Єдиний унікальний номер справи: 766/8733/23 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/819/439/24 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
Категорія: продовження строку тримання під вартою
11 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю: секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченої - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_8 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 01 серпня 2024 року, якою відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Чаплинки Генічеського р-ну Херсонської обл., зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, продовжено строк тримання під вартою до 01 жовтня 2024 року, включно.
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022230000000612 від 30.12.2022 року стосовно ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01 серпня 2024 року, продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 до 01 жовтня 2024 року.
Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції обвинувачена ОСОБА_8 подала на неї апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати їй запобіжний захід у виді домашнього арешту з дотриманням комендантської години.
Апеляційна скарга мотивована доводами про незаконність оскаржуваної ухвали.
Зокрема, апелянт зазначає про те, що викладені в клопотанні прокурора та в судовому засіданні ризики є недоведеними, а обставини, встановлені в ухвалі Херсонського міського суду Херсонської області від 01.08.2024 року не є такими, що мають преюдиційне значення, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинувачену та захисника, які підтримали апеляційний вимоги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, перевіривши матеріали провадження, обговоривши та перевіривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони в судових дебатах, які залишилися на попередніх позиціях, колегія суддів приходить до наступного.
Частиною 1 ст. 404 КПК визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Положеннями ст. 422-1 КПК передбачено порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
До закінчення строку дії попередньої ухвали, судовий розгляд кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_8 не завершений, а прокурором було заявлено клопотання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а отже, суд зобов'язаний був вирішити питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу.
В клопотанні про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_8 прокурор зазначає про обґрунтованість її обвинувачення, існування ризиків, визначених на досудовому розслідування, які не зменшилися та не перестали існувати та неможливість застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою
обвинуваченій ОСОБА_8 , суд виходив із того, що ризики, які мали місце, до теперішнього часу не припинили існувати і не зменшились, та виправдовують необхідність тримання під вартою обвинуваченої під час судового розгляду. Обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_8 підозри визначено на стадії досудового розслідування.
На цій стадії процесу, суд повинен оцінювати лише підстави вважати обґрунтованим зникнення або зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували під час обрання запобіжного заходу, а ні в якому разі достатність доказів для визнання обвинуваченої винною, оскільки вказане питання вирішується в нарадчій кімнаті при винесенні вироку, лише при оцінці усіх доказів у сукупності.
Приймаючи рішення про продовження обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, врахував наступне.
Так, ОСОБА_8 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має постійне місце реєстрації та проживання.
Разом з тим, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за вчинення якого, передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. Відомості про що характеризують обвинувачену, її соціальні зв'язки були фактично враховані, як видно, як на стадії застосування запобіжного заходу, так і при продовженні строку тримання під вартою. Наявність у обвинуваченої постійного місця проживання у м. Херсоні та членів родини не може бути визнано достатнім чинником, який нівелює встановлені у кримінальному провадженні ризики.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_8 про недоведеність продовження існування ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто в даному випадку суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Суд, при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, фактично врахував не тільки тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою у скоєнні інкримінованого злочину та суспільну небезпечність інкримінованого злочину, а і сукупність даних про особу обвинуваченої, передбачених ст. 178 КПК України, що в цілому і стало підставою для висновку про продовження існування встановлених ризиків та прийняття рішення про необхідність продовження стосовно обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Наведене свідчить про те, що строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_8 має бути продовжений з метою унеможливлення її переховування від суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання існуючим ризикам у разі відмови у продовженні строку тримання під вартою обвинуваченої.
На переконання колегії суддів, зазначені обставини також свідчать про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_8 та неможливість застосування до неї іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Саме продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_8 , на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Істотних порушень вимог КПК України при розгляді клопотання, колегія судді не вбачає.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду, яка постановлена із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому апеляційна скарга обвинуваченої задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_8 , залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 01 серпня 2024 року, якою відносно неї, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, продовжено строк тримання під вартою до 01 жовтня 2024 року, включно - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12