11 вересня 2024 року № 320/44077/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БПК «Газінвестпроект» до Відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «БПК «Газінвестпроект» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд:
- визнати протиправними Постанову про застосування адміністративно господарського штрафу №358294 від 11.04.2023 року, Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №011521 від 09.05.2023 року, Постанову про застосування адміністративно господарського штрафу №012068 від 06.06.2023 року та Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №012069 від 06.06.2023 року;
- скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №358294 від 11.04.2023 року, Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №011521 від 09.05.2023 року, Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №012068 від 06.06.2023 року та Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №012069 від 06.06.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані постанови є протиправними та необґрунтованими, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «БПК «Газінвестпроект» не надавало жодних послуг з перевезення вантажу, а відтак не порушувало вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», та не може нести відповідальність передбачену ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 відкрито провадження у справі № 320/44077/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БПК «Газінвестпроект» до Відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
У строк встановлений судом, відповідачем подано відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вказав, що норми Закону України "Про автомобільний транспорт" зобов'язують автомобільних перевізників та водіїв мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують перевезення, зокрема роздруківку даних роботи цифрового тахографа, індивідуальну книжку водія, особисту картку водія до цифрового тахографу. Відтак, відсутність на момент проведення рейдової перевірки зазначених документів стало підставою для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідь на відзив до суду не надходила.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
23.02.2023, 21.03.2023, 20.04.2023, 21.04.2023 уповноваженим особами Укртрансбезпеки відповідно до направлень на проведення рейдової перевірки від 20.02.2023 № 008186, від 20.03.2023 № 008565, від 17.04.2023 № 008592, від 17.04.2023 № 008194 та щотижневого графіку проведення рейдових перевірок на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місяцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження та розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів та під час яких було зупинено: 23.02.2023 транспортний засіб марки Daf/Schmits, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ; 21.03.2023 транспортний засіб марки Daf/Kogel, номерний знак НОМЕР_3 / НОМЕР_4 ; 20.04.2023 транспортний засіб марки Daf/Schwarzmuller, номерний знак НОМЕР_5 / НОМЕР_6 ; 21.04.2023 транспортний засіб марки Daf/Kogel, номерний знак НОМЕР_7 / НОМЕР_4 , які використовувались під час здійснення перевезення вантажу ТОВ ««БПК «Газінвестпроект».
За результатами перевірок складено:
- акт № 252178 від 23.02.2023, в якому зазначено про порушення абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме при здійсненні вантажних перевезень згідно ТТН №р-184 від 23.02.2023, водій не використовує особисту картку водія до цифрового тахографу, відсутня роздруківка даних з тахографа водія ОСОБА_1 , відсутня індивідуальна контрольна книжка водія ОСОБА_1 , що унеможливлює контроль режиму праці та відпочинку водія, порушено вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»;
В графі «пояснення водія про причини порушень» зазначено: здійснюється внутрішнє переміщення вантажу. Наявний підпис водія транспортного засобу ОСОБА_1
- акт №355042 від 21.03.2023, в якому зазначено про порушення абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме при наданні послуг з перевезення вантажу (Домішка антиприхватна до бурових розчинів) згідно ТТН № 2103 від 21.03.2023, на момент перевірки відсутня карта водія до цифрового тахографа, яким передбачена п. 3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010, чим порушено вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»;
В графі «пояснення водія про причини порушень» зазначено: послуг транспортних перевезень фірма ТОВ «БПК «Газінвестпроект» не надає. Перевозиться власна продукція зі складу в склад. Наявний підпис водія транспортного засобу ОСОБА_2
- акт № 355159 від 20.04.2023 в якому зазначено про порушення абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме при перевезенні вантажу (Домішка антиприхватна) згідно ТТН № Р451 від 20.04.2023 на момент перевірки відсутні карта водія до цифрового тахографа, яка передбачена п. 3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010, чим порушено вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»;
Від підпису та дачі пояснення водій транспортного засобу відмовився, про що зроблено відповідну відмітку.
- акт № 252597 від 21.04.2023, в якому зазначено про порушення абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме під час здійснення вантажних перевезень згідно ТТН № 2104-2 від 21.04.2023 у водія ТЗ ОСОБА_2 відсутня роздруківка даних роботи водія за 21.04.2023, у водія відсутня особиста картка водія, чим порушено п. 3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010, чим порушено вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
В графі «пояснення водія про причини порушень» зазначено: послуг транспортних перевезень фірма ТОВ «БПК «Газінвестпроект» не надає. Перевозиться власна продукція зі складу в склад. Наявний підпис водія транспортного засобу ОСОБА_2
23.03.2023 рекомендованим листом із штрих-кодовим ідентифікатором №0308301771767 перевізнику направлено повідомлення від 17.03.2023 №17413/28/24-23, про виклик для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт за актом № 252178 від 23.02.2023. Повідомлення отримано 27.03.2023.
13.04.2023 рекомендованим листом із штрих-кодовим ідентифікатором № 0308301797871 перевізнику направлено повідомлення від 07.04.2023 № 23060/28/24-23 про виклик для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт за актом № 355042 від 21.03.2023. Повідомлення отримано 27.03.2023.
10.05.2023 рекомендованим листом із штрих-кодовим ідентифікатором №0308300026340 перевізнику направлено повідомлення від 08.05.2023 № 32293/28/24-23 про виклик для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт за актом № 355159 від 20.04.2023.
18.05.2023 рекомендованим листом із штрих-кодовим ідентифікатором № 0308301771767 перевізнику направлено повідомлення від 15.05.2023 № 34460/28/24-23 про виклик для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт за актом № 252597 від 21.04.2023.
11.04.2023 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №358294, якою до позивача, відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн за відсутність на момент проведення перевірки роздруківки даних цифрового тахографу, індивідуальної контрольної книжки водія.
09.05.2023 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №011521, якою до позивача, відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн за відсутність на момент проведення перевірки особистої картки водія до цифрового тахографу.
06.06.2023 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №012068, якою до позивача, відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн за відсутність на момент проведення перевірки особистої картки водія до цифрового тахографу.
06.06.2023 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №012069, якою до позивача, відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн за відсутність на момент проведення перевірки особистої картки водія до цифрового тахографу, роздруківки даних цифрового тахографу.
Вважаючи вказані постанови відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За нормами пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
У відповідності до пункту 5 названого Положення Укртрансбезпека здійснює, зокрема, державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (Закон № 2344-III).
За визначенням у статті 1 названого Закону:
автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом;
автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.
Відповідно до положень частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
З метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані:
організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;
забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством (стаття 18 Закону № 2344-III).
Згідно вимог статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен, зокрема, забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства
Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (стаття 48 Закон №2344-III).
За правилами частини другої статті 49 Закону №2344-III водій транспортного засобу зобов'язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
У відповідності до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із пунктом "а" частини першої статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці від 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною 06.03.2008) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.
За приписами частини третьої статті 10 названої Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.
Відповідно до пункту 1 статті 5 Конвенції №153 жодному водію не дозволяється керувати транспортним засобом без перерви більше чотирьох годин.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком №1567, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11 2006 (Порядок №1567).
Як закріплено у пункті 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20 Порядку №1567).
За нормами пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку №1567).
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункти 26, 27 Порядку №1567).
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку визначені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106 (Положення №340).
У відповідності до абзацу першого пункту 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
За визначенням у пункті 1.5 Положення №340 тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
Пунктом 6.2 Положення №340 передбачено, що облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.
Згідно з пунктом 6.3 Положення №340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника (пункт 6.4 Положення №340).
За положеннями пункту 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
Відповідно до пункту 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 № 946/18241 (Інструкція №385), водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, серед іншого, своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994 016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
За визначенням у пункті 1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Надаючи оцінку викладеному, суд приходить до висновку, що за результатом тлумачення наведених вище положень обов'язковою умовою для визнання учасника дорожнього руху перевізником є наявність у нього статусу фізичної чи юридичної особи, а також залучення у процес переміщення вантажу у просторі із використанням вантажного автомобілю та праці найманого водія.
При цьому, наявність або відсутність у процесі переміщення вантажу із використанням вантажного автомобілю та праці найманого водія саме послуги з перевезення пасажирів чи вантажів (тобто перевезення на договірних умовах за плату) не має юридичного значення, оскільки таке перевезення може відбуватись і за власний кошт (у тому числі для задоволення власних внутрішньогосподарських потреб).
Суд констатує, що нормами чинного законодавства закріплено обов'язковий облік часу роботи водія транспортного засобу; при цьому, закріплюючи нормативно такий обов'язок законодавець мав на меті підвищити безпеку дорожнього руху, без прив'язки виду і характеру перевезень до господарської діяльності.
Крім цього, законодавством визначено обов'язковість обладнання вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонни тахографами, а у випадку відсутності тахографа водій вантажного автомобіля з повною масою понад 3,5 тонни повинен мати індивідуальну контрольну книжку, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування і є іншим способом контролю водіїв.
Суд наголошує, що транспортні засоби з причепом разом у випадку, який розглядається, перевищували масу понад 3,5 т.
Тобто поріг у 3,5 тонни (який дозволяв не використовувати діючий і повірений тахограф) у спірному випадку значно перевищений.
Також суд ще раз наголошує, що законодавцем встановлено вимоги до контролю дотримання вимог тривалості робочого часу водія саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, а не у взаємозв'язку із фактом здійснення перевезення на договірних засадах за плату.
За наведеного, суд приходить до висновку про існування у кожної юридичної особи або фізичної особи, що використовує для перевезення вантажу як на договірних засадах, так і для задоволення власних потреб такий транспортний засіб як вантажний автомобіль повною масою понад 3,5 тонн із використанням праці найманого водія - обов'язку наявності тахографу із використанням такого приладу експлуатації вантажного автомобіля за призначенням або використання інших суміжних засобів обліку робочого часу найманого водія.
Такий обов'язок обумовлений необхідністю забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому має поширюватись як на автомобільного перевізника юридичну особу, що надає комерційну послугу з перевезення вантажів, так і на перевізника юридичну особу, яка здійснює переміщення вантажу для власних внутрішньогосподарських потреб без надання послуги іншим учасникам цивільних відносин. Протилежне тлумачення цієї вимоги буде мати наслідком дискримінацію однакових за статусом та категорією учасників відносин у однакових умовах участі у дорожньому русі.
Тому, за наведеного, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що водії, які здійснюють перевезення на вантажних автомобілях з повною масою понад 3,5 тонн, зобов'язані мати діючий тахограф.
За відсутності документів, зокрема, як у спірному - випадку особистої картки водія до цифрового тахографу транспортного засобу, до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт (для власних потреб) перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Враховуючи, що водій позивача під час проведення перевірки не мав документів, визначених для водія статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме - особистої картки водія до цифрового тахографу транспортного засобу, роздруківки даних цифрового тахографу та індивідуальної контрольної книжки водія, то допустив правопорушення, внаслідок якого прийнято оскаржувані постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Отже, позивачем не доведено наявності підстав для визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу, а остання прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У зв'язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БПК «Газінвестпроект» до Відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 11 вересня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.