Справа № 712/10695/24
Провадження №1-кс/712/4416/24
10 вересня 2024 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання начальника відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_4 винесене в кримінальному провадженні №12012250020000172 від 23.11.2012 року про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 140, ч. 1 ст. 366 КК України,-
Начальник відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_3 звернувся із клопотанням про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 140, ч. 1 ст. 366 КК України.
Клопотання мотивується тим, що слідчим відділом Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області проводиться досудове розслідування кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012250020000172 від 23.11.2012, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.140, ч.1 ст.366 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , відповідно до наказу № 129 від 10.09.1979 перебуваючи на посаді завідувача акушерсько-гінекологічним відділенням ІНФОРМАЦІЯ_2 вів перебіг вагітності та медичний нагляд за породіллею ОСОБА_7 , 1982 р.н., яка поступила до акушерсько-гінекологічного (пологового) відділення вказаного медичного закладу 03.03.2006 року та відповідно до медичних показників належала до групи вкрай високого ризику, що обумовлено наступними факторами ризику: рубець на матці, Rh- негативний тип крові, несумісність по системі АВО, тазове передлежання, загроза переривання вагітності, вегето-судинна дистонія по гіпертонічному типу, гестоз другої половини вагітності, пріеклампсія, ожиріння першого ступеню; неналежно виконав свої професійні обов'язки, передбачені п.п.1,6,7.1,7.5,8.1,9.5 примірного положення про завідуючого пологовим (гінекологічним) відділенням наказу МОЗ України № 620 від 29.12.2003 року, в частині несення повної відповідальності за якість і культуру медичного обслуговування вагітних, роділь, породіль, гінекологічних хворих у відділенні, організації надання кваліфікованої стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги, забезпечення організації обстеження і лікування вагітних, роділь, породіль, гінекологічних хворих на сучасному рівні досягнень медичної науки і техніки, організації надання консультативно-діагностичної та лікувальної допомоги, вагітним, роділлям, породіллям із залученням спеціалістів інших відділень (інших лікувально-профілактичних закладів), якості надання медичної допомоги хворим (вагітним) персоналом відділення.
Так, відповідно до комісійної судово-медичної експертизи № 275 проведеної Головним бюро судово-медичної експертизи МОЗ України бездіяльність ОСОБА_5 перебуває в причинно наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_7 так як при проведенні повного клініко-лабораторного обстеження та більш раннього проведенні кесерового розтину шанси на сприятливий для життя вагітної та дитини були б значними, зокрема під час поступлення та при подальшому спостереженні за ОСОБА_7 відповідно до вказаного висновку, були виявлені наступні неналежні дії лікарів: за відсутності пологової діяльності (що спостерігалося в даному випадку) внутрішньо -акушерське дослідження не проводиться; не встановлено діагноз неправильного положення плода;не достатньо адекватно оцінена патологія перших пологів (кесарів розтин 2003р. внаслідок якого утворився рубець на матці);не проведені загальний аналіз сечі та бактеріоскопічний аналіз вагінальних виділень на час поступлення в стаціонар та в подальшому. Перший аналіз сечі був проведений лише 07.03.2006р. в день операції, згідно з яким у ОСОБА_8 були ознаки запалення; не виконані спеціальні тести для діагностики передчасного розривуплодових оболонок; обрана очікувальна тактика, хоча така тактика допустима тільки у вагітнихнизьким ступенем прогнозованого перинатального та акушерського ризику, а вагітна ОСОБА_7 належала до групи вкрай високого ризику; не проведено на більш ранніх етапах спостереження (в перші дні)операцію кесаревого розтину; у разі вибору очікувальної тактики, яку проводили вагітній, необхідно проведення вимірювання температури та пульсометрію двічі на добу бактеріоскопічне дослідження виділень з піхви один раз на три доби, спостереження за станом плода методом аускультації двічі на добу, запис кардіотокограми плода один раз на добу.
Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_5 своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, настала смерть ОСОБА_7 та плоду внаслідок сепсису, причиною якого були гнійний метроендометрит та гнійний хоріамоніт, як наслідок передчасного високого надриву плідного міхура, що ускладнився наднирковою недостатністю. Дані процеси перебувають між собою в прямому причинно-наслідковому зв'язку.
Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України - неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.
Він же,08.03.2006 року в період часу з 18.00 по 20.00 год. завідувач полового відділення Черкаської центральної районної лікарні, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,перебуваючи на посадізавідувача акушерсько-гінекологічним відділенням ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у власному службовому кабінеті в Черкаській центральній районній лікарні Черкаської області, діючи за попередньою змовою з іншими особами, щодо яких матеріали виділені в окреме провадження, являючись службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями відповідно до посадової інструкції, умисно, незаконно, з метою надання до Управління охорони здоров'я в Черкаській області недостовірних відомостей, щодо перебігу вагітності та медичного нагляду за породіллю ОСОБА_7 , 1982 р.н., яка 03 березня 2006 року поступила до пологового відділення вказаного медичного закладу, де неналежне виконання медичним персоналом своїх професійних обов'язків, призвело до загибелі плоду та смерті ОСОБА_7 констатованої о 07.00 годині 08 березня 2006 року, для уникнення дисциплінарної відповідальності, підробив медичний документ, а саме: історію пологів № 154, яка являлася медичною документацією форми № 096/о затвердженою наказом № 184 МОЗ України від 26.07.1999 року, на ім'я породіллі ОСОБА_7 , шляхом внесення рукописних записів в бланки щоденників спостережень за породіллю завідомо неправдивих даних, щодо стану здоров'я ОСОБА_7 .
Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України - службове підроблення , тобто у внесенні до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей.
За вказаним фактом, та у зв'язку з наявністю достатніх ОСОБА_9 06.02.2014 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 140, ч. 1 ст. 366 КК України.
Вручити ОСОБА_5 повідомлення про підозру не виявилося можливим внаслідок не встановлення його місцезнаходження, однак слідством вжито достатньо заходів для вручення цього повідомлення у передбачений законом спосіб.
В подальшому у зв'язку із тим, що ОСОБА_5 не з'являвся за викликами до слідчого, за місцем проживання був відсутній та згідно з встановленої інформації останній перебував на території Великої Соціалістичної Народної Лівійської Джамахірії в м. Сбея та добровільно до України не повертається, кримінальне провадження було зупинено та ОСОБА_5 оголошений в державний розшук.
Відповідно до відомостей наданих Державною прикордонною службою України ОСОБА_5 10.01.2008 о 15 год. 12 хв. засвідчивши свій закордонний паспорт в аеропорті «Бориспіль» перетнув державний кордон України рейсом № 181.
25.02.2016 року ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду
м. Черкаси надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , 02.01.1949 року з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання міри запобіжного заходу.
29.08.2016 року ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Також, у вказаній ухвалі зазначено, що у разі затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження за участі останнього звернутися до суду про вирішення питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який запобіжний захід.
У вчиненні вищевказаного кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженець м. Черкаси, українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, на утриманні малолітніх дітей не маючий, 03.03.2006 року перебуваючого на посаді завідувача акушерсько-гінекологічним (пологовим) відділенням ІНФОРМАЦІЯ_2 , наразі непрацюючий, інвалідом, учасником бойових дій, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, депутатом не являється,адреса реєстрації АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ,
Причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення підтверджується: 1)даними висновку експерта № 275 від 29.01.2008 року проведеної Головним бюро судово-медичної експертизи МОЗ України; 2) даними висновку експертиз № 19-к проведеної Черкаським обласним бюро судово-медичної експертизи; 3) висновком експерта № 46 проведеної Головним бюро судово-медичної експертизи МОЗ України; 4) висновком експерта № 120 від 16.04.2009 року проведеної Головним бюро судово-медичної експертизи МОЗ України; 5) протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_10 ; 6) протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_11 ; 7) вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 15.06.2012 справа № 1-358/11.
На даний час виникла необхідність у зміні раніше застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт у зв'язку із тим, що ОСОБА_12 підозрюється у скоєнні злочинів передбачених ч.1 ст.140 КК України, що передбачає покарання у вигляді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, тобто відповідно до ч.4 ст.12 КК України є нетяжким злочином та ч.1 ст.366 КК України, що передбачає покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років,тобто відповідно до ч.4 ст.12 КК України є нетяжким злочином.
Також, органом досудового розслідування враховано, що кримінальні правопорушення вчинені у 2006 році, з моменту події пройшло більше 18 років. Аналізом норм ч. 2 ст. 49 КК України встановлено, якщо з моменту вчинення кримінального правопорушення пройшло минуло більше 15 років, особа звільняється від кримінальної відповідальності.
Підстави, ризики та обставини, які існували при обранні обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу на даний час продовжують існувати, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від суду обґрунтовується, тим що існує певна ймовірність того, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може повторно вдатися до відповідних дій, а саме до втечі за кордон, де протягом тривалого часу працював на посаді лікаря, що перешкоджатиме повному досудовому слідству; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків обвинувачення у кримінальному провадженні підтверджується тим, що ОСОБА_5 із деякими свідками обвинувачення знайомий особисто, оскільки протягом тривалого часу працював разом з ними в КНП «Черкаська центральна районна лікарня», та на яких, якщо не буде перебувати під цілодобовим домашнім арештом, може незаконно впливати шляхом вмовлянь, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.
Свідки допитані у кримінальному провадженні, але при розгляді справи судом, суд не може на них посилатись, оскільки досліджує їх показання безпосередньо в суді. Тобто вказаний ризик продовжує існувати до моменту допиту вказаних свідків на стадії судового розгляду.
Будь-яка особа, має бути захищена та з усвідомленням своєї невразливості, відсутністю страху перед обвинуваченим, надати показання суду. У даному випадку забезпечення безпеки свідків, унеможливлення на них незаконного впливу з боку підозрюваного є основним завданням на стадії досудового слідства.
Існування ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується наявністю вищеописаного ризику впливу на свідків, оскільки вплив на свідків може містити самостійний склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні просив застосувати до ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт з обмеженням залишати житло в нічний час доби. Просив врахувати сталі соціальні зв'язки підозрюваного, також заперечив проти ухилення підозрюваного від слідства та суду, вказуючи на те, що останній перебував на роботі за кордоном, звідки з об'єктивних причини не мав можливості повернутись.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав захисника та просив застосувати більш м'який запобіжний захід.
Дослідивши матеріали, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжний заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є домашній арешт.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно з витягом з ЄРДР, відомості у кримінальному провадженні за № 12012250020000172 внесені 23.11.2012р. за заявою 17.03.2006р. стосовно того, що ОСОБА_13 , перебуваючи на посаді завідувача акушерсько-гінекологічним відділенням ІНФОРМАЦІЯ_2 та маючи під контролем стан громадянки ОСОБА_7 , 1982 року народження, яка поступила до медичного закладу 03.03.2006р. і належала за медичнтими показниками до групи вкрай високого ризику, неналежно виконав свої професійні обов'язки, що призвело до тяжких наслідків, а саме загибелі плоду та смерті ОСОБА_7 08.03.2006 року.
06.02.2014 року ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 140, ч. 1 ст. 366 КК України, яке вручити ОСОБА_5 не виявилося можливим внаслідок того, що останній перебував на території Великої Соціалістичної Народної Лівійської Джамахірії в м. Сбея.
Відповідно до відомостей наданих Державною прикордонною службою України ОСОБА_5 10.01.2008 о 15 год. 12 хв. засвідчивши свій закордонний паспорт в аеропорті «Бориспіль» перетнув державний кордон України рейсом № 181.
25.02.2016 року ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду
м. Черкаси надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , 02.01.1949 року з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання міри запобіжного заходу.
29.08.2016 року ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Також, у вказаній ухвалі зазначено, що у разі затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження за участі останнього звернутися до суду про вирішення питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який запобіжний захід.
В зв'язкку оголошенням ОСОБА_5 у державний розшук кримінальне провадження було зупинено.
10 вересня 2024 року постановою начальника відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 відновлено досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12012250020000172 від 23.11.2012 року.
10 вересня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 140, ч. 1 т. 366 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується: висновком експертів № 19-к 2006 року, висновком експерта № 46, висновок експерта № 120, протоколами допиту підозрюваних від 25.01.2010 року, повідомленням про підозру від 06.02.2014 року, ухвалою пр. дозвіл на затримання ОСОБА_5 від 25.02.2016 року, ухвалою суду від 29.08.2016 року про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , вироком від 15.06.2012 року.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».
Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenkov. Ukraine, заява №622/11).
Суд вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення щодо існування ризиків переховуватись від слідства та суду, незаконного впливу на свідків.
Про існування таких ризиків свідчить суворість можливого покарання у випадку визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, одне з яких мало наслідком смерть людини, за вчинення якого може бути призначене покарання у виді реального позбавлення волі, що саме по собі може бути підставою та мотивом змінити місце проживання, в тому числі шляхом виїзду за кордон, з метою переховування від слідства та незаконного впливу на свідків шляхом підбурювання, вмовляння, залякування чи підкупу.
Також при визначенні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).
Крім того, враховуючи, обізнаність підозрюваного із колом свідків, з деякими з них підозрюваний особисто знайомий, враховуючи його роботу в Черкаській центральній районній лікарні, наявний ризик перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків.
Таким чином, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, надають підстави для продовження запобіжного заходу.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Згідно з правовою позицією в справі ЄСПЛ «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і цілодобовий домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
З урахуванням вищевикладених обставин, беручи до уваги обставини події та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_14 , особу підозрюваного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності та має сталі соціальні зв'язки, вважаю за необхідне застосування до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, оскільки на даному етапі досудового розслідування,
При цьому суд враховує, що поведінка підозрюваного під час вчинення інкримінованих йому дій в контексті обставин життєдіяльності, а також зміст ризиків, на запобігання якого необхідне застосування запобіжного заходу, свідчать про недостатність застосування до підозрюваного менш суворих заходів, оскільки такі запобіжні заходи на теперішній час не забезпечать достатніх гарантій належної процесуальної поведінки останнього.
Керуючись вимогами ст. ст. 132, 176 - 178, 183, 184, 194, 196, 206, 309, 372 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Змінити застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.10.2024, до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , наступні обов'язки:
- прибувати до прокурора та суду за першим викликом;
- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_3 , цілодобово без дозволу прокурора або суду, крім випадків необхідності прибуття в укриття в разі оголошення повітряної тривоги на час воєнного стану та повернення до місця проживання після сигналу «Відбій повітряної тривоги»;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/чи роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим або іншими учасниками даного кримінального провадження.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
В період введення воєнного стану на території України, дозволити підозрюваного ОСОБА_5 , після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги», відлучатися з місця проживання з метою перебування в укритті.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному після її оголошення та направити начальнику ГУНП в Черкаській області для організації її виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Повний текст ухвали проголошено 12 вересня 2024 року