12 вересня 2024 року справа № 340/232/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина) про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до військової частини про визнання протиправною бездіяльності стосовно виплати при звільненні:
- грошового забезпечення і додаткової винагороди за січень 2023 року;
- грошових компенсацій за невідбуті дні щорічних основних і додаткових відпусток;
- грошового забезпечення і додаткової винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні в медичних закладах з приводу поранення у сумі 100000 грн за місяць з 15 червня 2022 року;
- грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Зазначив, що відповідач не виконав зобов'язання на день звернення до суду.
Відповідач не подав відзиву на позов, однак виконав ухвалу суду про витребування доказів (а.с.75-80).
23 січня 2024 року суд поновив строк звернення до суду і відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.73-76).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, з 04 березня 2022 року ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині (а.с.22).
14 серпня 2022 року відповідач склав довідку про обставини травмування позивача 15 червня того ж року (а.с.28).
У довідці зазначено про мінно-вибухову травму.
Наказом військової частини від 03 січня 2023 року №3 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу у зв'язку зі звільненням з військової служби у відставку за станом здоров'я з того ж дня (а.с.29).
У наказі про звільнення зазначено про належність таких виплат:
- щомісячна премія за січень 2023 року;
- надбавка за особливості проходження служби за січень 2023 року;
- компенсація за 30 діб невикористаної щорічної відпустки за 2022 рік;
- компенсація за 28 діб невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2022-2023 роки;
- додаткової винагороди за січень 2023 року з розрахунку 30000 грн на місяць (а.с.29).
Позивач визнав, що після звільнення зі служби військова частина сплатила 43590,24 грн і 31560,51 грн (17 січня і 14 лютого 2023 року) (а.с.87-89).
Військова частина пояснила, що сума у 43590,24 грн складається з грошового забезпечення і додаткової винагороди за грудень 2022 року (14040,24 грн і 29550 грн) (а.с.108-109).
Військова частина пояснила, що сума у 31560,51 грн складається з: грошового забезпечення і додаткової винагороди за січень 2023 року (03 дні) (1388,29 грн і 2859,67 грн); компенсації за 30 невикористаних діб щорічної основної відпустки за 2022 рік (14345,63 грн); компенсації за 28 діб невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2022-2023 роки (12966,92 грн) (а.с.108-109).
З 15 червня по 17 грудня 2022 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в медичних закладах України і закордоном (а.с.15-16, 108-109).
При звільнені позивач не подав рапорт про виплату грошової компенсації вартості за нетримане речове майно (а.с.108-109).
Військова частина не визнає за ним права на отримання компенсації, так як призваний на військову службу під час мобілізації (а.с.108-109).
Відповідач повідомив, що грошове забезпечення і додаткову винагороду за період служби з червня 2022 року по день звільнення виплатив (після відрахувань військового збору) (а.с.99-104).
За червень 2022 року виплатили грошове забезпечення у сумі 13756,63 грн, індексацію - 1001,95 грн, додаткову винагороду - 61726,66 грн.
За липень 2022 року виплатили грошове забезпечення у сумі 13756,63 грн, індексацію - 1050,01 грн, додаткову винагороду - 28596,77 грн.
За серпень 2022 року виплатили грошове забезпечення у сумі 13756,63 грн, індексацію - 1262,57 грн, додаткову винагороду - 29550 грн.
За вересень 2022 року виплатили грошове забезпечення у сумі 13945,69 грн, індексацію - 1262,57 грн, додаткову винагороду - 29550 грн.
За жовтень 2022 року виплатили грошове забезпечення у сумі 14040,23 грн, індексацію - 1262,57 грн, додаткову винагороду - 29550 грн.
За листопад 2022 року виплатили грошове забезпечення у сумі 14040,23 грн, індексацію - 1403,42 грн, додаткову винагороду - 29550 грн.
За грудень 2022 року виплатили грошове забезпечення у сумі 14040,23 грн, індексацію - 1448,76 грн, додаткову винагороду - 29550 грн.
За січень 2023 року (03 дні) виплатили грошове забезпечення у сумі 1388,29 грн, додаткову винагороду - 2859,67 грн.
ОСОБА_1 надав виписку про рух коштів по картковому рахунку, на який військова частина перераховувала кошти (а.с.31-34).
Додаткову винагороду за період з 15 червня 2022 року по 03 січня 2023 року обчислили з розрахунку 30000 грн на місяць пропорційно кількості днів служби (а.с.141-142).
Додаткову винагороду за червень 2022 року обчислили з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно кількості днів служби за період з 01 по 14 число і 30000 грн - за період з 15 по 30 число (а.с.141-142).
Позов подано до суду 15 січня 2024 року (а.с.1-9).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, спір пов'язаний з проходження публічної (військової) служби.
Суд детально проаналізував відомості про нарахування і виплату грошового забезпечення і додаткової винагороди та виписку про рух коштів по картковому рахунку, на який військова частина перераховувала кошти, і зробив такі висновки:
- 14 лютого 2023 року (після звільнення зі служби) виплатили грошове забезпечення і додаткову винагороду за січень 2023 року, грошові компенсації за невідбуті дні щорічних основних (2022 рік) і додаткових (2022-2023 роки) відпусток у загальній сумі 31560,51 грн;
- 17 січня 2023 року (після звільнення зі служби) виплатили грошове забезпечення і додаткову винагороду за грудень 2022 року у сумі 43590,24 грн;
- грошове забезпечення за червень - листопад 2022 року виплатили (до звільнення зі служби) у повному розмірі відповідно до сум нарахувань;
- додаткову винагороду за період з 15 червня 2022 року по 03 січня 2023 року обчислили і виплатили з розрахунку 30000 грн на місяць пропорційно кількості днів служби.
Отже, суд відмовляє у задоволені позову в частині вимог про зобов'язання виплатити грошове забезпечення і компенсації за невідбуті дні щорічних основних і додаткових відпусток.
Що стосується питання правильності нарахування і виплати додаткової винагороди, то суд зазначає наступне.
Так, військова частина визнає, що ОСОБА_1 отримав поранення 15 червня 2022 року, а перебував на стаціонарному лікуванні з 03 липня по 17 грудня 2022 року (а.с.28, 108-109).
Суд встановив, що з 15 червня до 03 липня 2022 року позивач теж лікувався в умовах стаціонару, що підтверджено випискою з медичної картки хворого (а.с.15-16).
Отже, ОСОБА_1 лікувався в умовах стаціонару медичного закладу з 15 червня по 17 грудня 2022 року.
За цей період додаткову винагороду обчислили і виплатили з розрахунку 30000 грн на місяць пропорційно кількості днів служби.
Такі дії протиправні з таких підстав.
Додаткову винагороду виплачують відповідно до приписів постанови Уряду України від 28 лютого 2022 року №168 (далі - Постанова).
Приписами пункту 1 Постанови (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Таким чином за період 15 червня по 17 грудня 2022 року додаткову винагороду мали обчислити і виплатити з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно кількості днів лікування у кожному місяці.
Тому позов в цій частині вимог належить задовільнити, зобов'язавши відповідача перерахувати додаткову винагороду і виплатити додаткові кошти.
Що стосується вимоги позову про зобов'язання виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, то суд скаже наступне.
Так, спірні правовідносини врегульовані приписами Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період (далі - Інструкція), яка затверджена наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року №232.
ОСОБА_1 звільнено зі служби у відставку (а.с.29).
Приписами пункту 4 Розділу 3 Інструкції (в редакції на день звільнення зі служби) встановлено, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.
Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно».
Отже, військовослужбовці, у тому числі мобілізовані, яких звільнено зі служби у відставку, мають право за їх бажанням отримати речове майно, котре не видали, або його грошову компенсацію.
Норма права не позбавляє такого права вибору військовослужбовців, яких мобілізували у особливий період (воєнний стан).
Приписами пункту 17 Розділу 3 Інструкції передбачено, що мобілізовані звільняються в запас у тій формі одягу, що знаходилася в їх особистому користуванні, при цьому предмети речового майна, які не були видані (незалежно від причини), під час звільнення не видаються. За бажанням вони можуть звільнятися в запас у власному цивільному одязі.
Ця норма права позбавляє мобілізованих вимагати надання неотриманих предметів речового майна, а не права на їх компенсацію.
Приписами пункту 4 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178, встановлено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина).
ОСОБА_1 не подав такого рапорту при звільненні зі служби (а.с.141-142).
Тому суд відмовляє у задоволені позову в цій частині вимог.
Загалом позов належить задовільнити частково.
Сторони не понесли судових витрат (а.с.73-76).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до приписів постанови Уряду України від 28 лютого 2022 року №168 за період з 15 червня по 17 грудня 2022 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до приписів постанови Уряду України від 28 лютого 2022 року №168 за період з 15 червня по 17 грудня 2022 року з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно кількості днів стаціонарного лікування у кожному місяці.
Відмовити у задоволенні позову в іншій частині вимог.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ