12 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 545/2504/23
провадження № 61-12490ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Клубань Марії Володимирівни на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 26 березня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення заробітної плати,
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця»),
в якому просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ та додаток до нього АТ «Укрзалізниця»
від 01 квітня 2022 року №389/ос у частині, що стосується ОСОБА_1 ;
- стягнути з відповідача на його користь суму заробітної плати та інших виплат, починаючи із 01 квітня 2022 року по дату поновлення дії трудового договору.
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 26 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 13 серпня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Укрзалізниця» про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення заробітної плати відмовлено.
11 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кубань М. В. через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 26 березня
2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 серпня 2024 року (надійшла до суду 11 вересня 2024 року), у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У касаційній скарзі представник заявника заявив клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Виходячи з норм закону України, заявник звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення заробітної плати.
Отже, за позовну вимогу про визнання незаконним та скасування наказу заявнику необхідно сплатити судовий збір.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у 2023 році.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 684,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 073,60 грн; 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 13 420,00 грн).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги в частині позовної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу у сумі 2 147,20 грн (1 073,60*200%=2 147,20).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Клубань Марії Володимирівни про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору - відмовити.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Клубань Марії Володимирівни на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 26 березня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 серпня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць