Дата документу 12.09.2024
Справа № 334/6613/24
Провадження № 2-а/334/74/24
12 вересня 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісов М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
представник позивача адвокат Рогозін О.В. звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення № 3479 від 25.07.2024, ухвалену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно ОСОБА_1 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Позов обґрунтовує тим, що 25.07.2024 уповноваженою особою складено протокол про адміністративне правопорушення № 3479 від 25.07.2024, відповідно до якого військовозобов'язаний ОСОБА_1 08.07.2024 не з'явився за повісткою (розпорядженням) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 в зазначений час та дату (08.07.2024, 8:00), доказів наявності поважної причини не надав, чим порушив вимоги чинного законодавства, а саме частину третю статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзац 3 частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», чим вчинив правопорушення передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду, що передбачене частиною другою статі 210-1 КУпАП, ІНФОРМАЦІЯ_5 постановив притягнути його до адміністративної відповідальності і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень. Вважає, що склавши оспорювану постанову відповідач діяв протиправно з наступних підстав. Особою, що намагалась вручити повістку не було взагалі доведено, що вона є службовою особою ТЦК та її взагалі було уповноважено на вручення повістки, а тому у позивача не було підстав вважати, що в нього є обов'язок на прибуття до ТЦК. В резолютивній частині оспорюваної постанови на зазначено частину та статтю КУпАП, за якою позивача притягують до адміністративної відповідальності, що унеможливлює визначення кваліфікації. Відповідач не здійснював жодних заходів щодо уточнення анкетних даних позивача з відкритих джерел, а тому інкриміноване адміністративне правопорушення є протиправним. Окрім того, позивач оновив анкетні дані через додаток «Резерв+», а тому не зрозуміло, що саме бажав уточнити позивач. Відповідно до витягу з наказу Мінекономіки № 14288 від 05 червня 2024 року про бронювання військовозобов'язаного ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на місяців, до 05 грудня 2024 року. Дії співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 є протиправними, оскільки ОСОБА_1 має право на відстрочку на законних підставах. Вважає, що відповідачем не доведено в установленому порядку наявності в діях позивача обов'язку явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 08.00 годину 24 липня 2023 року, а відтак і складу правопорушення. Вказані обставини є підставою для визнання протиправною оспорюваної постанови.
Відповідач відзив на позов не подав.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 16.08.2024 прийнята заява до розгляду та відкрите провадження у справі. Цією ухвалою у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 витребувано справу про адміністративне правопорушення, в якій ухвалено оспорювану постанову. Витребуваний доказ відповідачем суду не поданий без повідомлення причин..
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Рогозін О.В. у судове засідання не з'явились. Представником позивача подана заява про розгляд справи за їх відсутності.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з'явився. Повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки не повідомив.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України через неявку у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 7 КУпАП закріплений принцип забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення. Частинами 1 - 4 вказаної статті встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом; додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Положеннями статті 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, частиною другою цієї статті визначена кваліфікуюча ознака, зокрема вчинення такого порушення в особливий період.
Так відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» прийнято рішення про оголошення та проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», в Україні введено воєнний стан.
Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до визначень, зазначених у статті 1 Закону № 3543-XII мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. (частини друга та п'ята статті 4 Закону № 3543-XII).
Статтею 22 Закону № 3543-XII встановлені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк..
Як встановлено частинами першою - третьою статті 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до абзацу 3 частини десятої статті 1 Закону 1 № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період (частина восьма статті 2 Закону № 2232-XII).
Згідно з частиною першою статті 42 Закону № 2232-XII керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, допризовної підготовки, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487), районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів; розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, Служби зовнішньої розвідки); проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів тощо.
Як встановлено підпунктом 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є Додатком № 2 до Порядку № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 3 Правил призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Входячи із вищенаведених положень законодавства об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, є порушення військовозобов'язаним, призовниками та резервістами правил військового обліку, ухилення від мобілізаційних заходів, непроходження медичного огляду та військової підготовки, їх неявка на виклик до, зокрема відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин, порушення встановлених заборон щодо зміни місця проживання тощо.
Судом встановлено, що 25.07.2024 інспектором відділення рекрутингу та комплектування другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 складений Протокол № 3479 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого 08.07.2024 військовозобов'язаний ОСОБА_1 не з'явився за повісткою (розпорядження) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзац 3 частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», чим вчинив правопорушення передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Позивач ОСОБА_1 був присутній під час складання даного Протоколу, що підтверджується його підписами у ньому. Також позивач був обізнаний з тим, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 08.00 годині 02.08.2024 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується його підписом у відповідній графі Протоколу. Також у Протоколі позивач виклав свої письмові пояснення, відповідно до яких він оновив свої дані через додаток «Резерв+», а також він заброньований на підставі наказу Мінекономіки від 05.06.2024 № 14288. 04.07.2024 він з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою про уточнення персональних даних. Коли він був в ІНФОРМАЦІЯ_2 йому виписали ще одну повістку на уточнення персональних даних, ігноруючи підстави для бронювання. Просив розглянути протокол без його участі.
02.08.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 складена Постанова № 3479 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 02.08.2024, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності і накладене на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень. Відповідно до оспорюваної постанови 25.07.2024 уповноваженою особою у відповідності до пункту 6 статті 258 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення № 3479. Відповідно до протоколу № 3479 про адміністративне правопорушення військовозобов'язаний ОСОБА_1 08.07.2024 не з'явився за повісткою (розпорядження) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в зазначений час та дату, доказів поважності причин неприбуття не надав, про причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзац 3 частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», чим вчинив правопорушення передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Згідно з Повісткою першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.07.2024 ОСОБА_1 мав з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 08.07.2024 о 08.00 годині для уточнення персональних даних.
Відповідно до Витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного, Повідомлення про бронювання військовозобов'язаного, відповідно до наказу Мінекономіки № 14288 від 05 червня 2024 року ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строк на шість місяців до 05 грудня 2024 року.
Відповідно до частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно зі статтею. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин першої статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Статтею 235 КУпАП визначено, що адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення правил військового обліку, є факт його неявки до першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 08.07.2024 о 08.00 годині для уточнення персональних даних за повісткою від 06.07.2024.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що норми діючого законодавства вимагають, щоб повістка була вручена особисто і підписана особою, якій вона призначена.
Форма розписки та її зміст визначені в Додатку 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, згідно з яким повістка має відривну частину, яка містить розписку про те, що повістка про виклик у визначений час до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержана певним громадянином із засвідченням його особистим підписом.
Інші форми запрошення, сповіщення про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки законодавцем не встановлені.
У разі відмови від підписання повістки посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки у присутності свідків складається акт про відмову від отримання.
Як вбачається з матеріалів справи, Повістка від 06.07.2024 на ім'я ОСОБА_4 не містить підпису останнього про її отримання, оскільки вона не містить розписки.
При цьому судом витребувались у відповідача матеріали справи про адміністративне правопорушення, які могли підтвердити або спростувати обставини, зазначені позивачем. Проте вказані докази відповідачем суду не надані без повідомлення причин.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду (частина 9 статті 80 КАС України).
Також відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин матеріалами справи не доведено, що Повістка від 06.07.2024 на ім'я ОСОБА_4 була йому належним чином вручена.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено в установленому порядку наявності в діях позивача обов'язку явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 08.00 годину 08.07.2024, а відтак і складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Суд відхиляє аргументи позивача про його бронювання та оновлення ним персональних даних самостійно, оскільки відповідно до вимог Законів № 2232-XII та 3543-XII вказані обставини не звільняють його від обов'язку з'явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені у повістці.
Також відхиляється його аргументи про те, що в резолютивній частині оспорюваної постанови на зазначено частину та статтю КУпАП, оскільки відповідно до статті 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Оспорювана постанова містить зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення. При цьому стаття 283 КУпАП не містить вимог щодо частин, з яких має складатись постанова.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 139 КАС України у зв'язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат по сплаті судового збору у сумі 605,60 гривень.
Керуючись статтями 6-9, 139, 244-246, 250, 286 КАС України, суд
ухвалив:
позов задовольнити.
Скасувати Постанову № 3479 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 02.08.2024, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності і накладене на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 КУпАП закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд міста Запоріжжя або безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_8 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя М.В. Фетісов