодо підпису у рахунку та контракті.

Суд звертає увагу, що Проформа за своєю суттю є попереднім інвойсом та існує для узгодження ціни, обсягу поставки, тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс.

Зокрема, Рахунок-проформа №14 від 09.05.2024 та Рахунок-фактура (інвойс) №TAS2024000000089 від 17.05.2024 містять усі необхідні реквізити, щоб вважати їх легітимними документами, а саме: зазначений продавець - компанія «TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD. STI» та покупець - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 . Документи містять підписи та печатку сторін зовнішньоекономічного контракту №UA01042023 від 01.04.2023. До того ж міститися інформація про кількість та асортимент товару який замовляє покупець та ціну за шт.в USD.

Слід також зауважити, що відмінність у підписах впливає на визначення митної вартості товарів. Декларантом до митного оформлення були подані товаросупровідні документи, які підтверджують заявлену митну вартість.

Стосовно номерів інвойсу та проформи у платіжній інструкції.

Під час формування рахунку-проформи було допущено технічну помилку (описку) в даті проформи. Відповідно до листа турецького контрагента TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD.STI від 15.04.2024: «Цим листом висловлюємо свою повагу та інформуємо про наступне. Під час формування та підготовки до експорту чергової партії товарів, працівником нашої компанії допущено помилку у PROFORMA INVOICE, а саме: неправильно вказано дату інвойсу. Замість PROFORMA INVOICE б/н від 26.02.2023 правильним документом є PROFORMA INVOICE б/н від 26.02.2024. Просимо вибачення за тимчасові незручності, та з цим листом надсилаємо вам правильну PROFORMA INVOICE б/н від 26.02.2024. Додаток: PROFORMA INVOICE б/н від 26.02.2024 р.».

До Заяви №6 в порядку ст. 55 було додано лист б/н від 15.04.2024 року та Проформу-інвойс б/н від 26.02.2024 р. Також до Заяви №6 в порядку ст. 55 було додано уточнення платежу від 26.04.2024 у якому зазначено: у зв'язку із зверненням клієнта прохання уточнити призначення платежу вірним рахувати PRPMNT FOR FURNITURE ACC CNTR N UA01042023 DD 01.04.2023. Invoice w/n dated February 26, 2024, POL: TR, POD: UA. Kitchen sets.

Зважаючи на встановленні обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також спростував розбіжності в поданих документах, які зазначені митним органом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, обираючи метод коригування митної вартості товарів, відповідач діяв не у спосіб, та не в межах, передбачених законом, а відтак, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000079/2 від 26.03.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000132/2 від 23.05.2024.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 5922 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять дві) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя В.К. Блонський