12 вересня 2024 року м.Київ справа №640/8309/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Управління обслуговування громадян Відділ обслуговування громадян № 6 (сервісний центр)) щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 29.07.1982 року по 17.08.1992 рік на посаді завідувача не таємної справи виробництва Судноремонтого заводу імені Фелікса Едмундовича Дзержинського.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Управління обслуговування громадян Відділ обслуговування громадян № 6 (сервісний центр)) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), періоди роботи на посаді завідувача не таємної справи виробництва Судноремонтого заводу імені Фелікса Едмундовича Дзержинського з 29.07.1982 року по 17.08.1992 рік.
Від відповідача надійшов відзив в якому заперечував проти позовних вимог зазначаюичи, що період роботи з 29.07.1982 по 17.08.1992 не було зараховано до страхового стажу правомірно, оскільки запис про звільнення засвідчено ппечатковою, по відтиску якої неможливо визначити назву підприємства.
Окрім того, відповідач посилається на порушення шестимісячного строку звернення до суду встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
У відповіді на відзив позивач підтримала заявлені вимоги.
Щодо тверджень відповідача про порушення строку звернення до суду, як підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Дії відповідача (у разі встановлення судовим рішенням) щодо не зарахування періодів роботи позивача впливають на соціальне забезпечення позивача. Тому застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізації позивачем права, передбаченого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, на призначення пенсії.
Верховний Суд в постанові від 10 січня 2024 року у справі №400/3128/23 дійшов висновку, що у цілому обмеження строком доступу до суду має бути винятком, але одночасно узгоджуватися з принципом правової визначеності (res judicata) і принципом справедливості, як складової верховенства права.
Оскаржуване рішення датується 15.11.2021 року. З 24.02.2024 року на території України запроваджено дію військового стану.
В зв'язку з вищевкладеними обставинами позивач просить поновити строк звернення до суду.
Враховуючи висновки Верховний Суд в постанові від 10 січня 2024 року у справі №400/3128/23, бойові дії поблизу м. Києва , що тривали більш, ніж один місяць, суд вважає за необхідне поновити строк звернення до суду для позивачки.
Суд відмовляє в задоволенні клопотання про залучення Головного управління Пенсійного фонду в Волинській області в якості співвідповідача, оскільки в призначенні пенсії відмовлено Управлінням обслуговування громадян Відділ обслуговування громадян № 6.
Дослідивши обставини справи судом було встановлено наступне.
ОСОБА_1 звернулась до Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
15 листопада 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві Позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю страхового стажу (28 років).
Відповідно до відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 15.11.2021 року до страхового стажу не зараховано період роботи, згідно записів трудової книжки, з 29.07.1982 року по 17.08.1992 року, оскільки запис про звільнення засвідчено печаткою, по відтиску якої неможливо визначити назву підприємства.
З 29.07.1982 року по 17.08.1992 рік ОСОБА_1 працювала в Штабі цивільної оборони Грузії у м. Поті на посаді завідувача не таємної справи виробництва Судноремонтого заводу імені Фелікса Едмундовича Дзержинського.
17.08.1992 року ОСОБА_1 звільнена за статею 32 КЗОТ ГССД за власним бажанням.
Стаж роботи підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_2 : про призначення Позивача 29.07.1982 року на посаду завідувача не таємної справи виробництва Судноремонтого заводу імені Фелікса Едмундовича Дзержинського; про звільнення Позивача 30.06.2010 року з посади завідувача не таємної справи виробництва Судноремонтого заводу імені Фелікса Едмундовича Дзержинського.
З метою визначення права та призначення пенсії Позивачу, 21.12.2021 року Пенсійним фондом України, відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про співпрацю у сфері пенсійного забезпечення від 09.01.1995, направлено запит до Агенства Соціального Обслуговування Грузії з проханням сприяти у витребуванні довідки про трудовий стаж ОСОБА_2 за період роботи в Штабі цивільної оборони м. Поті з 29.07.1982 року по 17.08.1992 рік (запит від 21.12.2021 року № 2800-030103-10/63569 додається).
10.01.2022 року Агенство Соціального Обслуговування Грузії у відповідь на запит Пенсійного фонду України (№ 2800-030103-10/63569 від 21.12.2021 року), з приводу витребування документів, пов'язаних з трудовою діяльністю ОСОБА_2 повідомило, що даний запит, за належністю був надісланий листом (№ 04/27 від 04.01.2022 року) до Державного Архіву Грузії (м. Тбілісі 0160, пр. Важа- Пшавела№1).
08.04.2022 року Пенсійний фонд України отримав відповідь від Державного Архіву, Грузії на запит, переадресований з Агенції соціального обслуговування Міністерства вимушено переміщених з окупованих територій осіб, праці, охорони здоров'я та соціального захисту Грузії про витребування довідки про стаж роботи Калашникової/ ОСОБА_3 , що документи зазначеної у запиті організації до Національного архіву Грузії на зберігання не надходили, через що не мали можливості задовольнити прохання.
Водночас, пенсійний орган не заперечує факт трудової діяльності Позивача у період з 29.07.1982 року по 17.08.1992 рік в Штабі цивільної оборони Грузії у м. Поті на посаді завідувача не таємної справи виробництва Судноремонтого заводу імені Фелікса Едмундовича Дзержинського, та зазначає лише про те, що у трудовій книжці запис про звільнення засвідчено печаткою, по відтиску якої неможливо визначити назву підприємства.
Правове регулювання суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Положеннями ст. 62 Закону № 1788-ХІІ«Про пенсійне забезпечення» та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
В силу вимог абзацу першого п. З Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, зміст наведених норм дає підстави стверджувати, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи.
Особа, яка звертається за отриманням пенсії, не може нести відповідальність за неналежне оформлення роботодавцем особових справ працівників, відсутність у них певних документів, їх умисне ненадання на запити уповноважених органів, зокрема під час проведення пенсійним органом зустрічних перевірок на предмет достовірності поданих йому на розгляд документів (в тому числі уточнюючих довідок) і обґрунтованості їх видачі, й так само за неналежне, неповне проведення пенсійним органом таких перевірок.
Аналогічний висновок викладено в Постановаих Верховного Суду від 08 лютого 2021 року у справі № 487/68/17 та від 01 березня 2021 року № 423/757/17.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.
Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Управління обслуговування громадян Відділ обслуговування громадян № 6 (сервісний центр)) щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 29.07.1982 року по 17.08.1992 рік на посаді завідувача не таємної справи виробництва Судноремонтого заводу імені Фелікса Едмундовича Дзержинського.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Управління обслуговування громадян Відділ обслуговування громадян № 6 (сервісний центр)) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), періоди роботи на посаді завідувача не таємної справи виробництва Судноремонтого заводу імені Фелікса Едмундовича Дзержинського з 29.07.1982 року по 17.08.1992 рік.
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві (Управління обслуговування громадян Відділ обслуговування громадян № 6 (сервісний центр)) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Терлецька О.О.