11 вересня 2024 року Київ № 640/755/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській областіпро визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Київській області), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача по неперерахуванню належної позивачу, згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантії соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінет Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», від 18.11.2015 № 947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268»;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок належної позивачу пенсії, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантії соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінет Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», від 18.11.2015 № 947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268» з 01.10.2017 року (як пенсіонеру органів внутрішніх справ з 31.12.2007 року) з урахуванням періоду проходження служби з 2014 по 2017 роки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 31.12.2007 позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ та отримує пенсії за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 2014 року позивач повернувся до проходження служби в МВС України, а в подальшому в Національній поліції. У вересні 2017 року позивач звільнився зі служби за станом здоров'я та з березня 2018 року позивача було переведено на пенсійне забезпечення за останньою займаною посадою в Національній поліції за заявою позивача, яка була написана, як зазначає позивач, за вимогою відділу проходження служби ГУ НП в Київській області.
Як зазначає позивач, згодом він усвідомив помилковість таких дій та неодноразово звертався до відповідача з заявами про перерахунок належного йому пенсійного забезпечення з урахуванням попередньо призначеної пенсії за вислугу років у системі органів МВС та беручи її за основу. До вказаних заяв позивачем додавалась довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, видана Департаментом персоналу організації освітньої та наукової діяльності МВС України від 26.09.2019 № 22/6-617.
Проте, як стверджує позивач, відповідач протиправно вказує на відсутність підстав для перерахунку його пенсійного забезпечення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2020 позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2021 справу передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
13.03.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 13.03.2023 справа розподілена судді Горобцовій Я. В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 справу прийнято до свого провадження суддею Горобцовою Я. В. та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечив. Стверджує, що згідно витягу Головного управління національної поліції в Київській області від 06.09.2017 № 607 о/с по особовому складу ОСОБА_1 звільнення зі служби в поліції у запас. На підставі наданого пакету документів від ГУ НПУ в Київській області позивачу було призначено пенсію з 08.09.2017 за вислугу років по лінії НПУ. Грошове забезпечення визначене на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
В свою чергу на працівників поліції не розповсюджується дія Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантії соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015 та частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Також до відзиву відповідачу було додано копію пенсійної справи позивача № 1013019183.
Позивач, в свою чергу, направив відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 18.06.2008 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років (пенсійна справа № 2354703016).
Згідно посвідчення № НОМЕР_2 від 02.02.2015 позивач є учасником бойових дій.
Згідно посвідчення № НОМЕР_3 від 17.09.2017 позивач є інвалідом 3 групи.
Наказом ГУ НПУ в Київській області № 607 о/с від 06.09.2017 ОСОБА_1 звільнення зі служби в поліції у запас за пунктом 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію».
20.03.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років по лінії МВС.
З 20.03.2018 позивачу призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
15.08.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив перевести перерахунок його пенсійного забезпечення як пенсіонера МВС України та виплатити доплати до пенсії за 2016 та 2017 роки.
03.11.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив не розглядати його заяву про переведення на поліцейську пенсію, поновити йому виплату пенсії працівника МВС з вересня 2017 року та здійснити відповідний розрахунок який діяв на період 2017 року.
27.11.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій зазначив, що є власником пенсій за вислугою років як пенсіонер МВС України та за вислугою років як пенсіонер Національної поліції України, та повторно просив не розглядати його заяву про перехід на пенсію за вислугою років працівника Національної поліції України. Просив перерахувати його пенсію за вислугою років особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» згідно відомостей викладених в довідці від 26.09.2019 № 22/6-617.
Листами від 08.09.2019 та від 28.11.2019 відповідач повідомив у проведенні такого перегляду пенсії. В якості підстави відмови відповідачем зазначено, що з 08.09.2017 позивач отримує пенсію за вислугу років по ліній Національної поліції України, грошове забезпечення визначене на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988), проте постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018№ 103 (далі - Постанова № 103) не передбачено проведення перерахунку пенсії поліцейським.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку ГУ ПФУ у Київській області та отримує пенсію за вислугу років по лінії Національної поліції України відповідно до Закону № 2262-XII.
Частиною першою статті 2 Закону № 2262-XII передбачено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Згідно з частиною третьою статті 2 Закону № 2262-XII пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби таких осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.
Отже зазначений у частині третій статті 2 Закону № 2262-XII порядок збереження, нарахування та виплати пенсії поширюється на пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом № 2262-XII, прийнятих на службу на посади поліцейських до підрозділів поліції особливого призначення.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом ГУ НПУ в Київській області № 607 о/с від 06.09.2017 позивача звільнення зі служби в поліції у запас за пунктом 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію».
На підставі заяви позивач від 20.03.2018 про призначення пенсії та наданого пакету документів від ГУ НПУ в Київській області позивачу було призначено пенсію з 08.09.2017 за вислугою років по лінії Національної поліції України. Грошове забезпечення визначене на підставі Постанови № 988.
Таким чином, оскільки позивач був звільнений з лав Національної поліції України та розміри грошового забезпечення вже були встановлені на підставі Постанови № 988, суд приходить до висновку, що у позивача відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії як колишньому працівнику міліції.
За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.