Окрема думка від 28.08.2024 по справі 185/111/24

Окрема думка

судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіПророка В. В.

справа № 185/111/24 (провадження № 61-8790 св 24)

28 серпня 2024 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Остапуля Наталія Петрівна, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, і постановою від 28 серпня 2024 року касаційну скаргу задовольнив, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року скасував, а справу направив для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.

1. Судовим наказом Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04 січня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання судових витрат.

2. У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

3. Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

4. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Остапуля Н. П., на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2024 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

5. У червні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Остапуля Н. П., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

6. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

7. Також відповідно до положень статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який встановлює порядок здійснення цивільного судочинства, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

8. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

9. Пунктом 3 частини шостої статті 19 ЦПК України встановлено, що малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

10. Предметом позову у справі № 185/111/24 є вимога про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 .

11. Отже зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, оскільки стаття 19 ЦПК України розташована у Розділі I «Загальні положення» та поширюється й на касаційне провадження.

12. Крім цього, касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.

13. Визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

14. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

15. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

16. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.

17. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

18. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України є джерелом права, умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

19. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

20. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

21. За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, вважаю що касаційне провадження у цій справі було відкрите помилково та належним процесуальним рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду було б постановлення ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження у справі 185/111/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Остапуля Н. П., на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року або закриття касаційного провадження як помилково відкритого, а не розгляд касаційної скарги по суті.

На моє переконання, касаційний перегляд Верховним Судом судових рішень, які набрали законної сили і касаційному оскарженню не підлягають, не відповідає завданню Верховного Суду і йде всупереч з принципом правової визначеності.

Суддя В. В. Пророк

Повний текст окремої думки складений 12 вересня 2024 року.

Попередній документ
121570649
Наступний документ
121570651
Інформація про рішення:
№ рішення: 121570650
№ справи: 185/111/24
Дата рішення: 28.08.2024
Дата публікації: 13.09.2024
Форма документу: Окрема думка
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (28.08.2024)
Результат розгляду: Приєднано до матеріалів справи
Дата надходження: 22.07.2024
Предмет позову: про видачу судового наказу щодо стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини
Розклад засідань:
30.10.2024 09:05 Дніпровський апеляційний суд
27.11.2024 09:05 Дніпровський апеляційний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
БОЛДИРЄВА УЛЯНА МИКОЛАЇВНА
ГАПОНОВ АНДРІЙ В'ЯЧЕСЛАВОВИЧ
ГРУШИЦЬКИЙ АНДРІЙ ІГОРОВИЧ
Грушицький Андрій Ігорович; член колегії
ГРУШИЦЬКИЙ АНДРІЙ ІГОРОВИЧ; ЧЛЕН КОЛЕГІЇ
ХАЛАДЖИ ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА
суддя-доповідач:
БОЛДИРЄВА УЛЯНА МИКОЛАЇВНА
ГАПОНОВ АНДРІЙ В'ЯЧЕСЛАВОВИЧ
ПЕТРОВ ЄВГЕН ВІКТОРОВИЧ
ХАЛАДЖИ ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА
відповідач:
Ковбаса Олексій Володимирович
позивач:
Ковбаса Ірина Сергіївна
заявник:
Ковбаса Інна Сергіївна
представник відповідача:
Остапуля Наталія Петрівна
суддя-учасник колегії:
КОСМАЧЕВСЬКА ТЕТЯНА ВІКТОРІВНА
МАКСЮТА ЖАННА ІВАНІВНА
НИКИФОРЯК ЛЮБОМИР ПЕТРОВИЧ
НОВІКОВА ГАЛИНА ВАЛЕНТИНІВНА
член колегії:
ГРУШИЦЬКИЙ АНДРІЙ ІГОРОВИЧ
Грушицький Андрій Ігорович; член колегії
ГРУШИЦЬКИЙ АНДРІЙ ІГОРОВИЧ; ЧЛЕН КОЛЕГІЇ
ЛИТВИНЕНКО ІРИНА ВІКТОРІВНА
ПРОРОК ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ
СИТНІК ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА