12 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4516/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, через уповноваженого представника адвоката Попова Р.О., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у відмові в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним до ІНФОРМАЦІЯ_4 було подано заяву про надання відстрочки від призову разом з документами, що підтверджують обставини, які є законною підставою для отримання відстрочки і виключають призов на військову службу під час мобілізації, проте відповідач не надав відстрочку. За таких обставин дії центру комплектування вважає протиправними та просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді від 30.07.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 21). Зазначену ухвалу направлено відповідачу в особистий електронний кабінет (а.с. 22).
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства (далі по тексту - КАС України) зазначена ухвала суду вважається врученою відповідачу.
Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Судом встановлено наступні обставини та відповідні правовідносини.
Відповідно до змісту позову до доданих матеріалів, рішенням Виконавчого комітету Знамянської міської ради Кіровоградської області від 27.12.2022 року № 359 «Про призначення піклувальника» призначено громадянина ОСОБА_1 піклувальником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На підставі зазначеного рішення виконавчого комітету, позивач 19.06.2024 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про відстрочку.
Натомість, 02.07.2023 року позивач отримав повідомлення від 27.06.2024 року № 297 про відмову у надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Вказує що повідомлення було складене і вручене з порушенням строків, передбачених чинним законодавством України.
За змістом повідомлення відповідач зазначив, що у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відмовляє, а заявник підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причиною відмови вказано - не надання заявником копії військово-облікового документа, який підтверджує статус військовозобов'язаного та перебування на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 15).
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо не надання відстрочки, у зв'язку з чим за захистом своїх прав і інтересів звернувся до суду з позовом.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений і діє станом на час розгляду справи.
Пунктом 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41,44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Згідно статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі по тексту Закон №389 - VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-ХІІ (далі по тексту - Закон №2232-XII).
Відповідно до частин 1, 3 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частинами 1, 2 статті 2 Закону №2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Законом, який встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. №3543-XII (далі по тексту - Закон 3543-XII).
Відповідно до статті 1 Закону 3543-XII, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
За частиною 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Отже, військовозобов'язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до пункту 19 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно пункту 4 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.
Таким чином, порушення військовозобов'язаними вимог правил військового обліку має наслідком настання відповідальності згідно із законом.
Тобто, порушення позивачем вимог правил військового обліку може мати наслідком настання відповідальності, однак це не може бути підставою для не розгляду по суті його заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
В силу п. 12 згаданого Положення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
Статтею 23 вказаного Закону визначено питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду (абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XIІ).
З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви за наявності підстав, оскільки відстрочка передбачає її письмове оформлення.
Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних (далі по тексту - Порядок № 1487).
Відповідно пункту 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Військово-обліковими документами є: для призовників посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов'язаних військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного; для резервістів військовий квиток.
У пункті 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 про «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» зазначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Військово-обліковими документами є:
для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;
для військовозобов'язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного;
для резервістів - військовий квиток.
Відтак, з метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати військово-обліковий документ та інші документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність або відсутність у особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Щодо наявності відповідного права вчиняється відповідна відмітка у військовому квитку або запис у посвідченні.
Рішення (видача довідок, внесення відміток та записів у військово-облікові документи) органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, приймаються по відношенню до громадян України (призовників, військовозобов'язаних), які перебувають на військовому обліку у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та підпорядкованих відділах.
Судом встановлено, що позивач при звернення 19.06.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_6 не надав військово-обліковий документ, натомість надав Довідку від 24.07.2003 року №4/272 (а.с. 13), що була видана замість військового квитка понад двадцять років тому, та посвідчення про приписку до призовної дільниці за формою №15, які відповідно видаються допризовникам.
Допризовник - особа, яка підлягає приписці до призовних дільниць і має ставати на облік у рік досягнення 17-річного віку.
Позивач 1977 року народження (на день розгляду справи досяг 47 років), а відтак, посвідчення про приписку до призовної дільниці отримав по досягненню 17 років.
Натомість, на день розгляду справи позивач досяг 47 років та відповідно до віку відноситься до категорії військовозобов'язаних, а отже повинен мати військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.
19.06.2024 позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_8 , в якій просив надати йому відстрочку від призову під час мобілізації. Відповідач, відповідно до протоколу засідання комісії від 27.06.2024 року розглянув заяву ОСОБА_1 та прийшов до висновку відмову у наданні відстрочки, причиною відмови є відсутність військово-облікового документа.
Суд зазначає, що оскільки позивачем не надано відповідачу військово-обліковий документ, що посвідчує особу військовозобов'язаного і визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, відповідач не має підстав для прийняття позитивного рішення щодо порушеного питання.
Порядок виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов'язаного затверджений Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 610 (далі Порядок № 610).
Відповідно до пунктів 1, 3, 6 Порядку № 610, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного (далі - тимчасове посвідчення) є документом, що посвідчує особу військовозобов'язаного, який перебуває у запасі осіб офіцерського складу або осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі - військовозобов'язаний), та визначає належність його власника до виконання військового обов'язку.
Тимчасове посвідчення видається військовозобов'язаним, які: взяті на військовий облік військовозобов'язаних та яким присвоєно первинні військові звання офіцерського складу запасу (до надходження їх особових справ); втратили військові квитки (до їх отримання); не проходили військову службу (навчальні збори) та не мають військово-облікової спеціальності; визнані призовними комісіями непридатними в мирний час, обмежено придатними у воєнний час до військової служби за станом здоров'я (до підтвердження цього рішення під час повторного медичного огляду); прибули з місць позбавлення волі.
Видача і знищення тимчасових посвідчень проводяться у порядку, встановленому для військових квитків, що визначається Міністерством оборони України, Службою безпеки України та Службою зовнішньої розвідки України відповідно.
Так, згідно з пунктом 3 Порядку видачі, зберігання та знищення військових квитків осіб рядового, сержантського і старшинського складу, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 10.04.2017 № 206, видача військових квитків військовозобов'язаним проводиться Р(М)ВК за місцем їх перебування на військовому обліку на підставі заяви про видачу військового квитка.
Військові квитки видаються під особистий підпис у відомості видачі військових квитків (тимчасових посвідчень) Р(М)ВК (далі - відомість).
Відомості в кінці кожного місяця підписуються заступником військового комісара Р(М) (начальником відповідного відділення або призначеною службовою особою), затверджуються військовим комісаром Р(М)ВК, засвідчуються гербовою печаткою Р(М)ВК та надалі долучаються до справи разом з документами, що були підставою для видачі військових квитків. Відомості зберігаються протягом 30 років.
Таким чином, позивачу для отримання військово-облікового документа, необхідно з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_8 та отримати такий документ під особистий підпис у відомості видачі військових квитків (тимчасових посвідчень).
Суд приходить до висновку, відповідач в межах наданих йому повноважень розглянув заяву позивача та не мав підстав для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу, оскільки надані останнім документи не були достатніми для прийняття відповідного рішення, а саме - був відсутній військово-обліковий документ.
З огляду на викладене, суд не встановив протиправності дій та прийнятого рішення відповідача в цій частині.
При цьому суд зазначає, що позивач не позбавлений права повторного звернення до ІНФОРМАЦІЯ_8 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу, додавши до неї всі необхідні та передбачені законом документи, а саме копію військово-облікового документа, отримавши такий під особистий підпис.
Суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано порядок отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, встановлений чинним законодавством.
При цьому суд не може перебирати на себе функцію органу військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, та приймати рішення про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації замість такого органу, поза встановленою процедурою, оскільки це не відноситься до завдань адміністративного судочинства.
Щодо посилань позивача про порушення позивачем строків розгляду заяви на відстрочку, суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів звернення до відповідача із заявою на відстрочку та доказів отримання відповідачем такої заяви саме 19.06.2024 року, докази отримання відповіді 02.07.2024 року також суду не надано.
Відтак, позивачем не доведено порушення відповідачем, під час розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову, абзацу 2 пункту 60 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період».
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У разі надання відповідачем доводів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність його рішень, дій чи бездіяльності, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог, а отже у задоволенні позову належить відмовити.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 19, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Судові витрати вважати фактично понесеними.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи. Вказане не позбавляє права таку особу отримати копію судового рішення у паперовій формі за її окремою заявою.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО