Справа №701/476/24
Провадження №2/701/222/24
12 вересня 2024 рокуМаньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді - Калієвського І. Д.
за участю секретаря -Байдужої Г. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та розподіл майна,
Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та розподіл майна.
На підставу своїх вимог спирається на те, що 6 серпня 2007 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був укладений шлюб, який зареєстрований Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області, про що було складено актовий запис №1. Після укладення шлюбу позивач змінила прізвище із « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ». Від даного шлюбу позивач та відповідач спільних дітей не мають. На сьогодні сім'я позивача та відповідача фактично розпалася і її збереження неможливо, що призвело до втрати почуття любові та взаємоповаги один до одного. Кожний із них має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. Вони втратили почуття любові та взаємоповаги один до одного. У зв'язку з цим, шлюбні стосунки були фактично припинені та при цьому продовження сімейних відносин є неможливим. Подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам.Підстави, які б перешкоджали звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу, передбачених ст. 110 СК України, - відсутні. Окрім цього, вважаю що застосування передбачених ст. 111 СК України заходів щодо примирення подружжя є недоцільним.
Угоди про добровільний поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, між сторонами не досягнуто. За час проживання у шлюбі, спільною працею, сторонами було набуто таке майно: - Житловий будинок загальною площею 50,8 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1563647071231, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить позивачу на підставі Договору купівлі - продажу №988 виданого 29 травня 2018 року приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюха О.В.; - Земельна ділянка площею 0,25 га., із кадастровим номером 7123184001:01:003:0115, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу №989 виданого 29 травня 2018 року приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюха О.В.; - Земельна ділянка площею 0,0792 га., із кадастровим номером 7123184001:01:003:0114, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу №990 виданого 29 травня 2018 року приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюха О.В. Бланкетним власником вищевказаного нерухомого майна є позивач, а тому майно підлягає поділу. Відповідно до ст. 60 СК України: - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Відповідно до частини 1 статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Згідно частини 1 статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Згідно ст. 71 п. 1 СК України: - якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Відповідно до постанови ПВСУ №11 від 21.12.2007 року, п. 22, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Для проведення оцінки нерухомого майна представник позивача отримав Довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості відносно кожного об'єкта нерухомості. Так, відповідно до Довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 9 квітня 2024 року за №201-20240409-0007618395 вартість житлового будинку що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,25 га., із кадастровим номером 7123184001:01:003:0115 становить 73485,06 грн. Відповідно до Довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 9 квітня 2024 року за №201-20240409-0007618425 вартість земельної ділянки площею 0,0792 га., із кадастровим номером 7123184001:01:003:0114 становить 20254,24 грн. У зв'язку із наявністю спору про поділ майна сторони звертаюся до суду із вимогами про поділ зазначеного вище майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 01.05.2024 року по справі призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позивач та його представник в судове засідання не з?явилися, але згідно письмової заяви просили справу розглядати у їх відсутність та підтримують позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з?явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у процесуальний спосіб, причини неявки визнані поважними невідомі, заяв та клопотань до суду не надходило, але його неявка за даних обставин не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутність на підставі зібраних доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, системно дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності, вивчивши правові норми, які регулюють дані правовідносини, приходить до наступного.
6 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем зареєстровано Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 6 серпня 2007 року зроблено запис за №1. (а.с.10).
Обгрунтовуючи позовні вимоги в даній частині позивач зазначає, що спільне життя у них не склалось, шлюбні відносини між ними припиненні, спільне господарство не ведуть, подальше спільне життя і збереження шлюбу стало неможливим, воно суперечить їх інтересам. Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 СК України.
Відповідно до статті 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь - яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
Ч. 3 та 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рішення суду у справі про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам статті 215 ЦПК України (в редакції на 2007). У ньому, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Встановивши, що шлюб між сторонами на даний час носить формальний характер, збереження шлюбу суперечать інтересам сторін, суд дійшов висновку про неможливість збереження шлюбу та наявності підстав для його розірвання, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою (стаття 51 Конституції України).
Вирішуючи даний спір, суд з'ясував узагальнені причини фактичного припинення шлюбу та мотиви, на підставі яких дійшов висновку про те, що збереження сім'ї є неможливим, враховуючи фактичні взаємовідносин між сторонами.
Щодо позовних вимог про розподіл майна подружжя, суд зазначає наступне.
6 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем зареєстровано Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 6 серпня 2007 року зроблено запис за №1. (а.с.10).
Житловий будинок загальною площею 50,8 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1563647071231, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належить позивачу на підставі Договору купівлі - продажу №988 виданого 29 травня 2018 року приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюха О.В. (а.с.11-12,13-16)
Земельна ділянка площею 0,25 га., із кадастровим номером 7123184001:01:003:0115, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належить позивачу на підставі договору купівлі - продажу №989 виданого 29 травня 2018 року приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюха О.В.(а.с.17,18-21).
Земельна ділянка площею 0,0792 га., із кадастровим номером 7123184001:01:003:0114, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу №990 виданого 29 травня 2018 року приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюха О.В.(а.с.25, 26-29).
Тобто вбачається, що позивач отримала право власності на дані об"єкти нерухомості під час спільного проживання у шлюбі з відповідачем.
Угоди про добровільний поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, між сторонами не досягнуто.
Відповідно до Довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 9 квітня 2024 року за №201-20240409-0007618395 вартість житлового будинку що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,25 га., із кадастровим номером 7123184001:01:003:0115 становить 73485,06 грн.(а.с.22-24).
Відповідно до Довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 9 квітня 2024 року за №201-20240409-0007618425 вартість земельної ділянки площею 0,0792 га., із кадастровим номером 7123184001:01:003:0114 становить 20254,24 грн. (а.с.30-32).
Відповідно до ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо ) самостійного заробітку (доходу).
Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Отже, вищевказане майно на підставі п. 2 ст. 60 СК України належать сторонам на праві спільної сумісної власності.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно з положеннями п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2, 3 статті 70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування).
Згідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Згідно ч. 1 2, 4 ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Дослідивши обставини справи, та враховуючи, що позивач набув право власності на вказане у позовній заяві майно на законних підставах, а також зважаючи на те, що заявлений позов відповідає визначеним законом способам захисту і законність підстав такого набуття не заперечено, матеріали справи не свідчать про порушення позивачем прав інших осіб, з метою усунення невизначеності відносин власності з приводу майна, що є предметом позову, суд визнає за можливе позовні вимоги задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 174, 178, 263, 265 ЦПК України, ст. 364 ЦК України, ст. ст. 56, 60, 69, 70, 71, 104, 105, 110, 112, 113, 115 СК України, суд, -
Позов задоволити.
Шлюб, зареєстрований 6 серпня 2007 року Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 6 серпня 2007 року зроблено запис за №1 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрована та жителька АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ) - розірвати
Визнати спільною сумісною власністю подружжя:
- житловий будинок загальною площею 50,8 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1563647071231, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі - продажу №988 виданого 29 травня 2018 року приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюха О.В.;
- земельна ділянка площею 0,25 га., із кадастровим номером 7123184001:01:003:0115, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу №989 виданого 29 травня 2018 року приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюха О.В.;
- земельна ділянка площею 0,0792 га., із кадастровим номером 7123184001:01:003:0114, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу №990 виданого 29 травня 2018 року приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюха О.В.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрована та жителька АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 частину:
- житлового будинку загальною площею 50,8 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1563647071231, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;
- земельної ділянки площею 0,25 га., із кадастровим номером 7123184001:01:003:0115, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;
- земельної ділянки площею 0,0792 га., із кадастровим номером 7123184001:01:003:0114, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 частину:
- житлового будинку загальною площею 50,8 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1563647071231, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;
- земельної ділянки площею 0,25 га., із кадастровим номером 7123184001:01:003:0115, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;
- земельної ділянки площею 0,0792 га., із кадастровим номером 7123184001:01:003:0114, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя І. Д. Калієвський