1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/9043/24 1-кп/335/725/2024
10 вересня 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024080000000909 від 05.06.2024, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, розлученого, який має вищу освіту, працює на посаді охоронця ПАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія», зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не є особою, щодо якої згідно ст. 480 КПК України передбачений особливий порядок кримінального провадження, раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України,
В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуваються матеріали кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.06.2024 за №22024080000000909, відносноОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України.
04 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» прокурором подано клопотання про продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави. В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від суду, оскільки він розуміє, що за вчинений ним злочин, передбачений ч.2 ст.111 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, і у разі доведеності його винуватості під час судового розгляду до нього, з достатньою долею вірогідності буде застосовано покарання у виді реального позбавлення волі, без звільнення від його відбування. Також, ОСОБА_6 , є проросійськи налаштованою особою, фактично проживає на території м. Запоріжжя Запорізької області, яке знаходиться в безпосередній близькості до лінії зіткнення Збройних сил України та збройних формувань Російської Федерації;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме, перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході ОСОБА_6 шляхом придбання та використання мобільних пристроїв (телефонів або іншої комп'ютерної техніки) може здійснити заходи по знищенню документів та інформації - листувань з мобільних додатках - системах миттєвими обмінами повідомленнями, які ще судом не досліджені;
- незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що стадія судового розгляду не розпочалась, вважає, що ризик прийняття обвинуваченим спроб незаконного впливу на свідка, якого безпосередньо перед судом не допитано, з метою переконання або змушення останнього надати покази в вигідному для обвинуваченого аспекті є реальним;
- продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, підтверджується тим, що ОСОБА_6 , перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході з огляду на проросійські погляди, може продовжити вчиняти аналогічні злочини, збирати, у тому числі у м. Запоріжжя, інформацію щодо місць розташування об'єктів військової інфраструктури, пересування та дислокації військовослужбовців та військової техніки ЗС України з метою подальшого поширення такої інформації представникам держави, що здійснює збройну агресію проти України.
У судовому засіданні 10 вересня 2024 року прокурор підтримав подане клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно його підзахисного, посилаючись на недоведеність та необґрунтованість заявлених прокурором ризиків, а саме зазначив, що в матеріалах справи відсутні свідки, які дали свідчення щодо обставин скоєння злочину ОСОБА_6 (свідчення єдиного свідка, допитаного по справі, не містять будь-яких даних про скоєння злочину ОСОБА_6 ); знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей у кримінальному провадженні ОСОБА_6 не має можливості у зв'язку з закінченням досудового розслідування справи та вилученням вказаних предметів, які визнано речовими доказами та які знаходяться на зберіганні у СБУ. При цьому заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт з використанням електронних засобів контролю, яке обґрунтовував, тим що на утриманні ОСОБА_6 знаходиться його мати - ОСОБА_8 , 1934 року народження, яка відповідно до висновків лікарів потребує постійного нагляду. У разі застосування у якості запобіжного заходу - цілодобового арешту з використанням електронних засобів контролю обвинувачений буде позбавлений можливості вільного пересування та збору будь-яких відомостей, буде позбавлений можливості переховуватися від суду.
Обвинувачений ОСОБА_6 також заперечував щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримав позицію свого захисника.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, колегія суддів доходить висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , виходячи з такого.
За правилами ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Зважаючи на наведені положення Основного закону слід визначити такі обов'язкові вимоги до правомірного тримання під вартою: по-перше, тримання під вартою має здійснюватися виключно на підставі належним чином вмотивованого рішення суду, по-друге, підстави та порядок застосування такого запобіжного заходу мають бути визначені в законі та повинні відповідати конституційним гарантіям справедливої судової процедури та принципу верховенства права.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2024 року стосовно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.07.2024 до 07 год. 05 хв.
Постановою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури м. Запоріжжя строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 28.08.2024.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 липня 2024 року продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 22 серпня 2024 року до 16 год. 20 хв.
В підготовчому судовому засіданні 15 серпня 2024 року ухвалою суду строк тримання ОСОБА_6 під вартою продовжено на 30 днів - до 13 вересня 2024 року включно.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе. Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку перебування під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Тримання під вартою та продовження строку такого тримання може бути виправдано тим, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
За змістом ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, суд може продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставин, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Обговорюючи питання про можливість усунення вказаних ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання ОСОБА_6 під вартою, суд вважає, що встановлені щодо обвинуваченого ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України є виключно вагомими, з часу застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу не зменшилися та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання його під вартою.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, треба зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий обвинувачений, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв'язки, будь-які зв'язки з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого ОСОБА_6 переховуватись від суду, суд бере до уваги серйозність висунутої останньому підозри за вчинення особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання в разі визнання винним обвинуваченого, до довічного позбавлення волі.
Наявність обґрунтованої підозри підтверджується фактом направлення обвинувального акту до суду, що може свідчити про те, що сторона обвинувачення зібрала достатньо доказів для того, щоб доводити винуватість особи перед безстороннім судом. Оцінити посилання захисника на неправильність кваліфікації дій обвинуваченого суд на стадії підготовчого судового засідання не має можливості, оцінка доказів, зібраних стороною обвинувачення проводиться судом у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.
Також, колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність осіб на утриманні. Колегія суддів враховує тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Ризик протиправного впливу на свідка суд вважає високим, з огляду на те, що на даній стадії судового розгляду, допит особи безпосередньо судом не проведений. Більш того, сам характер інкримінованого злочину та місце його вчинення (м. Запоріжжя знаходиться в безпосередній близькості до лінії зіткнення Збройних сил України та збройних формувань Російської Федерації) дають підстави вважати, що саме покази свідка є важливим джерелом доказування, про що відомо і стороні захисту. Посилання захисника обвинуваченого на покази свідка, які судом ще не були досліджені колегією не може бути взято до уваги, адже безпосередньо судом ще не досліджувались та не були заслухані.
Ризик повторного вчинення кримінального правопорушення суд оцінює як високий, оскільки для уникнення кримінальної відповідальності (враховуючи суворість санкції), обвинувачений може продовжити співпрацю із представниками держави агресора.
Колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відпала необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою.
Вищезазначені обставини на переконання колегії суддів є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу у триманні під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи. Зміна запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, на переконання колегії суддів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.
Суд зважає на те, що сама по собі тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 злочину не є самостійною підставою для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, натомість судом враховано сукупність усіх встановлених у даній справі обставин, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою особи.
На переконання колегії суддів розглядаючи клопотання захисника про можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою. Ті обставини, на які посилається захисник були взяті судом до уваги під час обрання запобіжного заходу та не змінились на сьогоднішній день.
Більш того, кримінальним процесуальним законом визначені особливості застосування запобіжного заходу у період дії воєнного стану.
Частиною 6 статті 176 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).Частину шосту статті 176 визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(II)/2024 від 19.06.2024.
На підставі вищевикладеного, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому та позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, а також можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, беручи до уваги відсутність обставин, які б перешкоджали обвинуваченому знаходитись у місцях попереднього ув'язнення, колегія суддів вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 369-372, 376, 615 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, - задовольнити.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» продовжити на шістдесят днів - з 10 вересня 2024 року до 08 листопада 2024 року включно.
Визначити строк дії ухвали у частині застосування запобіжного заходу до 08 листопада 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду у семиденний строк з дня її проголошення.
Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 вересня 2024 року.
Повний текст ухвали проголошено 12 вересня 2024 року о 12 год. 45 хв.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3