ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" вересня 2024 р. справа № 300/4972/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання протиправними і скасування наказів,
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування:
наказу від 27.03.2024 №НС-123/54 «Про призначення комісії для проведення службового розслідування»;
наказу від 28.03.2024 №107 «Про усунення від виконання службових обов'язків»;
висновку службового розслідування від 30.04.2024 «Щодо встановлення ступеня провини, причин, умов та обставин неетичної поведінки з боку заступника начальника загону з оперативного реагування АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 ».
Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначає, що наказ №НС-123/54 від 27.03.2024 про призначення комісії для проведення службового розслідування та наказ від 28.03.2024 №107 про усунення ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків є незаконними, прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства України та нормативних актів, якими повинні керуватися у своїй діяльності органи та підрозділи ДСНС України. Також позивач вважає висновок службового розслідування від 30.04.2024 неправомірним та сам факт проведення службового розслідування несанкціонованим, безпідставним та таким, що ганьбить та дискредитує його репутацію, службову діяльність, роки вислуги на роботі тощо. ОСОБА_1 звертає увагу, що підставою для проведення Головним управлінням ДСНС України в Івано-Франківській області службового розслідування став рапорт заступника начальника ГУ ДСНС України в області, а за сумісництвом голови комісії по проведенню службового розслідування. Позивач вважає такі дії відповідача щодо винесення спірних наказів протиправними, оскільки заступник начальника ГУ ДСНС України в області, враховуючи норми Дисциплінарного статуту СЦЗ, Інструкції №515, Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 11.07.2013 №593 (надалі - Положення №593), інших нормативних актів, не тільки не мав повноважень та законних підстав для усунення ОСОБА_2 від виконання службових обов'язків, але й не мав правових та законних підстав проводити службове розслідування в цілому. Окрім цього, зазначено, що з матеріалів службового розслідування та змісту висновку про службове розслідування від 30.04.2024 вбачається, що комісія не встановила дії позивача як такі, що підпадають під поняття «грубе порушення» службової дисципліни. Водночас, сам факт порушення службового розслідування, на думку позивача, ґрунтується лиш на припущеннях та не підтвердженій анонімній інформації невідомої особи.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 даний позов залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 судом продовжено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
У зв'язку із усуненням недоліків, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем 22.07.2024 подано відзив на позов, за змістом якого представник заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що в даному випадку, підставою для призначення службового розслідування стала інформація, викладена в рапорті заступника начальника ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області полковника служби цивільного захисту від 27.03.2024 №P-311/54, що відповідає вимогам наказу МВС України від 05.05.2015 №515 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту». Таким чином, наказ Головного управління (з основної діяльності) від 27.03.2024 №НС-123/54 «Про призначення комісії для проведення службового розслідування», який виданий з метою встановлення причин, умов та обставин неетичної поведінки з боку заступника начальника загону з оперативного реагування AF3 СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , ступеня провини посадових осіб та яким створено комісію для проведення службового розслідування, є правомірним. Окрім цього, представник відповідача відмітив, що за змістом пунктів 1, 2, 3 розділу VI Інструкції:
- особа рядового або начальницького складу, щодо якої проводиться службове розслідування, може бути усунена від виконання службових обов'язків за займаною посадою;
- рішення про усунення особи рядового або начальницького складу від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду, шляхом видання письмового наказу;
- тривалість усунення віл виконання службових обов'язків за посадою не повинна перевищувати час, передбачений для проведення службового розслідування.
Таким чином, на думку відповідача, наказ Головного управління (по особовому складу) від 28.03.2024 №107 «Про усунення від виконання службових обов'язків», відповідно до якого позивача усунуто від виконання службових обов'язків за посадою та на момент проведення службового розслідування визначено робоче місце в 5 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області за адресою: місто Коломия, вулиця Мазепи, 237, є правомірним.
Щодо висновку про службове розслідування, представник відповідача просив взяти до уваги, що його правова природа унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправним і скасування висновку за результатами службового розслідування, у зв'язку із чим ці позовні вимоги не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства. З огляду на те, що висновок службового розслідування не створює безпосередньо для позивача жодних юридичних прав та/чи обов'язків, позовна вимога щодо його оскарження не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження у справі в частині визнання протиправним висновку службового розслідування, на думку відповідача, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України (а.с. 72-75).
Позивачем 23.07.2024 подано суду відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 свою правову позицію підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі (а.с. 81-84).
31.07.2024 представник відповідача подав суду заперечення на відповідь на відзив, в якому наполягає на правомірності спірних наказів та висновку про службове розслідування, а також зазначає, що докази, подані відповідачем, в тому числі і пояснення начальника відділення персоналу АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області, диск із записом розмови, підтверджують доводи відповідача (а.с. 89-90).
Суд зазначає, що головуючий по справі суддя Кафарський В.В. в період з 02.09.2024 по 11.09.2024 перебував у відпустці, у зв'язку з чим, строк розгляду справи продовжено.
Ухвалою суду від 12.09.2024 закрито провадження у справі №300/4972/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування від 30.04.2024 «Щодо встановлення ступеня провини, причин, умов та обставин неетичної поведінки з боку заступника начальника загону з оперативного реагування АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 ».
Щодо решти позовних вимог, суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують такі вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 проходить службу цивільного захисту в Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління, зокрема, з 18.11.2022 згідно наказу від 17.11.2022 №372 позивач займав посаду заступника начальника загону з оперативного реагування Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області (а.с. 20).
27.03.2024 заступником начальника полковником служби цивільного захисту подано т.в.о. начальника Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області рапорт №Р-311/54, в якому зазначено про наявність інформації щодо не дуже адекватної поведінки особи, яка є дуже схожою на ОСОБА_1 , підполковника службу цивільного захисту, який перебуває на посаді заступника начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення, у зв'язку з чим висловлено прохання про надання дозволу на проведення службового розслідування щодо можливості участі позивача та оцінки його дій (а.с. 34).
Наказом Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області (з основної діяльності) від 27.03.2024 №НС-123/54 «Про призначення комісії для проведення службового розслідування» з метою встановлення, причин, умов та обставин неетичної поведінки з боку заступника начальника загону з оперативного реагування АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , ступеня провини посадових осіб та відповідно до вимог наказу МВС України віл 05.05.2015 №515 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту», створено комісію для проведення службового розслідування (а.с. 35).
Наказом Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області (по особовому складу) від 28.03.2024 №107 «Про усунення від виконання службових обов'язків» підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 усунуто від виконання службових обов'язків за посадою з 28.03.2024 на момент проведення службового розслідування та визначено робоче місце в 5 державному пожежно-рятувальному загоні (ДПРЗ) ГУ ДCНС України в Івано-Франківській області за адресою: місто Коломия, вулиця Мазепи, 237 (а.с. 36).
За наслідками проведення службового розслідування комісією 30.04.2024 складено висновок службового розслідування щодо встановлення ступеня провини, причин, умов та обставин неетичної поведінки з боку заступника начальника загону з оперативного реагування АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 (а.с. 21-26). Так, комісія дійшла висновку, що факт порушення службової дисципліни позивачем 26.03.2024 мав місце, а тому за порушення службової дисципліни, а саме: під час прямування на службу допущення неетичної поведінки із вживанням нецензурної лексики під час спілкування з представником ТЦК та СП 26.03.2024. що ганьбить і дискредитує особу як представника служби цивільного захисту, що виразилось у порушенні вимог абзаців 2, 4, 7, 9 статті 3, статті 25, абзацу 5 статті 59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 №1068-V1 (із змінами), абзаців 2, 5. 13 пункту 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593 (із змінами), відповідно до статті 7 цього ж Статуту, необхідно накласти на заступника начальника загону з оперативного реагування Аварійно- рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади (а.с. 38-40).
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 з 29.03.2024 по 08.04.2024, з 10.04.2024 по 26.04.2024, з 01.05.2024 по 19.06.2024 був тимчасово непрацездатний (а.с. 21-26).
Вважаючи оскаржувані накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.
Так, правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593 (далі - Положення №593), Законом України від 05.03.2009 №1068-VІ «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту» (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 3 КЦЗ України, правовою основою цивільного захисту є Конституція України, цей Кодекс, інші закони України, а також акти Президента України та Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статті 101 КЦЗ України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України. На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.
Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу і регулювання питань, пов'язаних з перебуванням громадян України у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту, врегульовано Положенням №593.
Відповідно до пункту 3 Положення №593, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.
Пунктом 27 Положення №593 передбачено, що керівники (начальники) органів і підрозділів цивільного захисту несуть персональну відповідальність за невиконання вимог цього Положення та інших нормативно-правових актів з питань проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.
Особи рядового і начальницького складу користуються правами і виконують службові обов'язки відповідно до законодавства та цього Положення (пункт 28 Положення №593).
Відповідно до пункту 29 Положення №593, особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.
Особи рядового і начальницького складу зобов'язані, зокрема, чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; додержуватися норм професійної та службової етики; сприяти підтриманню порядку і дисципліни (п. 31 Положення №593).
Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування.
Дія цього Статуту поширюється на всіх осіб рядового і начальницького складу, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Згідно з пунктом 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).
Відповідно до пункту 3 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби, зокрема, виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим, додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов'язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій, сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.
Згідно з п. 25 Дисциплінарного статуту, начальник зобов'язаний бути прикладом у бездоганному виконанні вимог Присяги, наказів та розпоряджень, у дотриманні законності, службової дисципліни, професійної та службової етики, а також виховувати і підтримувати у підлеглих сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, виявлення честі та гідності, заохочувати ініціативність, самостійність і старанність на службі.
За зразкове виконання службових обов'язків особи рядового і начальницького складу підлягають заохоченню, а за порушення службової дисципліни - несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом, а також цивільну, матеріальну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом (п. 7 Дисциплінарного статуту).
Згідно із пунктом 8 Дисциплінарного статуту, порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.
Відповідно до пункту 16 Дисциплінарного статуту, наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати.
Наказ чи розпорядження має віддаватися (видаватися) начальником відповідно до повноважень згідно із займаною посадою, на підставі законодавства, не принижувати честі та гідності підлеглих, бути чітким, зрозумілим і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк (пункт 17 Дисциплінарного статуту).
Пунктом 61 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі вчинення грубого порушення службової дисципліни прямі начальники у випадках, які не допускають зволікання, можуть усувати осіб рядового і начальницького складу від виконання службових обов'язків.
У свою чергу, згідно з пунктом 58 Дисциплінарного статуту, грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, а саме: порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння; порушення статутних правил несення служби; втрата службового посвідчення, службових документів; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам; самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу; невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад'юнктами, докторантами; вчинення інших дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов'язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту.
До діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать: порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту; брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов'язків; приховування або недостовірне надання відомостей про себе, що мають значення для проходження служби (зміна місця проживання, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності); інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом (п. 59 Дисциплінарного статуту).
Варто зазначити, що порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України (далі - особи рядового і начальницького складу), права й обов'язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення, визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.05.2015 №515 (далі - Інструкція №515).
Згідно з пунктом 2 розділу I Загальні положення Інструкції №515, метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв'язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного.
Пунктами 1, 2, 4 розділу II «Підстави для призначення службового розслідування» Інструкції №515 встановлено, що службові розслідування призначаються в разі, зокрема, невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків, порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особового складу органу чи підрозділу цивільного захисту або інших осіб.
Підставами для призначення службового розслідування є інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників ДСНС України, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об'єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися. Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Розділом III Інструкції №515 визначений порядок призначення службового розслідування, зокрема пунктами 1 та 2 передбачено, що рішення про проведення службового розслідування приймається начальником, який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарні стягнення. У наказі про призначення службового розслідування зазначаються підстави для призначення службового розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, та особа (особи), якій(им) доручено його проведення. Проведення службового розслідування доручається посадовій особі, яка має рівне або вище спеціальне звання або займає вищу посаду, ніж особа, щодо якої призначається службове розслідування. Склад комісії оголошується в наказі про призначення службового розслідування.
Завершенням службового розслідування є дата затвердження начальником, який його призначив, висновку за результатами службового розслідування (п. 3 розділу IV Інструкції №515).
Положеннями розділу VIІ вказаної Інструкції передбачено вимоги щодо оформлення матеріалів службового розслідування. Зокрема, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування складається в одному примірнику, підписується особою (членами комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, та затверджується начальником, який призначив службове розслідування.
В ході розгляду справи судом встановлено, що підставою для проведення службового розслідування щодо позивача є рапорт заступника начальника полковника служби цивільного захисту №Р-311/54 від 27.03.2024, поданий т.в.о. начальника Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області.
Дослідивши вказаний рапорт, суд констатує, що він містить інформацію щодо поведінки особи, якою, ймовірно є ОСОБА_1 , підполковник служби цивільного захисту, який перебуває на посаді заступника начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення. Також висловлене прохання про надання дозволу на проведення службового розслідування щодо можливості участі ОСОБА_1 та оцінки його дій (а.с. 34).
Таким чином, суд вважає, що вказаний рапорт може слугувати підставою, у відповідності до пункту 2 розділу II Інструкції №515, для призначення службового розслідування, оскільки він містить дані про події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися.
Водночас, суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що згаданий рапорт не містить чіткої інформації стосовно особи ОСОБА_1 та грубого порушення ним службової дисципліни, оскільки пункт 2 розділу II Інструкції №515 не передбачає ознак інформації, яка має бути викладена в рапортах, заявах, скаргах, а тільки визначає про наявність у таких рапортах, заявах, скаргах інформації або даних про події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися.
В даному випадку, як уже зазначено судом вище, рапорт від 27.03.2024 містить дані про події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися, а саме інформацію про неадекватну поведінку особи, якою, ймовірно є ОСОБА_1 , яка затримувала роботу працівників.
Більше того, дослідивши відео, надане відповідачем разом із відзивом на позов (а.с. 79), суд зауважує, що фактично інформація про не дуже адекватну поведінку особи, ззовні схожу на позивача (фото з паспорта містяться в матеріалах справи, а.с. 16-17), викладена у рапорті №Р-311/54 від 27.03.2024, підтверджується. Так, на відео зафіксовано неетичну поведінку позивача, оскільки останній вживав нецензурні вислови, поводив себе агресивно, що негативно впливає на авторитет та дискредитує службу цивільного захисту. Така поведінка суперечить вимогам п. 25 Дисциплінарного статуту, згідно якого, як уже зазначалось, начальник зобов'язаний бути прикладом у бездоганному виконанні вимог Присяги, наказів та розпоряджень, у дотриманні законності, службової дисципліни, професійної та службової етики, а також виховувати і підтримувати у підлеглих сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, виявлення честі та гідності, заохочувати ініціативність, самостійність і старанність на службі.
Окрім того, як слідує з пояснень, наданих начальником відділення персоналу АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області, який під час спілкування з представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував за кермом транспортного засобу, останнім підтверджено, що поведінка ОСОБА_1 була не вельми коректною та ОСОБА_1 під час спілкування з представником ІНФОРМАЦІЯ_1 поводив себе не дуже етично (а.с. 78).
Суд зазначає, що відхиляє доводи позивача про неможливість проведення службового розслідування за анонімними повідомленнями, заявами чи скаргами, оскільки в даному випадку підставою є рапорт від 27.03.2027, який подав заступник начальника полковника служби цивільного захисту ОСОБА_3 , а тому такий не є анонімним повідомленням.
Щодо посилань позивача на недостовірну інформацію у рапорті стосовно проведення ради оборони області 27.03.2024 та переліку питань, які ставились на обговорення, то суд зазначає, що особа, яка отримує рапорт, не може відразу визначити факт достовірності чи недостовірності інформації, у зв'язку із чим і проводиться службове розслідування для перевірки такої інформації.
Отже, суд зауважує, що службове розслідування проводиться з метою спростування або підтвердження інформації про можливі порушення у діях посадових осіб.
Тобто, тимчасово виконуючий обов'язки начальника Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області Віталій Федорчук, отримавши інформацію про можливі порушення у діях позивача, використав своє право, передбачене Інструкцією №515 щодо призначення службового розслідування, з метою спростування або підтвердження інформації про можливі порушення у діях ОСОБА_1 , викладених у рапорті заступника начальника полковника служби цивільного захисту від 27.03.2024, а тому діяв у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, і був зобов'язаний прийняти рішення про проведення службового розслідування з метою перевірки виявлених фактів.
З цих підстав суд відхиляє доводи позивача про приниження його честі та гідності у вигляді усунення від виконання службових обов'язків за посадою, оскільки така процедура передбачена чинним законодавством.
Таким чином, з урахуванням наведеного, винесений т.в.о. начальника Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області від 27.03.2024 №НС-123/54 «Про призначення комісії для проведення службового розслідування», підставою якого є рапорт №Р-311/54 від 27.03.2024, є правомірним та винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства.
Окрім цього, суд зазначає і про правомірність винесення спірного наказу від 28.03.2024 №107 «Про усунення від виконання службових обов'язків» з огляду на таке.
Пунктом 85 Положення №593 визначено, що особа рядового і начальницького складу в разі грубого порушення службової дисципліни, внаслідок якого виконання нею службових обов'язків стало неможливе, може бути усунена від виконання обов'язків за посадою на строк, необхідний для проведення службового розслідування та прийняття відповідного рішення. Рішення про усунення від виконання обов'язків за посадою та про те, що особа рядового чи начальницького складу може приступити до виконання обов'язків за посадою, оформлюється наказом посадової особи, яка має право призначати осіб рядового і начальницького складу на таку посаду. Рішення про усунення від виконання обов'язків за посадою осіб начальницького складу, які перебувають на посадах, призначення на які і звільнення з яких здійснюється за наказом ДСНС, приймається Головою ДСНС на підставі матеріалів, у яких містяться обґрунтовані причини такого усунення, та оформлюється наказом по особовому складу. Особи рядового і начальницького складу, які усунуті від виконання обов'язків за посадою, продовжують проходити службу цивільного захисту в порядку, визначеному цим Положенням, і виконувати службові обов'язки в межах, визначених керівником (начальником) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту.
Згідно пунктів 1 та 2 розділу VI «Усунення та відсторонення від виконання службових обов'язків» Інструкції №515, особа рядового або начальницького складу, щодо якої проводиться службове розслідування, може бути усунена від виконання службових обов'язків за займаною посадою. Рішення про усунення особи рядового або начальницького складу від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду, шляхом видання письмового наказу.
Так, судом встановлено, що спірний наказ Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області (по особовому складу) від 28.03.2024 №107 «Про усунення від виконання службових обов'язків» підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 прийнято уповноваженим суб'єктом, а також такий прийнято у відповідності до вимог розділу VI Інструкції №515, про що зазначено у такому наказі (а.с. 36).
Також суд зазначає, що підставою винесення вказаного наказу від 28.03.2024 №107 є наказ Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області від 27.03.2024 №НС-123/54 «Про призначення комісії для проведення службового розслідування», що узгоджується із згаданими положеннями як Інструкції №515, так і Положення №593.
Суд зауважує, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Підставами для визнання протиправними актів суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. Однак при цьому, обов'язковою умовою для визнання таких рішень протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Водночас, винесення наказу про призначення проведення службового розслідування та усунення від посади на час службового розслідування - це відповідні процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, якими розпочинається службове розслідування, а тому їх правомірність має бути предметом оцінки суду при розгляді справи про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого за результатами такого розслідування, або дисциплінарного провадження.
При цьому під ефективним засобом (способом), слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
Розгляд питання правомірності винесення наказу про проведення службового розслідування в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів такого розслідування та рішення суб'єкта владних повноважень, винесеного за його результатами у сукупності з іншими доказами не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, а тому не відповідає завданням адміністративного судочинства.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №815/622/17 та від 12.02.2020 у справі №160/7402/18.
Отже, єдиним можливим та належним способом захисту порушеного права є оскарження результатів службового розслідування, тобто дисциплінарного стягнення, накладеного за його результатами. Оскарження рішення про призначення службового розслідування не призведе до поновлення ймовірно порушених прав чи інтересів особи, що фактично суперечить меті адміністративного судочинства.
За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржувані накази прийняті відповідачем згідно вимог чинного законодавства, а відтак доводи позивача, викладені у позовній заяві не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач у спірних правовідносинах діяв правомірно, з дотриманням вимог Конституції та чинного законодавства.
Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд вважає відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх рішень, натомість, доводи позивача нічим не підтверджуються, а тому оскаржувані накази є правомірними та не підлягають скасуванню, у зв'язку із чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України судом не вирішується.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 38555228, вул. Івана Франка, 6, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправними і скасування наказів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Позивачу та відповідачу рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.