Справа № 761/25898/24
Провадження № 1-кп/761/3459/2024
10 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю прокурора ОСОБА_2
обвинуваченої ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Києві, матеріали кримінального провадження №12018100100011812 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.11.2018 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Житомир, українки, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-
З 31 січня 2019 року у провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебувають матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Прокурор ОСОБА_2 заявила суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 який спливає 15.09.2024 року. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченої згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, згідно обставин вчинення кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, у зв'язку з тим, що обвинувачена може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченої ОСОБА_3 під вартою. Крім того, зазначив, що ризики, передбачені ст.177 КПК України не доведені. Просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно неї. Крім того, вказала, що зобов'язується прибувати до суду за першою вимогою.
Заслухавши думки учасників судового розгляду та дослідивши наявні матеріали провадження суд приходить до наступного висновку.
Так, судом встановлено, що 05 лютого 2019 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 та ОСОБИ-1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України призначено до підготовчого судового засідання.
30 січня 2020 року ухвалою суду ОСОБА_3 було оголошено у розшук, а також надано дозвіл на затримання з метою її приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а провадження відносно неї зупинено до її розшуку. Провадження відносно ОСОБИ-1 продовжено у загальному порядку на стадії підготовчого судового засідання.
11 вересня 2020 року ухвалою суду ОСОБУ-1 було оголошено розшук, а також надано дозвіл на затримання з метою його приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а провадження відносно нього зупинено до його розшуку.
10 листопада 2020 року ухвалою суду розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_3 та ОСОБИ-1 було відновлено, оскільки строк дії ухвали про надання дозволу сплив.
02 червня 2023 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Києва кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 виділено в окреме провадження.
19 червня 2023 року обвинувачену ОСОБА_3 розшукано та доставлено у судове засідання для розгляду клопотання про застосування відносно останньої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
20 червня 2023 року відносно обвинуваченої ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
21 липня 2023 року ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 та ОСОБИ-1 було об'єднано у одне провадження.
19 грудня 2023 року ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва відносно ОСОБА_3 було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
12 лютого 2024 року ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_3 було оголошено розшук, а також надано дозвіл на затримання з метою її приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а провадження відносно нього зупинено до її розшуку.
05 березня 2024 року кримінальне провадження ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Києва кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 виділено в окреме провадження.
18 липня 2024 року ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва кримінальне провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_3 було відновлено у зв'язку з розшуком останньої.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 18.07.2024 відносно ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, а саме до 15.09.2024 включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Разом з тим стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
При цьому, вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом враховуються дані про особу ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, і такі обставини судом оцінюються в контексті наявності ризику щодо можливості переховуватись від суду за умови перебування в межах менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Окрім того, обвинувачена ОСОБА_3 неодноразово в рамках вказаного провадження оголошувалась у розшук. Між тим, відносно ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні застосовувався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який не зміг унеможливити настання ризику переховування. Також вказана обставина вказує на існування реального ризику щодо можливості обвинуваченої, перебуваючи на волі, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків, потерпілих, які не були допитані у судовому засіданні і згадані обставини свідчать про необхідність продовження строку застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування менш суворого запобіжного заходу не зможе забезпечити її належної процесуальної поведінки.
Доводи сторони захисту щодо можливості застосування до ОСОБА_3 іншого, більш м'якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту, встановлених обставин та висновків суду не спростовують.
Також, суд враховує, що будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для обрання стосовно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано, у зв'язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених в ході судового розгляду, виконання процесуальних рішень у справі, дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне залишити ОСОБА_3 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинувачених обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Таким чином, суд вважає, що обвинуваченим ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор»
Окрім того, суд вважає за необхідне не змінювати розмір застави, визначений ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Києва від 18.07.2024 року, що становить 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 217, 334, КПК України,
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів.
Строк дії ухвали про тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» обвинуваченої ОСОБА_3 , визначити до 08 листопада 2024 року включно.
Визначити для ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у виді 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, що в достатній мірі буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, яка може бути внесена, як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок для внесення застави. У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки, визначені ч.5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу суду;
- утримуватися від спілкування з іншою обвинуваченою свідками у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідного органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
Визначити строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_3 на 2 місяці з моменту внесення застави в розмірі, визначеному судом.
На ухвалу суду безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченим, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.На ухвалу суду безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченим, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Ухвала є обов'язковою для негайного виконання.
Суддя ОСОБА_7