Справа № 560/9215/24
іменем України
12 вересня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення і №013478/22-01-24-12/ НОМЕР_1 , яким ОСОБА_1 була виставлена до сплати сума податкового боргу у розмірі 25951,53 гривень та штраф у розмірі 10% - 2595,15 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.02.2023 подав уточнюючу податкову декларацію за три квартали 2022 року та вказав реальний дохід, отриманий за звітний період. Однак, відповідачем протиправно нараховано додаткову суму єдиного податку для сплати без урахування положень діючого законодавства, відтак оскаржуване повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню. Накладення штрафу у розмірі 10% - 2595,15 гривень є похідним від додатково нарахованої суми єдиного податку, а тому також є протиправним. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 26.06.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що позивач не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПКУ, тому він як платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу. Враховуючи наведене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.05.2024 року №013478/22-01-24-12/ НОМЕР_1 , винесене на підставі акту камеральної перевірки від 25.04.2024 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по єдиному податку за три квартали 2022 року, є правомірним та не підлягає скасуванню. Просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Згідно даних інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби України фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Хмельницькій області, Хмельницька ДПІ (м. Хмельницький) з 13.02.2019 року.
09.11.2022 року позивачем була подана звітна декларація за три квартали 2022 року, у якій було помилково вказано подвійний обсяг доходу за звітний період, що оподатковується за ставкою 5% - у розмірі 103 8101,62 грн.
06.02.2023 року позивачем з метою виправлення допущеної помилки було подано уточнюючу податкову декларацію, у якій було вказано реальний (отриманий) дохід за 3 квартали 2022 року у розмірі 519050,81 грн та зменшено суму нарахування у розмірі 25952,54 грн.
За результатами камеральної перевірки працівниками ГУ ДПС у Хмельницькій області складено акт від 25.04.2024 за №010959/22-01-24-12/ НОМЕР_1 щодо порушення позивачем термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по єдиному податку за три квартали 2022 року.
За результатами акту камеральної перевірки від 25.04.2024 року ГУ ДПС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення - рішення від 20.05.2024 №013478/22-01-24-12/3586406694 форми «Ш» та застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 2595,15 грн.
Вважаючи податкове повідомлення - рішення від 20.05.2024 №013478/22-01-24-12/3586406694 форми «Ш» протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За правилами пункту 36.1 ст.36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно пункту 49.1 ст.49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Отже, податкові зобов'язання, які самостійно визначені платником у податкових деклараціях, є узгодженими.
Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також відповідно до п.203.2 ст.203 ПК України установлено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Аналіз вказаних приписів свідчить про те, що позивач має обов'язок сплачувати узгоджені грошові зобов'язання, визначені ним самостійно у податкових деклараціях, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем подання такої податкової декларації.
З матеріалів справи суд встановив, що позивач подав податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за три квартали 2022 від 09.11.2022 (№9236056946), сума єдиного податку, яка підлягала нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду становила 51905,08 грн (5% від 1038101,62 грн), граничний термін сплати податкового зобов'язання по єдиному податку припав на 22.11.2022 року.
07.02.2023 року позивачем подано уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за три квартали 2022 (№9305411325), в якому виправлено помилку та зазначено його реальний дохід в сумі 519050,81 грн зменшено суму нарахування податку до 25952,54 грн.
У контексті спірних правових відносин варто зауважити, що з 1 січня 2021 року набрали чинності положення пункту 79 Закону України від 16 січня 2020 року №446-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (з урахуванням змін, внесених Законом України від 17 грудня 2020 року №1117-ІХ, якими статті 123,124,126 і 128 ПК України фактично викладено в нових редакціях.
За вказаними змінами відповідальність за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з 1 січня 2021 року регулюється статтею 124 ПК України.
Так, згідно з пунктом 124.1 цієї статті, передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України встановлено, що діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України визначено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
У випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
А отже, із аналізу вищенаведених приписів податкового законодавства слідує, що у разі застосування контролюючим органом до платника податку штрафу за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання на підставі п.124.1 ст.124 ПК України встановлення контролюючим органом вини такого платника у вчиненні ним умисного діяння доведенню не потребує, а достатнім є виявлення лише факту допущення платником податків порушення строку сплати такої узгодженої суми грошового зобов'язання.
У постановах від 03 серпня 2023 року у справі №520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі №520/18519/21, від 5 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 16 листопада 2023 року у справі №160/24147/21 Верховний Суд сформував висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.
Так, позиція Верховного Суду, якщо її системазувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов'язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Наведена правова позиція є такою, що узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду у його постанові, яка була прийнята більш пізніше, від 23.01.2024 р у справі №160/17160/21, яка є обов'язковою для врахування адміністративними судами згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, з урахуванням зазначених висновків суд зауважує, що виявлення позивачем помилки та подання уточнюючої декларації не спростовують того факту, що сплата узгодженого грошового зобов'язання в сумі 25951,53 грн, граничний строк сплати якого припадав на 22.11.2022, відбулась лише 06.02.2023.
Разом з тим, суд наголошує, що згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення до позивача застосовано штраф за затримку сплати сум грошового зобов'язання зі сплати єдиного податку у розмірі 10% (затримка 78 днів) на підставі п.124.1 ст.124 ПК України в сумі 2595,15 грн.
Тобто, позивачу було нараховано лише штрафну санкцію за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання, вже з урахуванням уточнюючої декларації, а не додатково нараховано суму єдиного податку до сплати, як помилково стверджує позивач.
Із наведеного суд дійшов висновку, що позивачем було вчинене правопорушення щодо порушення строків сплати сум узгоджених грошових зобов'язань за податковою декларацією, тому його правомірно було притягнуто до фінансової відповідальності у вигляді нарахування штрафу у розмірі 10% в сумі 2595,15 грн за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням на підставі п.124.1 ст.124 ПК України.
Враховуючи викладене, правових підстав для визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення від 20.05.2024 №013478/22-01-24-12/3586406694 форми «Ш» у суду немає.
Відповідно до вимог ч.1, ч.4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, ч.1 ст.77 наведеного Кодексу, покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
З урахуванням встановлених обставин у цій справі та аналізу вищенаведених норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позивач не надав суду належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
Отже, позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.05.2024 №013478/22-01-24-12/3586406694 форми «Ш» відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя В.К. Блонський