ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"11" вересня 2024 р. справа № 300/1678/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком № 091630008791 від 04.02.2022 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням заробітної плати згідно довідок: № С-864/4, від 31.08.2021 за період роботи з 01.03.1997 по 31.01.1999 роки; № С-864/7 від 31.08.2021 за період роботи з 01.01.1999 по 31.03.2002 рік; № 37 від 12.02.2009 р. за період роботи з 01.03.2002 по 31.12.2008; довідки про заробіток за період роботи з 01.01.2009 по 31.05.2009 та з 01.08.2010 по 30.06.2011 виданої ТОВ «Новоуральська промислова компанія»; № 07/22 від 10.01.2022 за період роботи з 01.01.2014 по 31.10.2014 рік;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виплатити ОСОБА_1 перераховану пенсію з врахуванням фактично виплачених сум з 26.10.2021 р.
Позовні вимоги мотивовані протиправним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком № 091630008791 від 04.02.2022 р.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
18.04.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві та зазначає що позивачем пропущено строк звернення до суду. Просить відмовити у задоволенні позову.
23.04.2024 року через систему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві та зазначає що позивачем пропущено строк звернення до суду. Просить відмовити у задоволенні позову.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, заперечення на позов, відповідь на відзив встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , пенсіонер, який перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком по досягненню 60 років.
Позивач, звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про надання інформації від 02.02.2023 року після того як дізнався на усному прийомі у співробітника пенсійного органу, що основний розмір його пенсії складає 1546 гривень, (і враховуючи доплату для встановлення мінімального розміру пенсії на 2023 позивач отримує 2093 грн.), щоб дізнатися, чому не зараховані документи підтверджуючі його заробіток в період роботи починаючи з 1997 рік по 2014 рік, які були подані разом з заявою про призначення пенсії .
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надіслало позивачу лист від 28.02.2023 року та копію рішення про відмову в перерахунку, де Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області своїм рішенням № 091630008791 від 04.02.2022 року відмовив позивачу в перерахунку пенсії в зв'язку з відсутністю первинних документів про заробітну плату, для підтвердження їх достовірності, відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач не погодившись з відмовою відповідачів та вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог ч. 1. Ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умовами підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно з частиною третьою статті 44 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Позивач згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 в період з 28.03.1997 по 11.01.1999 року, 12.01.1999 по 12.02.2002 року, з 01.01.2009 по 31.05.2009, з 12.08.2010 по 31.07.2011 та з 20.01.2014 по 03.10.2014 р. працював в місцевостях прирівняних до районів Крайньої півночі.
Позивачем надано до органів Пенсійного фонду України документи, щодо підтвердження заробітку:
- довідка № С-864/4, від 31.08.2021 видана Архівним відділом адміністрації м. Когалим за період роботи з 01.03.1997 по 31.01.1999 роки;
- довідка С-864/7 від 31.08.2021 видана Архівним відділом адміністрації м. Когалим за період роботи з 01.01.1999 по 31.03.2002 рік;
- довідка № 37 від 12.02.2009 р. видана ТОВ «Новоуральська промислова компанія» за період роботи з 01.03.2002 по 31.12.2008; - довідка про заробіток за період роботи з січня 2009 по травень 2009 та з серпня 2010 року по червень 2011 роки видана ТОВ «Новоуральська промислова компанія»;
- довідка № 07/22 від 10.01.2022 року видана ТОВ «Поларіс» за період роботи з 01.01.2014 по 31.10.2014 рік;
- відомість про сплату страхових внесків індивідуального особового рахунку застрахованої особи від 14.09.2021 р.;
- довідки про доходи фізичної особи видані пенсійним органом російської федерації за 2004, 2005, 2006, 2009, 2010, 2011, 2014 роки;
- підтвердження від пенсійного органу російської федерації про сплату страхових внесків ТОВ «Поларіс» за період 20.01.2014 по 03.10.2014 р. в повному обсязі;
- довідку № С-864/8 від 31.08.2021 року про підтвердження діяльності «УкрСібнафтагазбуд» на території міста Когалима;
- особову картку форми Т-2;
- довідки підтверджуючі стаж в ТОВ «Новоуральська промислова компанія», будівельно-торговій компанії «ЛУКТУР», ТОВ «Північ-Нафтогазбуд».
Позивачами не наведено аргументів щодо неправильності оформлення довідок наданих позивачем.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що у довідках про заробітну плату, які видані підприємствами (архівними установами) російської федерації, зазначені номери реєстрації довідок, дати видачі, посилання на первинні документи, на підставі яких вони видані, довідки підписані, завірені печаткою та відображають інформацію про заробітну плату для обчислення пенсії, також надані позивачем довідки не містять виправлень чи розбіжностей.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно не враховано під час нарахування пенсії позивачу надані ним довідки про заробітну плату.
Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами).
За приписами статті 6 Угоди від 13.03.1992 призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії. Частина 2 статті 13 Угоди від 13.03.1992 р. передбачає, що пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 для підтвердження заробітної плати особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами; Документ сформований в системі «Електронний суд» 10.03.2024 7 Отже, наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчислення. Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в своєму рішенні ігнорує те, що позивач надав додаткові підтверджуючі документи, щодо отримання ним заробітної плати та підтверджуючу інформацію про сплату страхових внесків.
З'ясування відповідності розміру заробітної плати, зазначеної в довідці, має бути перевірено, якщо є на це очевидні підстави і саме управлінням Пенсійного фонду. Відсутність первинних документів або відсутність доступу до підприємства не є безумовною підставою для відмови у перерахунку пенсії, оскільки не підтверджує невідповідності заробітної плати за вказаний період.
Щодо посилання відповідачів на пропущення строку звернення позивача до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років. Позивач звернувся вперше до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області. 26.10.2021.
Рішення про відмову в призначенні пенсії відповідачем отримано позивачем листом від 28.02.2023 року.
Стаття 122 КАСУ передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Відповідно до частини другої статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
В постанові ВАСУ від 24 квітня 2018 року №646/6250/17 зазначено наступне: Відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.
Системний аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, до якого належить пенсія.
Таким чином, строк звернення до суду, встановлений в ст.122 КАС України, до даної категорії спорів не застосовується.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином з урахування задоволення позовних вимог, суд приходить висновку про необхідність стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком № 091630008791 від 04.02.2022 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням заробітної плати згідно довідок: № С-864/4, від 31.08.2021 за період роботи з 01.03.1997 по 31.01.1999 роки; № С-864/7 від 31.08.2021 за період роботи з 01.01.1999 по 31.03.2002 рік; № 37 від 12.02.2009 р. за період роботи з 01.03.2002 по 31.12.2008; довідки про заробіток за період роботи з 01.01.2009 по 31.05.2009 та з 01.08.2010 по 30.06.2011 виданої ТОВ «Новоуральська промислова компанія»; № 07/22 від 10.01.2022 за період роботи з 01.01.2014 по 31.10.2014 рік.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виплатити ОСОБА_1 перераховану пенсію з врахуванням фактично виплачених сум з 26.10.2021 р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шумей М.В.