Справа № 711/6582/24
Номер провадження 3/711/2224/24
12 вересня 2024 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Михальченко Ю.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої молодшою медичною сестрою в «Обласному бюро СМЕ», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській областіпро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 143130 - 09.08.2024 року близько 10.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 позбавила можливості проживання за вказаною адресою своїй невістці ОСОБА_2 та її малолітній дитині ОСОБА_3 , вчинивши домашнє насильство економічного характеру, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , в судовому засіданні, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала. Надала суду пояснення, що вона дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка їй належить на праві власності згідно договору купівлі-продажу. В даний час разом з нею проживають її син, невістка та її дитина. Конфлікту 09 серпня 2024 року між ними не було. Просто в той день вона запитала у невістки коли вони знайдуть собі інше житло та виїдуть з квартири, оскільки вона має намір її продавати. Нецензурною лайкою не виражалася та жодних протиправних дій відносно ОСОБА_4 вона не вчиняла. Враховуючи викладене просить суд провадження відносно неї за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції відеозапису, тощо.
Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 143130 - 09.08.2024 року ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається, саме в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї. Таким чином обов'язковою умовою настання відповідальності за цією статтею є, зокрема, вчинення дій, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, в даній ситуації вимагається доведення того, що ОСОБА_1 вчинила будь-які дії (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю ОСОБА_2 чим вчинила економічне насильство, на підтвердження чого, суду було надано протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_2 .
В даній ситуації на думку Суду в матеріалах справи не знайшлося підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство економічного характеру в контексті ст.173-2 ч.1 КУпАП, оскільки в ході судового розгляду встановлено, що квартира АДРЕСА_2 , на праві власності належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24.09.2012 року (згідно копії витягу про державну реєстрацію прав від 11.10.2012 року), а тому суд критично оцінює письмові пояснення ОСОБА_2 , які додані до протоколу про адміністративне правопорушення.
Інших доказів суду не надано.
В такій ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у Суду.
Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватостіособи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суддя вважає, що відсутні докази на підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого статті ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.173-2 ч.1, 247, 254, 256, 279, 283 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КпАП України - закрити за відсутністю в її діях складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Ю. В. Михальченко