ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" вересня 2024 р. справа № 300/4332/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання внести зміни до актового запису №8 від 03.07.2014, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах кого діє адвокат Брайляк Еміліяна Ярославівна (надалі по тексту також - представник позивача), звернувся в суд з адміністративним позовом до Надвірнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі по тексту також - відповідач, уповноважений орган реєстрації актів цивільного стану) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання внести зміни до актового запису №8 від 03.07.2014.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.04.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Надвірнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про внесення змін до актового запису за №8 від 03.07.2014 про народження ОСОБА_2 (надалі по тексту також - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений виконавчим комітетом Ліснотарновицької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, а саме просив виправити прізвище останнього з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ".
Однак, відповідачем, за наслідками розгляду поданої позивачем заяви, надано висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану за №473/32.13.5.6-05 від 30.04.2024, за змістом якого ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_2 з підстав незастосування до коментованого випадку приписів частини 4 статті 148 Сімейного кодексу України (надалі по тексту також - СК України, Кодекс), оскільки прізвище бодай одного з батьків не змінювалось, а позивачем не надано до уповноваженого органу реєстрації актів цивільного стану документів, котрі б підтверджували протилежне.
Не погоджуючись з висновком Надвірнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду. В обґрунтування протиправності коментованого висновку, позивачем звернено увагу, що приписи частини 4 статті 148 СК України не ставлять в залежність зміну прізвища дитини на прізвище другого з батьків від такої обов'язкової умови, як "зміна прізвища одного з батьків", котра повинна передувати цьому.
З наведених підстав ОСОБА_1 просив позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Одночасно судом витребувано у сторін письмові докази, необхідні для розгляду даної адміністративної справи (а.с.41-42).
Надвірнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції засобами поштового зв'язку скеровано на адресу суду письмові пояснення за №691/32.13.5.6/05 від 04.07.2024, зареєстровані в канцелярії суду 08.07.2024, а також витребувані письмові докази (а.с.45-65).
За змістом письмових пояснень відповідача, останній наполягає на виключному застосуванні частини 4 статті 148 СК України, правова дія яких врегульовує ініційоване позивачем питання у разі, коли одним з батьків змінювалося прізвище, чого у спірному випадку не відбулось та не було доведено заявником. Отже, за таких обставин, ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін до актового запису №8 від 03.07.2014.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзиви на позовну заяву, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Із відомостей публічних даних Єдиного державного реєстру судових рішень (із повним доступом) судом з'ясовано, що в провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області в 2016 році за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання батьківства по відношенню до малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала справа за №348/220/16-ц.
В описовій і мотивувальній частині рішення від 24.02.2016 судом зафіксовано такі обставини: "Судом встановлено, що сторони по даній справі з 2008 року до 14 грудня 2015 року проживали у фактичних шлюбних відносинах в смт. Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області. Даний факт ними не заперечується.
25.06.2014 року відповідачка ОСОБА_5 народила сина ОСОБА_6 , в актовому записі про народження якого відомості про батька записані зі слів матері відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України, запис про батька проведено за прізвищем і громадянством матері, а ім'я та по-батькові батька дитини записано за вказівкою матері.
З наданих позивачем на підтвердження своїх позовних вимог актів обстеження матеріально-побутових умов проживання вбачається, що ОСОБА_1 на протязі 8 років проживав в незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , з якою мають спільну дитину - сина ОСОБА_6 . Останній рік сторони проживати в АДРЕСА_1 . Факт їх спільного проживання засвідчують сусіди." (а.с.54-55).
За змістом резолютивної частини коментованого рішення, ОСОБА_1 визнано батьком малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внесено зміни до актового запису за №8 від 03.07.2014 про народження ОСОБА_2 , складений виконавчим комітетом Ліснотарновецької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, де у графі "батько" вказано ОСОБА_1 (а.с.54-55).
На виконання рішення суду, 11.03.2016 відповідачем видано повторне свідоцтво про народження ОСОБА_2 , серії "І-НМ" за №304890, у якому батьками зазначені ОСОБА_1 (батько) та ОСОБА_5 (мати) (а.с.28).
Як слідує з відомостей повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, сформованого 18.04.2024 за №00044593817, Виконавчим комітетом Ліснотарновицької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області 28.07.2017 здійснено державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 03.08.2017 внесено актовий запис за №3 (а.с.59).
Так, коментований повний витяг містить розділ "Зміни, внесені до відомостей актового запису", згідно графи "Запис №1" якого судом встановлено наступне: 06.03.2019 Надвірнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області внесено дані про зміну прізвища ОСОБА_5 опісля державної реєстрації шлюбу з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_8 " (а.с.60).
Із відомостей публічних даних Єдиного державного реєстру судових рішень (із повним доступом) судом з'ясовано, що в провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області в 2023 році за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_9 перебувала справа про розірвання шлюбу за №348/2227/23. У резолютивній частині рішення від 30.10.2023 зафіксовано наступне: "Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , зареєстрований 28.07.2017 у виконавчому комітеті Ліснотарновицької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, актовий запис №3".
Відповідно до свідоцтва про смерть серії " НОМЕР_1 від 05.12.2023, виданого 05.12.2023 Надвірнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 05.12.2023 внесено актовий запис №377 (а.с.53).
Водночас, судом з відомостей повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, сформованого 18.03.2024, а саме графи "Запис №5" встановлено внесення 06.12.2023 відомостей про розірвання шлюбу Надвірнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (зворотній бік а.с.60).
Позивачем до Надвірнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 12.04.2024 подано заяву про внесення змін до актового запису за №8 від 03.07.2014 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений виконавчим комітетом Ліснотарновицької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області (а.с.48), з проханням виправити прізвище останнього з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 " (надалі по тексту також - заява від 12.04.2024).
Коментована заява зареєстрована відповідачем 12.04.2024 за №108/32.13.5.6-05, включена до реєстру за №00021111462 (а.с.48-49).
До заяви від 12.04.2024 позивачем подано копії наступних документів: паспорт та картка платника податків ОСОБА_1 ; рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.02.2016 у справі 348/220/16-ц; свідоцтво про народження (повторне) ОСОБА_2 серії " НОМЕР_2 , видане 11.03.2016; свідоцтво про смерть ОСОБА_9 серії " НОМЕР_1 , видане 05.12.2023; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, сформований 21.11.2023 за №00042390978 (а.с.48-49).
За наслідками розгляду поданої позивачем заяви, уповноваженим органом реєстрації актів цивільного стану надано висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану за №473/32.13.5.6-05 від 30.04.2024, за змістом якого ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_2 з підстав незастосування до коментованого випадку приписів частини 4 статті 148 Сімейного кодексу України, оскільки прізвище бодай одного з батьків не змінювалось, а позивачем не надано до уповноваженого органу реєстрації актів цивільного стану документів, котрі б підтверджували протилежне.
Вважаючи протиправним спірне рішення відповідача, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану за №473/32.13.5.6-05 від 30.04.2024 Надвірнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, та зобов'язати останнього внести зміни до актового запису за №8 від 03.07.2014 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений виконавчим комітетом Ліснотарновицької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, в частині зміни прізвища з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ".
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" за №2398-VI від 01.07.2010 (надалі по тексту також - Закон №2398-VI), який також визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до приписів частини 1 статті 6 Закону №2398-VI, відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Частинами 1-3 статті 9 Закону №2398-VI визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, зокрема проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Так, актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Внесення змін до актового запису цивільного стану регулюється статтею 22 Закону №2398-VI, за змістом частини 1 якої внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
До осіб, уповноважених звертатися із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану віднесено, зокрема, одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини (частина 2 статті 22 Закону №2398-VI).
Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису (частини 3, 4 статті 22 Закону №2398-VI).
Водночас, частиною 6 статті 22 Закону №2398-VI передбачено повторну видачу свідоцтва про державну реєстрацію акта цивільного стану після внесення змін до актового запису цивільного стану.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, також врегульовано "Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання", затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 за № 96/5 (надалі по тексту також - Правила №96/5).
Пунктом 1.1. Правил № 96/5 визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі по тексту також - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил (пункт 1.7 Правил №96/5).
Згідно приписів пункту 1.5 Правил №96/5, заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами, шляхом їх формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян при пред'явленні паспорта громадянина України, паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства заявника. Сформована заява про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання роздруковується посадовою особою та за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній, підписується заявником.
Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, звіряє відомості, зазначені заявником у заяві, з паспортом або паспортним документом. Суперечливі дані в документах письмово пояснюються заявником. Документи, які мають необумовлені виправлення, підчистки або викликають сумніви щодо їх достовірності, перевіряються особливо ретельно та у разі потреби направляються для проведення їх експертизи до судово-експертної установи Міністерства юстиції України (за рахунок заявника). Відомості про акти цивільного стану, зазначені заявником у заяві, перевіряються в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян (абзац 17 пункту 1.5 Правил №96/5).
Варто зауважити, що відділ державної реєстрації актів цивільного стану використовує усі відомості, отримані за результатами відповідної перевірки, для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (абзац 10 пункту 1.5 Правил №96/5).
Як визначено пунктом 2.1 Правил №96/5, 2.1. заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб (крім випадків, коли актовий запис про шлюб складено дипломатичним представництвом або консульською установою України).
Реєстрація заяв про внесення змін до актових записів цивільного стану, поданих до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заявником особисто та отриманих від інших відділів, проводиться у журналі обліку заяв встановленої форми (абзац 10 пункту 2.1 Правил №96/5).
Відповідно до пункту 2.5 Правил №96/5, заява про внесення змін до актового запису цивільного стану може бути подана, зокрема, одним із батьків неповнолітнього (малолітнього).
Так, на виконання пункту 2.6 Правил №96/5, разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
На підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому (пункт 2.7 Правил №96/5).
Згідно пункту 2.12 Правил №96/5, на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.
Як визначено частинами 1, 3 статті 28 Цивільного кодексу України, ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Ім'я фізичній особі надається відповідно до закону.
В той же час, відповідно до частини 1 статті 145 Сімейного кодексу України, прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою.
В ході розгляду даної адміністративної справи, судом встановлено, що після проведених змін актового запису за №8 від 03.07.2014 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.02.2016 у цивільній справі №348/220/16-ц про встановлення батьківства, батько ОСОБА_2 почав обліковуватися за прізвищем " ОСОБА_1 " (а.с.51, 54-55).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії " НОМЕР_1 від 05.12.2023, виданого 05.12.2023 Надвірнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 05.12.2023 внесено актовий запис №377 (а.с.53).
Частиною 4 статті 148 Сімейного кодексу України визначено, що за заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків.
Так, до підстав для внесення змін в актові записи цивільного стану відповідно до підпункт 2.13.8 пункту 2.13 Правил №96/5 віднесено заяву про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, та згода дитини віком від семи до чотирнадцяти років, якій при державній реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, згідно з частиною четвертою статті 148 Сімейного кодексу України за формою, наведеною в додатку 5.
Досліджуючи правомірність підстав, якими керувався Надвірнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, суд виходить з наступного.
Системний аналіз статті 148 СК України дозволяє суду зробити висновок про існування 4 (чотирьох) окремих правових норм, котрі врегульовують зміну прізвища дитини її батьками в залежності від змінних її елементів, а саме віку дитини, обставини зміни прізвища обома її батьками чи лишень одного з них, а також згоди дитини та/або її батьків.
Варто звернути увагу, що кожна з коментованих частин статті 148 Кодексу є самостійно визначеною правовою нормою, жодна з яких не носить відсильного характеру та не застосовується у взаємозв'язку з іншими приписами, які містяться у такій статті Кодексу. Тобто, диспозиція кожної з цих правових норм може бути реалізована виключно за умови співпадіння конкретних життєвих/суспільних обставин (умов) особи, на яку поширює свою правову дію така норма, з умовами, викладеними у гіпотезі даного припису.
Суд вважає за необхідне звернути увагу, що релевантна до спірних правовідносин частина 4 статті 148 СК України, на підставі котрої позивач звернувся із заявою про внесення змін до актового запису, у противагу твердженням відповідача, у складі гіпотези норми не містить таких умов, як "у разі зміни прізвища обома батьками" та/або "у разі зміни прізвища одного з батьків".
Відтак, враховуючи обставину смерті матері ОСОБА_2 , встановлену судом вище по тексту судового рішення в ході розгляду даної адміністративної справи, застосування коментованого припису, а саме зміна прізвища дитини на прізвище другого з батьків, у даному випадку, можлива за наявності наступних складових: заява іншого з батьків; не досягнення дитиною чотирнадцяти років; присвоєння дитині при реєстрації народження прізвища одного з батьків.
Суд доходить висновку про помилкове застосування Надвірнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у ході розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.04.2024 про внесення змін до актового запису приписів Сімейного кодексу України, викладених у висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану за №473/32.13.5.6-05 від 30.04.2024.
Пунктом 4 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) до основних засад (принципів) адміністративного судочинства віднесено принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
Виходячи з вказаного, а також керуючись частиною 5 статті 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №807/45/17, згідно яких що у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення.
Відповідно до частини 1 статті 7 СК України, сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.
Підпункт 2.13.8 пункту 2.13 "Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання", затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 за №96/5, визначає додаткові до частини 4 статті 148 СК України умови, за яких може бути змінено прізвище дитини, а саме вказує про необхідність згоди дитини віком від семи до чотирнадцяти років, а також подання заяви за формою, наведеною в додатку 5 Правил №96/5.
За наявності заяви обох батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, про зміну прізвища дитини та згоди дитини віком від семи до чотирнадцяти років, якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, прізвище дитини змінюється в актовому записі про народження (підпункт 2.16.21 пункту 2.16 Правил №96/5).
Матеріали адміністративної справи, зокрема, надана Надвірнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копія справи за №108/32.13.5.1.-12 про внесення змін до актового запису про народження №8 від 03.07.2014, складений Виконавчим комітетом Ліснотарновицької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області на ОСОБА_2 (надалі по тексту також - справа за №108/32.13.5.1.-12) (а.с.47-65).
Така містить складену позивачем заяву про внесення змін до актового запису від 12.04.2024 (а.с.48), відомості котрої, разом з доданими до неї документами, котрі посвідчують особу заявника, слугували підставою для формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян заяви, прийнятої 12.04.2024 та зареєстрованої в журналі за №108/32.13.5.6-05, у тому числі підписаної заявником (а.с.49), котра, на переконання суду, за змістом та формою є тотожною Додатку 1 до Правил №96/5.
Так, пунктом 2.1 Правил №96/5 не визначається переліку конкретних випадків, за яких заява за формою Додатку 1 до Правил №96/5 може бути застосована, з чого суду доходить висновку про її використання у всіх інших випадках, де існує необхідність звернення про внесення змін до актового запису, проте коментованим нормативно-правовим актом не визначається окремої форми такої заяви.
У спірному випадку, підпункт 2.13.8 пункту 2.13 Правил №96/5 чітко передбачає застосування до заяв про зміну прізвища дитини на підставі частини 4 статті 148 СК України виключно форми, передбаченої Додатком 5 до вищезгаданих Правил.
Відтак, беручи до уваги те, що Надвірнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, є органом, уповноваженим на внесення змін до актових записів цивільного стану, котрий в силу приписів пункту 2.3 Правил №96/5, не вправі відмовити громадянину в прийнятті та розгляді заяви про внесення змін до актового запису, і в той же час, згідно пункту 1.5 Правил №96/5, здійснює формування та реєстрацію заяв про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян на підставі поданих заявниками документів, суд доходить висновку про невідповідність сформованої відповідачем заяви ОСОБА_1 , прийнятої 12.04.2024 та зареєстрованої в журналі за №108/32.13.5.6-05, вимогам законодавства в частині порушення встановленої форми такої заяви.
За змістом частин 7, 8 статті 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Кожна дитини відповідно до статті 7 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 має право на збереження індивідуальності. Одним із основних засобів ідентифікації дитини є її ім'я, яке надається дитині при народженні і складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Згідно зі статтею 171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси
До спірних правовідносин суд також вважає за доцільне застосувати правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 01.04.2020 у справі № 234/19213/17 (провадження № 61-16113св19), за змістом якого дитина є суб'єктом права і, незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одним з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
Заява ОСОБА_1 від 12.04.2024 (а.с.48), у противагу вимогам Правил №96/5, не містить згоди дитини, ОСОБА_2 , на зміну власного прізвища, котрий, станом на дату її реєстрації та прийняття відповідачем, досяг віку дев'яти років, а отже, в силу закону, набув права не тільки висловлювати свою думку щодо питань, які стосуються його життя, але й право на врахування останньої при вирішенні питання про зміну свого прізвища.
Матеріали, які подані позивачем і відповідачем не містять згоди дитини ОСОБА_1 оформленої у будь який інший спосіб, яка б вказувала на вираження ОСОБА_2 власної волі про зміну свого прізвища.
Суд повторно звертає увагу, що Надвірнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, як орган, уповноважений на внесення змін до актових записів цивільного стану, в силу приписів пункту 2.3 Правил №96/5, не вправі відмовити громадянину в прийнятті та розгляді заяви про внесення змін.
Так, матеріали справи, станом на дату ухвалення рішення у справі №300/4332/24, не містять доказів подання ОСОБА_1 разом із заявою про внесення змін до актового запису документів, а саме згоди малолітньої дитини на зміну прізвища, у обсязі та змісті, згідно вимог Правил №96/5, необхідних для розгляду заяви та вирішення питання відповідачем по суті.
Відтак, суд доходить висновку, що висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 30.04.2024 за №473/32.13.5.6.6-05, у противагу "Правилам внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання", затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 за №96/5, не містить належного правового обґрунтування стосовно здійснених позивачем порушень порядку подання заяви від 12.04.2024.
Більше того, коментованим висновком вирішено питання стосовно зміни прізвища дитини по суті, котрий, на думку суду, у розрізі пункту 2.12 Правил №96/5, за приписами якого обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису або про відмову в цьому складається відділом державної реєстрації актів цивільного стану виключно на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки, не відповідає ознаці "обґрунтованості", оскільки відповідачем вирішено питання без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові особисте суб'єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту.
Водночас, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективного державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади.
Відтак, до компетенції суду не входить зобов'язання відповідача приймати на сесії конкретне рішення за наслідками розгляду заяв позивача, оскільки відповідно до чинного законодавства України суд не має права перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування.
Суд може за наявності достатніх правових підстав визнати неправомірними дії відповідача або визнати неправомірним необґрунтоване зволікання з розглядом питання, однак не може приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 6, частин 1, 2 статті 7 КАС України суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейський суд з прав людини, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (надалі по тексту також - Суд) та Європейської комісії з прав людини.
Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
В справі "East/West Alliance Limited" проти України" (№19336/04) Європейського суду з прав людини вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги" та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа №30210/96).
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" №30985/96).
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд виснує, що у спірному випадку висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 30.04.2024 за №473/32.13.5.6.6-05 не відповідає закону в частині відсутності належного правового обґрунтування стосовно здійснених позивачем порушень порядку подання заяви від 12.04.2024, а також вирішення питання стосовно внесення змін до актового запису по суті без врахування вищевказаної обставини, в тому числі із помилковим застосуванням приписів Сімейного кодексу України, як підстав для відмови ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, суд також вважає за необхідне зазначити, що зобов'язання повторного розгляду заяви позивача від 12.04.2024, на думку суду, не призведе до ефективного відновлення порушеного права останнього, оскільки в ході розгляду адміністративної справи, також встановлено обставину невідповідності коментованої заяви, яка первинно слугувала підставою для винесення відповідачем оскаржуваного рішення, вимогам підпункту 2.13.8 пункту 2.13 Правил №96/5.
З огляду на таке, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання внести зміни до актового запису №8 від 03.07.2014.
Водночас, варто звернути увагу, що позивач не позбавлений права на належне повторне звернення до Надвірнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про внесення змін до актового запису за №8 від 03.07.2014 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений виконавчим комітетом Ліснотарновицької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, в частині виправлення прізвища останнього з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ", оформленої згідно вимогам підпункту 2.13.8 пункту 2.13 Правил №96/5.
Відповідно до частин 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 1211,20 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи платіжна інструкція від 30.05.2024 за №9343-7437-9830-0058 (а.с.4).
Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягає стягненню із відповідача суб'єкта владних повноважень судового збору.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесені ними інші судові витрати при розгляду даної справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу таких витрат.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), АДРЕСА_2 ;
представник позивача - ОСОБА_10 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №953 від 11.09.2012; ордер на надання правової допомоги серії АТ №1070284 від 30.05.2024), АДРЕСА_3 ;
відповідач - Надвірнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ідентифікаційний код юридичної особи 20556870), вул.Гетьмана Мазепи, 36, м. Надвірна, 78400.
Суддя Чуприна О.В.