Справа №585/4486/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Євтюшенкова В. І.
Номер провадження 33/816/551/24 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 126 КУпАП
Іменем України
05 вересня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 585/4486/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.02.2024, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 7 ст. 121, ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,
установив:
У поданій апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити, оскільки рапорти працівників поліції та відеозаписи є недопустимими і неналежними доказами, наявні в матеріалах справи протоколи від 06.11.2023 не містять жодних відомостей щодо пристрою, з використанням якого здійснювалась відеофіксація, відеозаписи на аркуші справи № 41 є додатком до протоколу серії ААД № 283876 від 14.11.2023, а до інших протоколів, складених у той день відеозаписи не були долучені, згадані відеозаписи не містять відомостей про керування т/з ні ОСОБА_4 , ні іншими особами. Просить поновити строк на оскарження постанови судді, оскільки отримав її 15.02.2024.
Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.02.2024 ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ч. 7 ст. 121 КУпАП, і на нього на підставі ст. 36 КУпАП накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн з позбавленням права керування т/з строком на 3 роки без конфіскації т/з. На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднано невідбуту частину стягнення за постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02.02.2023, з урахуванням постанови судді Сумського апеляційного суду від 09.06.2023, та накладено на ОСОБА_4 стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн з позбавленням права керування т/з строком на 5 років і 3 місяці без оплатного вилучення т/з. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 536,80 грн судового збору.
Згідно постанови судді, ОСОБА_4 06.11.2023 о 13:44 в м. Ромни по вул. Силенка повторно протягом року керував т/з Nissan Almera, д. н. з. НОМЕР_1 без посвідчення водія, так як був позбавлений права керування т/з, чим порушив п. 2.1а ПДР. 06.11.2023 о 13:44 в м. Ромни по вул. Силенка ОСОБА_4 керував т/з Nissan Almera, д. н. з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, координації рухів), від проходження в установленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
14.11.2023 о 14:50 в м. Ромни по вул. Дудіна ОСОБА_4 повторно протягом року керував т/з Мінськ 125 без права керування т/з, так як був позбавлений права керування т/з, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР. 14.11.2023 о 14:50 в м. Ромни по вул. Дудіна ОСОБА_4 керував т/з Мінськ 125 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови), від проходження в установленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР. Правопорушення вчинено повторно протягом року. 14.11.2023 о 14:50 в м. Ромни по вул. Дудіна Олійник керував т/з Мінськ 125 без н/з, який не був зареєстрований протягом 10 діб з моменту його придбання, переобладнанні, при обов'язковій реєстрації, чим порушив п. 2.9в ПДР. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Будучи відповідно вимог ст. 268, 277-2 і 294 КУпАП, своєчасно сповіщеним у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився і будь-якого клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи від нього не надійшло, а тому апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у його відсутності, що не протирічить вимогам КУпАП.
Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, та з боку держави не повинно чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Враховуючи, що ОСОБА_4 копію постанови судді від 05.02.2024 отримав 10.02.2024, а апеляційна скарга подана ним 19.02.2024, то строк на апеляційне оскарження судового рішення підлягає поновленню, оскільки цей строк пропущений з поважних (об'єктивних) причин.
Перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД № 009244 від 06.11.2023, серії ААД № 009243 від 06.11.2023, серії ААД № 283832 від 14.11.2023, серії ААД № 283876 від 14.11.2023, серії ААД № 283833 від 14.11.2023, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшла висновку, що водій ОСОБА_4 : 1) 06.11.2023 та 14.11.2023 повторно протягом керував т/з, будучи позбавленим права керування т/з, 2) 06.11.2023 та 14.11.2023 повторно протягом року керував т/з із ознаками наркотичного сп'яніння та від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, 3) 14.11.2023 керував т/з без н/з, який не був зареєстрований протягом 10 діб з моменту його придбання, переобладнання, при обов'язковій його реєстрації, що вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1а, 2.5, 2.9в ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та, окрім вказаних протоколів, об'єктивно підтверджується доказами в справі, зокрема:
- копією постанови про накладення стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 653975 від 18.01.2023 , згідно якої на ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 126 КУпАП накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн за керування т/з, будучи позбавленим права керування т/з;
- копію постанови суді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02.02.2023, згідно якої ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- копією постанови про накладення стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 311935 від 17.04.2023, згідно якої на ОСОБА_4 за ч. 6 ст. 121 КУпАП накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн за керування т/з, не зареєстрованим у встановленому законом порядку;
- відеозаписами з технічних засобів поліцейських, на яких зафіксовані факти керування ОСОБА_4 т/з за вказаних у протоколах обставин, а також відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам, тому доводи апеляційної скарги щодо недопустимості рапортів поліцейських та відеозаписів через відсутність у матеріалах справи відомостей про технічні характеристики засобів фіксації є безпідставними.
Адміністративна відповідальність настає:
- за ч. 2 ст. 130 КУпАП за відмова особи, яка керує т/з, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, повторне протягом року;
- за ч. 5 ст. 126 КУпАП за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч. 2-4 цієї статті (керування т/з особою, яка не має права керування таким т/з, або передача керування т/з особі, яка не має права керування таким т/з; керування т/з особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування т/з; керування т/з особою, позбавленою права керування т/з);
- за ч. 7 ст. 121 КУпАП за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 6 цієї статті (керування водієм т/з, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку).
Зазначені норми матеріального закону є бланкетними, тобто відсилають до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколах присутнє посилання на порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 2.1а, 2.5 та 2.9в ПДР, згідно яких: водій механічного т/з повинен мати при собі посвідчення водія на право керування т/з відповідної категорії; водієві забороняється керувати т/з, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, без номерного знака; водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Згідно визначеної процедури огляд водія, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Разом з тим, відповідно п. 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Необхідно зауважити, що положення ст. 266 КУпАП не регламентують дії поліцейського та не визначають порядок і форму фіксації ним відмови водія (особи, яка керує т/з) від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, а тому у разі вчинення вказаними особами таких дій поліцейському слід керуватись п. 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», згідно якого у разі відмови водія т/з від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Про наявність у працівника поліції обґрунтованих та об'єктивних підстав вважати, що ОСОБА_4 підлягав огляду на стан сп'яніння, свідчили ознаки, що відповідають приписам п. 2-4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп'яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського.
Таким чином, ОСОБА_4 , щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан такого сп'яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною і обґрунтованою, а водій в усякому випадку не мав права ігнорувати вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) і «кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, який повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку» (п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971), у зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що поліцейським при складанні відносно ОСОБА_4 протоколів про адміністративні правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що відеозаписи не містять відомостей про суб'єктів їх здійснення (прізвищ, посад, звань працівників поліції), якими здійснювався запис, не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки докази насамперед повинні містити фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а дані щодо поліцейських вказані у протоколах про адміністративні правопорушення.
Також є необгрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що долучені до протоколу серії ААД № 283876 відеозаписи є недопустимими доказами через те, що вони не вказані як додатки у протоколах серії ААД № 283832 та серії ААД № 283833, так як на відеозаписах зафіксовані обставини вчинення одразу всіх трьох правопорушень, два з яких ОСОБА_4 вчинив одним діянням (керував не зареєстрованим т/з та будучи позбавленим права керування т/з), а третє - відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, вчинив після його зупинки поліцейським. При цьому, хоча відеозаписи і містять доказове значення для всіх справ, але оскільки відмова ОСОБА_4 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння зафіксована технічними засобами відеофіксації, то і долучені вони були саме до протоколу серії ААД № 283876 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, а після надходження вказаних протоколів до суду вони були об'єднані в одне провадження, у межах якого були досліджені всі наявні в справі докази.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_4 про відсутність доказів того, що він керував т/з 14.11.2023 то вони є необгрунтованими, так як спростовуються відеозаписом, на якому зафіксовано, що екіпаж патрульної поліції зупиняється біля т/з Мінськ 125, за кермом якого перебував ОСОБА_4 . При цьому жодних зауважень чи заперечень щодо керування т/з ОСОБА_4 не висловлював.
Відповідно роз'яснень ВСУ, викладених у абз. 3 і 4 п. 27 постанови № 14 Пленуму від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із послідуючими змінами), керування т/з необхідно розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа т/з, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння, керувала т/з. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Проведене дослідження зазначених доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколах про адміністративні правопорушення та в постанові судді обставин ОСОБА_4 керував т/з, так як будь-який обґрунтований сумнів спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів.
Суддя суду першої інстанції не вийшла за межі зазначених у протоколах обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протоколи про адміністративні правопорушення - ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_4 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 7 ст. 121, ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
постановив:
Поновити ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження постанови судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.02.2024.
Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.02.2024 відносно ОСОБА_6 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов