Справа № 706/454/24
2-о/706/34/24
про залишення заяви без розгляду
12 вересня 2024 року Христинівський районний суд Черкаської області
в складі:
головуючого - судді Орендарчука М.П.,
за участі секретаря судового засіданні Пізняк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту здійснення постійного догляду,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту здійснення постійного догляду, заінтересованою особою було зазначено відділ № 1 (м. Христинівка) ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Просив встановити факт, що він здійснює постійний сторонній догляд за своєю бабусею, інвалідом 1 групи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування заяви покликався на такі обставини.
Він народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьки: мати - ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_5 його мати - ОСОБА_3 , померла. По лінії матері (її мати) в нього залишилась рідна бабуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ №777731 ОСОБА_2 має 1 групу інвалідності (безтерміново). Причина інвалідності - загальне захворювання з ураженням опорно-рухового апарату. Відповідно до висновку від 06.03.2024 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися - ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду. Інших рідних чи близьких, що могил б здійснювати постійний сторонній догляд за ОСОБА_2 немає. Він є єдиною особою, яка має фізичні та матеріальні можливості та на даний час здійснює постійний догляд і піклується про свою бабусю ОСОБА_2 , а саме надає їй допомогу у веденні підсобного господарства, купує ліки, забезпечує всім необхідним, допомагає виконувати гігієнічні процедури, купує продукти харчування тощо. Догляд здійснює добровільно, на безоплатній основі. Проти здійснення ним постійного догляду ОСОБА_2 не заперечує. Він офіційно працевлаштований та має не тільки фізичну можливість, а й матеріально спроможний підтримувати та доглядати його бабусю - ОСОБА_2 . Проживають вони за однією адресою, а саме: АДРЕСА_1 . Від встановлення факту здійснення ним постійного стороннього догляду за ОСОБА_2 яка цього потребує, залежить виникнення його прав та обов?язків, визначених Законом України від 21 жовтня 1993 року №3543-ХП «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та інших.
Ухвалою суду від 01.05.2024 заінтересована особа відділ № 1 (м. Христинівка) ІНФОРМАЦІЯ_2 була замінена на ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився.
Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з'явився.
Дослідивши письмові докази: копії паспорта громадянина України, свідоцтва про народження на ім'я ОСОБА_1 , свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААБ № 777731, висновку КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Христинівської міської ради про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на професійній основі, від 06.03.2024 за № 44, інші письмові докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є бабусею заявника ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААБ № 777731 ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І групи безтерміново, причина інвалідності - загальне захворювання з ураженням опорно-рухового апарату.
Висновком КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Христинівської міської ради про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на професійній основі, від 06.03.2024 за № 44, ОСОБА_2 рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на професійній основі від фізичної особи.
Заявник ОСОБА_1 має фізичні та матеріальні можливості та на даний час здійснює постійний догляд і піклується про свою бабусю ОСОБА_2 , а саме надає їй допомогу у веденні підсобного господарства, купує ліки, забезпечує всім необхідним, допомагає виконувати гігієнічні процедури, купує продукти харчування тощо. Догляд здійснює добровільно, на безоплатній основі.
Проживають заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за однією адресою, а саме: АДРЕСА_1 , що стверджується витягами з реєстру територіальної громади від 08.03.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За ч. ч. 1 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Від встановлення факту здійснення ним постійного стороннього догляду за ОСОБА_2 яка цього потребує, залежить виникнення його прав та обов'язків, визначених Законом України від 21 жовтня 1993 року №3543-ХП «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та інших. Однак, вимога ОСОБА_1 , пов'язана з доведенням із виникнення його прав та обов'язків, визначених Законом України від 21 жовтня 1993 року №3543-ХП «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та інших.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім'ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.
Отримувачі соціальних послуг - особи/сім'ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги (пункт 10 частини першої статті 1 Закону України «Про соціальні послуги»).
За змістом пунктів 6, 14 частини першої статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» надавачами соціальних послуг, зокрема, є фізичні особи, які включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг (автоматизованої інформаційно-телекомунікаційна системи, призначеної для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг).
Згідно з пунктами 1, 3 частини шостої статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є особами з інвалідністю I групи; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями.
Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд (частина сьома статті 13 Закону України «Про соціальні послуги»). Постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1040 затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про соціальні послуги» до уповноважених органів системи надання соціальних послуг належать: 1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення; 2) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації; 3) виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об'єднаних територіальних громад.
Відповідно до положень частини четвертої статті 11 Закону України «Про соціальні послуги» до повноважень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, рад об'єднаних територіальних громад належать, серед іншого, визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах, у тому числі із залученням надавачів соціальних послуг недержавного сектору, оприлюднення відповідних результатів; інформування населення про перелік соціальних послуг, їх зміст і порядок надання у формі, доступній для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров'я; здійснення заходів для виявлення вразливих груп населення та осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах; ) забезпечення за результатами оцінювання потреб особи/сім'ї надання базових соціальних послуг особам/сім'ям відповідно до їхніх потреб, вжиття заходів з надання інших соціальних послуг таким особам/сім'ям шляхом створення мережі надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору та/або залучення надавачів соціальних послуг недержавного сектору (шляхом соціального замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соціальних проектів, соціальних програм тощо), та/або на умовах договору з уповноваженими органами, передбаченими пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті; забезпечення ведення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг на місцевому рівні.
Згідно із частиною шостою статті 15 Закону України «Про соціальні послуги» формування Реєстру здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг.
Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року № 99, згідно з положеннями якого за заявою надавача соціальних послуг у розділі «Надавачі соціальних послуг - фізичні особи» мають бути внесені відомості про надавачів соціальних послуг, які мають право на отримання витягу з цього Реєстру (пункти 32, 35, 36, 41).
Таким чином, для засвідчення відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг можуть отримати витяг з Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, який призначений для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг, визначених законодавством.
Крім того, Положенням про Єдиний державний вебпортал електронних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1137 (далі - Положення), визначено, що Портал Дія призначений для реалізації права кожного на доступ до електронних послуг та інформації про адміністративні та інші публічні послуги, звернення до органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (у тому числі відповідно до Закону України «Про звернення громадян»), отримання інформації з національних електронних інформаційних ресурсів, яка необхідна для надання послуг, а також для проведення моніторингу та оцінки якості послуг у випадках, визначених цим Положенням.
Як слідує з Порталу Дія, довідка про здійснення догляду за громадянином (громадянкою), яка є особою з інвалідністю, видається протягом 30 днів безкоштовно на підставі індивідуального рішення органу місцевого самоврядування в межах території. Видача такої довідки здійснюється виконавчими органами селищних міських рад на підставі заяви, поданої особисто або через представника шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом). Для отримання послуги необхідно також надати паспорти зареєстрованих у житловому будинку осіб та документ, що посвідчує статус інвалідності.
Наведене законодавство свідчить, що для отримання підтвердження факту здійснення догляду за особою з інвалідністю надавач соціальної послуги з догляду вдома має бути включений до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, який на місцевому рівні ведуть виконавчі органи місцевих рад та за заявою особи підтверджують такий статус шляхом видачі протягом 30 днів безкоштовної довідки про здійснення догляду за особою з інвалідністю.
Доводи заявника про те, що лише суд може встановити факт того, що він доглядає за своїми хворими родичами на безоплатній основі, спростовуються наведеним законодавством, за яким незалежно від того, претендує надавач соціальної послуги на отримання компенсації від держави чи ні, для отримання відповідного статусу надавач та отримувач соціальних послуг включаються до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.
Зокрема, догляд вдома, денний догляд є базовою соціальною послугою, для отримання якої особа або її представник має звернутись із заявою про надання соціальної послуги за місцем свого проживання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об'єднаної територіальної громади, який після оцінювання потреби особи/сім'ї у соціальних послугах приймає рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг, яке може бути оскаржено до суду (пункт 1 частини шостої статті 16, частина перша статті 19, стаття 20, частини перша, четверта статті 21 Закону України «Про соціальні послуги» ).
Підставою для відмови особі, яка звернулася із заявою, у наданні соціальних послуг є відсутність потреби осіб/сімей, які належать до вразливих категорій населення або перебувають під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, в соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи/сім'ї (пункт 42 Порядку організації надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587).
Зокрема, у місцевому органі виконавчої влади перебачено створення комісії із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), яка, з урахуванням наданих районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки матеріалів, складає про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду). Зазначений акт є одним із документів, які надаються військовозобов?язаним до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (пункт 9 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 62, додаток 8 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560).
З вказаного вбачається, що існує спір про право, який має розглядатися не в окремому провадженні, а в позовному провадженні.
Зважаючи на викладені положення законодавства, матеріали заяви та її вимоги, вважаю, що із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право (щодо підстав влаштування на роботу, часу, з якого необхідно рахувати початок роботи), який має вирішуватися в порядку позовного провадження.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, яка викладена в постанові від 19 липня 2018 року у справі №607/8191/17, у постанові від 27 червня 2018 року у справі №127/16547/17, а також з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, яка викладена в постанові від 03 травня 2018 року у справі №235/3754/17.
Отже заявник не позбавлений можливості захистити свій правомірний інтерес у спосіб, що не суперечитиме вимогам процесуального законодавства, а отже, обраний ним порядок захисту не відповідає визначеним процедурам судової діяльності з відправлення правосуддя.
У відповідності з ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
У відповідності з роз'ясненнями, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року № 15, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Отже, суд виходить з того, що існує спір про право, а тому заяву необхідно залишити без розгляду, роз?яснивши заявнику та зацікавленим особам право на звернення до суду з позовом на загальних підставах.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 315 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту здійснення постійного догляду, залишити без розгляду, роз?яснивши заявнику та заінтересованим особам право на звернення до суду з позовом на загальних підставах.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з моменту її складання апеляційної скарги.
Суддя М. П. Орендарчук