Справа №705/4991/24
1-кп/705/1136/24
11.09.2024 м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні суду в місті Умань в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12024255360000673 від 22.08.2024 року по обвинуваченню
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Умань Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -
ОСОБА_2 згідно рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області, яке вступило в законну силу 23.09.2021, він зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу (заробітку) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.09.2021 і до досягнення дітьми повноліття.
Однак, ОСОБА_2 починаючи з 01.01.2023 по 06.08.2024 діючи умисно та цілеспрямовано, від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей злісно ухилявся, будучи працездатною особою та не маючи об'єктивних причин не працювати, за послугами в центр зайнятості населення не звертався та на обліку як зареєстрований безробітний не перебуває, маючи дохід, добровільно аліменти не сплачував, фінансової допомоги на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не надавав, добровільно рішення суду не виконував, внаслідок чого має заборгованість по сплаті аліментів за вищевказаний період в сумі 60045 гривень 00 копійок, сукупний розмір заборгованості становить 84160 гривень 12 копійок, що сукупно складає суму виплат більше ніж за 3 місяці відповідних платежів.
Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КК України.
Прокурором до суду направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні разом з розписками обвину з розписками обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 про отримання копії обвинувального акту; заявою обвинуваченого ОСОБА_2 , складеною в присутності захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, а також із клопотанням прокурора в порядку ч.1 ст. 302 КПК України про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та заявою законного представника потерпілих ОСОБА_3 про згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Вирішуючи питання про можливість розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні згідно положень ст. ст. 381, 382 КПК України, суд враховує те, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
Так, згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав в присутності захисника адвоката ОСОБА_6 , вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, визнав повністю, згоден із встановленими під час досудового розслідування обставинами кримінального проступку, викладеними в обвинувальному акті, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст обставин кримінального проступку, та розуміє наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, передбачені ч. 2 ст. 302 КПК України щодо позбавлення права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, і сумнівів у добровільності його позиції суд не має.
За таких обставин, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає доведеним те, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , мало місце. Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком, а також дані, що характеризують особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно не працевлаштований, на обліку як зареєстрований безробітний не перебував та за сприянням у працевлаштуванні до відповідних установ не звертався, у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога на обліку не перебуває, згідно характеристики з місця реєстрації скарг та заяв на ОСОБА_2 не надходило, більш вичерпної інформації вказана довідка не містить.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Щодо обставин, що обтяжують покарання, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику призначення судами кримінального покарання № 7 від 24.10.2003 року, встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.
Так, згідно обвинувального акту, обставинами, що обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини та вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних відносинах. Однак, враховуючи, що потерпілими у кримінальному провадженні, що розглядається, визначені малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а їх мати ОСОБА_3 є законним представником малолітніх потерпілих та відносно даної особи обвинуваченим не вчинялись кримінально карані дії, тому судом не визнається обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних відносинах.
У зв'язку з цим, відповідно ст.67 КК України суд визнає обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 лише вчинення ним кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.
Беручи до уваги встановлені обставини в їх сукупності, враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, та потребу утримувати двох малолітніх дітей, суд вважає за можливе у вказаному випадку ОСОБА_2 призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст.164 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.
Разом з цим, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винного та його ставлення до вчиненого, а також інші обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без реального відбування покарання та без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши від відбування призначеного покарання з випробуванням, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Визначене обвинуваченому покарання, на переконання суду, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Речові докази, процесуальні витрати та цивільний позов у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368, 369, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 381, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Речові докази, процесуальні витрати та цивільний позов у кримінальному провадженні відсутні.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. На вирок може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1