27 серпня 2024 року
м. Київ
Справа № 800/501/17
Провадження № 11-64заі23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Уркевича В. Ю.,
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А.,
за участю:
секретаря судового засідання Зейфман І. М.,
представниці позивача - адвоката Кучерук Н. С.,
представниці відповідача - Пантюхової Л. Р.,
представника третьої особи - Кабінету Міністрів України Шокуна О. В.,
представника третьої особи -Служби безпеки України Осипова Д. О.,
розглянула в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» до Президента України, треті особи: ОСОБА_1, Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, Служба безпеки України, - про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 15 травня 2017 року № 133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» у частині
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 лютого 2023 року (судді Васильєва І. А. , Пасічник С. С. , Ханова Р. Ф., Хохуляк В. В., Шишов О. О.).
1. У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» (далі - позивач, ТОВ «М.С.Л.») звернулося до Вищого адміністративного суду України з позовом до Президента України (далі - відповідач), треті особи: ОСОБА_1, Рада національної безпеки і оборони України (далі - РНБО), Кабінет Міністрів України (далі - КМУ), Служба безпеки України (далі - СБУ), у якому з урахуванням заяви про зміну (уточнення) позовних вимог просило визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати Указ Президента України від 15 травня 2017 року № 133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі - Указ № 133/2017) у частині введення в дію рядка 96 додатка 2 до рішення РНБО від 28 квітня 2017 року, яким до ТОВ «М.С.Л.» застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) строком на один рік.
2. На обґрунтування позовних вимог ТОВ «М.С.Л.» посилалось на те, що Указ № 133/2017 виданий з порушенням вимог статей 19, 106 Конституції України, оскільки ним не вчинялось жодних дій, які б створювали реальні або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, а також він не містить мотивів та відомостей стосовно того, що стало підставою для його прийняття відповідно до вимог статті 3 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» (далі - Закон № 1644-VIІ).
3. Позивач наголосив, що єдиною іноземною особою, під контролем якої перебуває ТОВ «М.С.Л.», є громадянин Кіпру (кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ОСОБА_1), до якого персональні санкції оскаржуваним Указом № 133/2017 не застосовано. Тобто його дії не були підставою для застосування санкцій до ТОВ «М.С.Л.».
4. Крім того, вказав, що доказами вчинення кримінальних дій, за які законодавство передбачає застосування санкцій, є вироки судів за ознаками злочинів проти основ національної безпеки та підтримку тероризму, проте такі вироки щодо позивача відсутні, що свідчить про безпідставність оскаржуваного Указу № 133/2017 в частині, що стосується позивача. Єдине кримінальне провадження було ініційовано за частиною першою статті 258-5 Кримінального кодексу України (фінансування тероризму) самим бенефіціаром позивача у зв'язку із включенням ТОВ «М.С.Л.» до осіб, до яких застосовуються санкції Указом Президента України від 16 вересня 2015 року № 549/2015, закрито у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення, що підтверджується постановою Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області про закриття кримінального провадження від 31 липня 2017 року.
5. Разом з тим, на переконання позивача, в основу оскаржуваного Указу № 133/2017 покладено свавільне застосування закону, що суперечить як чинному законодавству, так і рішенням Конституційного Суду України (далі - КСУ) та Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
6. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 листопада 2017 року відкрив провадження у справі та призначив її до попереднього розгляду.
7. У зв'язку з початком роботи Верховного Суду на виконання підпункту 1 пункту 1 та підпункту 5 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
8. Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2018 року адміністративну справу прийнято до провадження Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду.
9. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 22 лютого 2023 року відмовив ТОВ «М.С.Л.» у задоволенні позову.
10. Рішення суду мотивоване тим, що позивач належить до суб'єктів, до яких можуть бути застосовані санкції на підставі Закону № 1644-VIІ, оскільки є юридичною особою, яка перебуває під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи - нерезидента, іноземця.
11. Встановлені СБУобставини і зібрані з використанням системи контррозвідувальних, пошукових, режимних, адміністративно-правових заходів відповідно до мети їх застосування матеріали в сукупності є належними підставами для внесення первісних пропозицій до РНБО щодо застосування спеціальних санкцій до позивача і містять відомості, які підтверджують, що позивач є суб'єктом, до якого можуть бути застосовані санкції, і його дії, про які йдеться в наведених документах, є підставою для застосування санкцій.
12. Видаючи оскаржуваний Указ № 133/2017, відповідач реалізував свої конституційні повноваження в порядку та на підставі законодавства України, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тобто пропорційно.
13. Не погодившись із указаним судовим рішенням, ТОВ «М.С.Л.» подало до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
14. Прохання мотивує, зокрема, тим, що судове рішення не відповідає вимогам КАС України щодо законності й обґрунтованості його ухвалення, повноти та об'єктивності аналізу фактичних обставин і зібраних у справі доказів. Під час розгляду цієї справи були порушені норми матеріального і процесуального права; висновки, яких дійшов суд першої інстанції, є хибними і передчасними. Також апеляційна скарга містить інші доводи, які є подібними до доводів позовної заяви.
15. Відповідач, треті особи - КМУ та СБУ подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції з підстав, наведених у цих документах.
16. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду (суддя-доповідач Чумаченко Т. А.)від 13 квітня 2023 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ «М.С.Л.» на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 лютого 2023 року, а ухвалою від 04 липня 2023 року її призначено до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
17. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 липня 2023 року справу № 800/501/17 (провадження № 11-64заі23) призначено судді-доповідачеві Желєзному І. В.
18. В судовому засіданні 27 серпня 2024 року представниця позивача (адвокат Кучерук Н. С.) подала письмову заяву про відмову від позову у справі № 800/501/17, яку обґрунтувала наявністю права позивача відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі та тим, що позивач вважає, що в умовах сьогодення (діє воєнний стан) важливо сприяти згуртованості суспільства, взаємодії з державними органами та забезпеченню стабільності економіки. Свідома відмова від позову зумовлена, зокрема, глибоким розумінням важливості згуртованості, а не боротьби з колишнім керівництвом держави. Окремо зазначає, що позивач повною мірою розуміє й усвідомлює наслідки подання заяви про відмову від позову, передбачені КАС України.
19. Велика Палата Верховного Суду заслухала суддю-доповідача, пояснення представниці відповідача та представників третіх осіб, дослідила матеріали справи та доводи заяви про відмову від позову і дійшла висновку про таке.
20. Відповідно до частини третьої статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
21. Статтею 314 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
22. Згідно із частиною першою статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
23. Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог (частина третя статті 189 КАС України).
24. Відповідно до частини п'ятої статті 189 КАС України суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
25. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято
судом.
26. Оскільки підстав, які б за змістом наведених норм перешкоджали прийняти відмову від позову, нема, Велика Палата Верховного Суду вирішила прийняти відмову позивача від позову та закрити провадження у справі № 800/501/17 за позовом ТОВ «М.С.Л.» до Президента України, треті особи: ОСОБА_1, РНБО, КМУ, СБУ, - про визнання протиправним та скасування Указу № 133/2017 у частині введення в дію рядка 96 додатка 2 до рішення РНБО від 28 квітня 2017 року, яким до ТОВ «М.С.Л.» застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) строком на один рік.
Керуючись статтями 143, 189, 314, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
1. Прийняти відмову від позову Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.»у справі № 800/501/17.
2. Визнати нечинним рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 800/501/17.
3. Провадження у справі № 800/501/17 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Ю. Уркевич
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді: О. О. Банасько М. В. Мазур
О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв
І. А. Воробйова К. М. Пільков
М. І. Гриців С. О. Погрібний
Ж. М. Єленіна О. В. Ступак
Л. Ю. Кишакевич І. В. Ткач
В. В. Король О. С. Ткачук
О. В. Кривенда Є. А. Усенко