12 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 201/3322/24
провадження № 61-12504ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лисенка Станіслава Юрійовича на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , в якому просив суд:
1) визнати недостовірною та такою, що має наклепницький характер та не відповідає дійсності, а також принижує ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_2 у соціальній мережі «Instagram» наступного змісту:
- публікація від ІНФОРМАЦІЯ_5: « ОСОБА_1 1976 р.н. ІНФОРМАЦІЯ_4, до війни проживавший у АДРЕСА_1. Засновник бізнесу ІНФОРМАЦІЯ_6, почесний консул Бразилії, має посвідчення адвоката, балатувався на посаду мера м. Дніпра, багатодітний батько, має 7 неповнолітніх дітей. Наразі, викрав моїх трьох малолітніх дітей, та вивіз їх незаконним шляхом до Канади. Він дуже агресивна людина, з неадекватними та жорстокими методами виховання. Виховальний процес батька-кіднепера виглядає так, як на фото у стрічці. Прошу максимальної допомоги, розголосу та репосту»;
- публікація від ІНФОРМАЦІЯ_7: « ІНФОРМАЦІЯ_1 , мій колишній цивільний чоловік ОСОБА_1 Його сторінка - ІНФОРМАЦІЯ_2 ,який проживав до війни у м.Дніпро, викрав моїх трьох неповнолітніх дітей, 2010, 2012 та 2015р.н« які проживали зі мною в Шотландії у статусі біженців з України, та вивіз у напрямку Європи, а далі перевіз їх до Канади. Батько з дітьми не знаходився ніколи і не перебуває зараз у тісному психоемоційному зв'язку, виявляє часто агресію та неадекватну поведінку. На даний момент я не знаю, що відбувається з моїми дітьми, як вони живуть і в якому стані. Як мати, я закликаю громадськість до будь-якої допомоги, яка допоможе мені повернути моїх дітей, а моїм дітям повернути спокійне та комфортне життя поряд з мамою. Останні півтора року батько не брав фінансової участі у житті дітей аліменти, призначені судом України, платити відмовився. Він агресивний та небезпечний, легко входить у довіру. Після крадіжки дітей він негайно подав до суду України 2 позови - перший про визначення місця проживання дітей
з ним. другий - про..» (режим доступу за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 .
- публікація від ІНФОРМАЦІЯ_7: « ОСОБА_1 1976 р.н.
a ІНФОРМАЦІЯ_9, до війни проживавший у АДРЕСА_1. Засновник бізнесу ІНФОРМАЦІЯ_8, почесний консул Бразилії, має посвідчення адвоката, балатувався на посаду мера м. Дніпра, багатодітний батько, має 7 неповнолітніх дітей. Наразі, викрав моїх трьох малолітніх дітей, та вивіз їх незаконним шляхом до Канади. Він дуже агресивна людина, з неадекватними та жорстокими методами виховання. Виховальний процес батька-кіднепера виглядає так, як на фото у стрічці. Прошу максимальної допомоги, розголосу та репосту» (доступ за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_10).
2) зобов'язати ОСОБА_2 протягом 5 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили, спростувати поширену нею недостовірну та таку, що має наклепницький характер та не відповідає дійсності, а також принижує ділову репутацію інформацію щодо ОСОБА_1 , а саме розмістити на своїй особистій сторінці у соціальній мережі «Instagram» вступну та резолютивну частини рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 травня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації задоволено частково.
Визнано недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його гідності, честі та недоторканість ділової репутації, інформацію, поширену
в публікаціях, розташованих у соціальній мережі «Instagram» від ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 стосовно викрадення ОСОБА_1 трьох малолітніх дітей ОСОБА_2 та жорстокого поводження
з дітьми.
Зобов'язано ОСОБА_2 протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення резолютивної частини рішення суду у цій справі на особистій сторінці у соціальній мережі «Instagram».
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір
у розмірі 1 211,20 грн.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 травня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1 816,80 грн.
28 серпня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лисенко С. Ю. засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 липня 2024 року (надійшла до суду 11 вересня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У клопотанні про поновлення строку подачі касаційної скарги представник заявника зазначив, що повний текст постанови було отримано через підсистему «Електронний суд» 29 липня 2024 року.
Однак, представником заявника не надано жодного доказу на підтвердження дати отримання повного тексту постанови.
Дослідивши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги слід відмовити,
а касаційну скаргу залишити без руху з огляду на те, що представником заявника не надано доказів на підтвердження дати отримання копії постанови.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Лисенка С. Ю. не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі представник заявника узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та цитує статтю 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги
з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору повному розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення
в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у 2024 році та заявляв позовну вимогу немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 грн).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги
у розмірі 2 422,40 грн (1 211,20*200%=2 422,40).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Також, у порушення пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у змісті касаційної скарги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лисенка С. Ю. не зазначено всі відомості стосовно нього як адвоката, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків, що позбавляє Верховний Суд можливості перевірити факт наявності або відсутності у адвоката зареєстрованого електронного кабінету у системі «Електронний Суд».
Частиною третьою статті 392 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України).
До касаційної скарги додано ордер про надання про надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1169456.
Однак, у наданому ордері наявні виправлення на підписі та даті підписання ордеру.
Враховуючи викладене, представнику заявника необхідно надати належним чином оформлений ордер.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Лисенка Станіслава Юрійовича про поновлення строку подачі касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лисенка Станіслава Юрійовича на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 липня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць