12 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1505/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Кіровоградській області від 13.12.2023 року № 9963/0406, в частині нарахування штрафних санкцій за порушення термінів сплати податку на додану вартість на суму 153 866,28 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами перевірки складено акт камеральної перевірки №7970/11-28-04-06/1/03346822 від 13.11.2023 року на підставі висновків якого винесено податкове повідомлення - рішення № 9963/0406, яким ОКВП “Дніпро-Кіровоград» нараховано штраф у розмірі 600 485,61 грн. за платежем податок на додану вартість згідно положень п.124.1 ст.124 Податкового кодексу України. Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення є частково неправомірним та таким, що суперечить чинному законодавству, оскільки не враховує положення Податкового кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій у разі подання уточнюючих розрахунків до поданих податкових декларацій за попередні податкові періоди та можливість нарахування штрафної санкції у останній день строку податкового зобов'язання.
Ухвалою судді від 20.03.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.31).
Згідно наданого до суду відзиву на позов (а.с.36-37), відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що перевіркою ОКВП “Дніпро-Кіровоград» встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання податку на додану вартість за період з 21.10.2020 по 23.10.2023 року, чим порушено п.57.1 ст.57, п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового Кодексу України, таким чином до платника застосовується штрафна санкція в розмірі 5 % в сумі 600 485,61 грн., в розмірі 10% в сумі 5 120 110,33 грн. Враховуючи вищевикладене ГУ ДПС у Кіровоградській області вважає, що винесене податкове повідомлення-рішення від 13.12.2023 №9963/0406 є законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає судовому скасуванню.
Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Обласне комунальне виробниче підприємство “Дніпро-Кіровоград» зареєстроване як юридична особа 30.12.1997 року, перебуває на податковому обліку в органах податкової служби та є платником податку на додану вартість. (а.с.7)
Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку щодо питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 21.10.2020 року по 23.10.2023 року обласним комунальним виробничим підприємством “Дніпро-Кіровоград».
За результатами перевірки оформлено акт камеральної перевірки №7970/11-28-04-06/1/03346822 від 13.11.2023 року (а.с.25-26, 40-41).
В акті перевірки податковим органом зафіксовано порушення ОКВП “Дніпро-Кіровоград» вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання визначеного у поданих податкових деклараціях.
ОКВП “Дніпро-Кіровоград» подано до контролюючого органу заперечення до акту про результати камеральної перевірки № 7970/11-28-04-06/1/03346822 від 13.11.2023 року (а.с.23).
Листом від 12.12.22023 року Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомило, що надані заперечення будуть враховані при винесенні податкового повідомлення-рішення (а.с.21).
На підставі висновків акту про результати камеральної перевірки № 7970/11-28-04-06/1/03346822 від 13.11.2023 року з урахуванням заперечень, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення № 9963/0406, яким ОКВП “Дніпро-Кіровоград» нараховано штраф у розмірі 600 485,61 грн. за платежем податок на додану вартість згідно положень п.124.1 ст.124 Податкового кодексу України (а.с.6, 44).
ОКВП “Дніпро-Кіровоград» не погодившись винесеним податковим повідомленням-рішенням подало до Державної податкової служби України скаргу (а.с.15-16).
Рішенням від 26.02.2024 року податкове повідомлення-рішення №9963/0406 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.17-19).
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.п.16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 31.1 статті 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
За приписами пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У свою чергу відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.
Відповідно до пункту 203.2 статті 203 ПК України, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України).
Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Положеннями статті 111 ПК України встановлено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, передбачено такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Так, згідно з пунктом 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 124.3 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Отже, нормами пункту 124.2 та пункту 124.3 статті 124 ПК України передбачено штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, але вчинені умисно.
Окреслена норма є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.
Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 за № 466-IX встановлено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, п.п. 123.2 - 123.5 статті 123, п.п. 124.2, 124.3 статті 124, п.п. 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 ПК України, є встановлення контролюючими органами вини особи.
Підпунктом 109.1 статті 109 ПК України встановлено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України встановлено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Зокрема, встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1).
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (пункт 112.2).
У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7).
Також цієї нормою у пункті 112.8 визначено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у статті 112-1 ПК України - обставини, що пом'якшують відповідальність особи.
Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов'язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України.
Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов'язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Обов'язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 04 березня 2021 року у справі №640/20899/18 зазначив, що при вирішенні питання своєчасності виконання платником податків податкового обов'язку за умови перебування такого платника під дією персональних економічних та інших обмежувальних заходів судам слід перевіряти, чи була у цієї особи за таких умов реальна можливість сплати належних платежів та зборів. У разі відсутності за наведених обставин для цього платника податків механізму виконання податкового обов'язку відповідальність за несвоєчасне його виконання не може бути покладена на нього в якості додаткового тягаря.
Верховний Суд, розглядаючи питання притягнення платників податків до відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання, неодноразово вказував, що податковий обов'язок с безумовним і першочерговим.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку законодавчо покладено на платника податків. Водночас, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання необхідно встановити причини, що зумовили такий пропуск, та перевірити, чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного та своєчасного виконання податкового обов'язку.
У разі доведеності того, що будь-якого іншого шляху виконання податкового обов'язку не було, то несвоєчасне його виконання з огляду на застосування персональних економічних та інших обмежувальних заходів до такого платника податків не утворює складу правопорушення, передбаченого статтею 109 ПК України.
З поданого відповідачем до матеріалів справи розрахунку до податкового повідомлення - рішення від 13.12.2023 року №9963/0406 судом встановлено, що ОКВП “Дніпро-Кіровоград» (а.с.45-46):
- 30.12.2020 року подано уточнюючий розрахунок з ПДВ за червень 2020 року на суму зобов'язання 1222447,03 грн., граничний термін сплати - 31.12.2020 року, дата нарахування - 31.12.2020 року;
- 30.12.2020 року подано уточнюючий розрахунок з ПДВ за червень 2020 року на суму зобов'язання 757550,97 грн., граничний термін сплати - 31.12.2020 року, дата нарахування - 31.12.2020 року;
- 18.01.2023 року подано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2022 року із сумою зобов'язання 1097328 грн., граничний термін сплати - 20.01.2023 року, дата нарахування - 20.01.2023 року.
Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку, що позивачем сплачено узгоджені податкові зобов'язання в межах граничного строку їх нарахування, що свідчить про відсутність у діях ОКВП “Дніпро-Кіровоград» складу порушення вимог пункту 57.1 статті 57 ПК України та відсутні підстави для нарахування на підставі ст.124 ПК України штрафних санкцій у межах суми нарахованого штрафу у розмірі 153866,28 грн.
Отже, факт вчинення порушення, за яке до позивача було застосовано штрафні санкції не підтверджується належними доказами, а відтак позовні вимоги про скасування рішення про застосування штрафних санкцій підлягають задоволенню у межах суми нарахованого штрафу у розмірі 153866,28 грн.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати на оплату судового збору у сумі 3028,00 грн. (а.с.29) підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 19А, ЄДРПОУ 03346822) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Кіровоградській області від 13.12.2023 року № 9963/0406, в частині нарахування штрафних санкцій за порушення термінів сплати податку на додану вартість на суму 153 866,28 грн.
Стягнути на користь Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" (ЄДРПОУ 03346822) судові витрати на оплату судового збору у розмірі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА