про відмову в забезпеченні позову
12 вересня 2024 року місто Київ №320/39014/24
Київський окружний адміністративний суд в складі судді Донця В.А., розглянувши заяву про забезпечення позову в справі за позовом до Державного агентства України з управління зоною відчуження про визнання протиправним та скасування припису,
Державне агентство України з управління зоною відчуження звернулось до суду з позовом визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції ядерного регулювання України від 11.07.2024 №Прс-12/21 про усунення порушень вимог ядерної та радіаційної безпеки.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.
Позивачем разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Державної інспекції ядерного регулювання України від 11.07.2024 №Прс-12/21 про усунення порушень вимог ядерної та радіаційної безпеки.
Вирішуючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суд ураховує таке.
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України): суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша); забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (пункти 1, 2 частини другої).
За змістом наведеної норми, для висновку про наявність підстав для забезпечення позову заявнику необхідно довести очевидність протиправності рішення, дії, бездіяльності суб'єкта владних, що оскаржуються та/або ускладнення, унеможливлення виконання рішення суду або захисту прав, свобод, інтересів, за захистом яких звернулась особа, якщо не будуть вжиті заходи забезпечення позову.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на очевидну протиправність оскаржуваного припису: явне перевищення своїх повноважень посадовою особою, яка склала оскаржуваний припис; грубе порушення принципу безсторонності (неупередженості), оскільки особа яка приймала участь в перевірці, склала оскаржуваний припис та приймає участь в розгляду справи про адміністративне правопорушення; вимоги припису є суперечливими, оскільки не зазначені конкретні чіткі і зрозумілі дії та не визначено чітко нормативні акти, положення яких порушені; в приписі не наведено жодного доказу на підтвердження виявлених порушень.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою позову визначено складення припису неуповноваженою особою, що є порушенням статті 25 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 08.02.1995 №39/95-ВР, за якою державний нагляд за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки від імені органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки здійснюють державні інспектори з ядерної та радіаційної безпеки, які, серед іншого, наділені повноваженнями надсилати фізичним особам - підприємцям, підприємствам, установам, організаціям, а також їх посадовим особам, керівникам органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у сфері безпеки використання ядерної енергії.
За змістом пункту 5 "Порядку здійснення державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 №824 від імені Держатомрегулювання та її територіальних органів державний нагляд здійснюють державні інспектори з ядерної та радіаційної безпеки, що пройшли кваліфікаційну атестацію, спеціальне медичне обстеження та отримали допуск до виконання особливих робіт на ядерних установках, з ядерними матеріалами, радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання. Державні інспектори мають службове посвідчення встановленого зразка, форма якого затверджується Держатомрегулюванням, а також особистий штамп із зазначенням найменування інспекції, яку вони представляють.
Судом установлено, що оскаржуваний припис від 11.07.2024 №Прс-12/21 склала та підписала заступник Голови державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки ОСОБА_1 .
У позовній заяві зазначено, що стаття 25 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та "Порядок здійснення державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки" не наділяє повноваженнями заступника Голови державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки здійснювати контрольні заходи та складати обов'язкові до виконання припису.
На думку суду, встановлені обставини та наведене правове регулювання не дає суду підстави дійти висновку про відсутність повноважень в заступника Голови державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки ОСОБА_1 повноважень державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки, яка пройшла кваліфікаційне оцінювання та відповідає іншим вимогам. Для встановлення відповідної обставини суду необхідно дослідити повноваження заступника Голови державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки, в тому числі чи відповідає особа вимогам державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки. Назва посади не є достатньою підставою для висновку про невідповідність ОСОБА_2 відповідним вимогам.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість тверджень про очевидну протиправність оскаржуваного припису через його складення неуповноваженою посадовою особою, оскільки під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову в матеріалах судової справи відсутні докази, які б очевидно доводили відсутність повноважень у заступника Голови державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки Наталії Рибалки складати (надсилати) оскаржуваний припис.
Щодо грубого порушення принципу безсторонності (неупередженості) з тих підстав, що особа яка проводила контрольні заходи склала припис, то згаданою статтею 25 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" надано повноваження державному інспектору з ядерної та радіаційної безпеки надсилати обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у сфері безпеки використання ядерної енергії.
Також необґрунтованими є доводи про грубе порушення принципу безсторонності (неупередженості), оскільки особа, яка приймала участь в перевірці, приймає участь в розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з частиною другою статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Предметом розгляду в розглядуваній адміністративній справі є протиправність оскаржуваного припису. Відповідно питання очевидної протиправності оскаржуваного припису, в даному випадку, не може пов'язуватись з реалізацією посадовою особою повноважень щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
Також суд відхиляє доводи заявника, як підстави очевидної протиправності оскаржуваного припису, про суперечливість вимог припису через не зазначення конкретних, чітких і зрозумілих дій нормативних актів, положення яких порушені, а також доказів на підтвердження виявлених порушень.
Зі змісту оскаржуваного припису вбачається, що в ньому зазначено: виявлені порушення; найменування нормативно-правового акта або нормативного документа, вимоги якого порушено (із зазначенням статті, частини пункту, абзацу тощо); вимоги щодо усунення порушення; строк виконання вимоги; строк інформування. Лише пункт 1 оскаржуваної вимоги (в колонці 2) не містить найменування нормативно-правового акта із зазначенням статті, частини пункту, абзацу. В пунктах 2-5 оскаржуваного припису зазначені реквізити наведені. Допустимість, належність та достатність доказів на обґрунтування висновків контрольного заходу може бути здійснено судом за наслідками дослідження таких доказів та надання їм правової оцінки. При цьому суд зауважує, що зміст оскаржуваного припису містить вказівку, що висновки про порушення зроблені на підставі документів наданих до перевірки позивачем.
Підсумовуючи наведене, враховуючи доводи заявника, дослідженні доказів та проаналізоване правове регулювання, суд доходить висновку про необґрунтованість доводів заявника про очевидну протиправність оскаржуваного припису.
Щодо обов'язку суду враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, то суд зазначає, що в спірному випадку йдеться про забезпечення ядерної та радіаційної безпеки. Наслідки незабезпечення такої безпеки безпосередньо пов'язане з безпекою життя, здоров'я людей. Відповідно для зупинення рішення компетентного контролюючого органу в сфері ядерної та радіаційної безпеки мають бути вагомі підстави. При цьому суд повинен врахувати, що зупинення такого рішення не призведе до негативних наслідків.
У спірному випадку йдеться про виявлення під час перевірки, зокрема, незадовільних знань правил, норм та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.
На думку суду, зупинення оскаржуваного припису може мати негативні, незворотні наслідки через незнання відповідальними працівниками правил, норм та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки. Відповідно зупинення оскаржуваного припису в розглядуваному випадку буде не співмірними в порівнянні з тими негативними наслідками, про які зазначено в позовній заяві.
Керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити Державному агентству України з управління зоною відчуження в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Донець В.А.