(про залишення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності без задоволення)
11 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/34905/22
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Капинос О.В., розглянувши заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними рішень,
встановив:
Рішенням від 04.04.2023 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обмеження ОСОБА_1 розміру пенсії максимальним розміром .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.07.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2022 №118, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
24.07.2024 позивач подав до суду заяву в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить:
визнати протиправними дії відповідача, викладені у листі від 18.06.2024, які полягають у невиконанні рішення суду у справі та невиплати пенсії у повному обсязі.
зобов"язати відповідача нараховувати та виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром та доплату до пенсії з урахуванням рішення суду від 04.04.2023.
Також, позивач в порядку ст.249 КАСУ просить :
постановити окрему ухвали про стягнення штрафу з посадових осіб відповідача штрафу за зловживання процесуальними правами.
постановити окрему ухвалу, в якій викласти виявлені під час розгляду заяви порушення закону, яку довести до відома відповідача для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню рішення.
постановити окрему ухвалу щодо посадових осіб відповідача , в якій викласти виявлені під час розгляду заяви про порушення закону посадовими особами, ік мають ознаки кримінального правопорушення за ознаками злочину за ст.382 ККУ.
У період з 05.08.2024 до 02.09.2024 суддя перебувала у відпустці.
Дослідивши матеріали заяви, поданої у порядку ст. 383 КАС України, суд зазначає таке.
Суд враховує, що приписами ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Одночасно суд зазначає, що відповідно до положень ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Таким чином, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Виконання судового рішення забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Із матеріалів справи встановлено, що 24.05.2024 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконаного провадження ВП №72569129 з виконання виконавчого листа №240/34905/22, виданого Житомирським окружним адміністративним судом, відповідно до п.11 ч.1 ст.39, 40 Закону Украни "Про виконавче провадження" та на підтвердження наведених ним обставин надано копію відповідної постанови.
Тобто, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі №240/34905/22, виданого Житомирським окружним адміністративним судом закінчено з підстав невиконання без поважних причин боржником рішення.
У відповідності до ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконання про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Позивач не був позбавлений права щодо звернення до суду з адміністративним позовом до відповідного державного виконавця, у разі наявності порушень під час примусового виконання судового рішення або незгоди із постановою про закінчення виконавчого провадження.
При цьому, будь-яких доказів на підтвердження скасування постанови про закінчення виконавчого провадження суду не надано.
Таким правом позивач не скористався. Доказів протилежного не надано.
З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача в порядку ст.383 КАСУ.
Як наслідок, не підлягає задоволенню заява позивача в порядку ст.249 КАСУ.
Зазначеної позиції підтримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 23 серпня 2023 року справа № 240/33411/21.
Керуючись статтями 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАСУта ст.249 КАСУ адміністративній справі № 240/34905/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними рішень.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Капинос