Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/2390/22
Провадження №: 6/332/303/24
12 вересня 2024 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя, у складі головуючої судді: Ретинської Ю.І., за участю секретаря судового засідання: Карліної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя подання Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про примусовий привід боржника ОСОБА_1 , -
Головний державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гайдаш О.С. звернулась до суду з поданням про примусовий привід боржника ОСОБА_1 .
В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні в Лівобережному відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - Відділ) перебуває виконавче провадження № 75182477 з примусового виконання виконавчого листа № 332/2390/22, виданого 27.02.2023 Заводським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства АБ «УКРГАЗБАНК» заборгованість у розмірі 25027,83 грн.
31.05.2024 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, що була надіслана боржнику та стягувачу рекомендованими листами з повідомленнями.
Разом з постановою про відкриття виконавчого провадження державний виконавець, керуючись ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», направляв боржнику виклик державного виконавця із зобов'язанням з'явитися до Відділу з метою надання письмових пояснень з приводу невиконання рішення суду.
Боржник без поважних причин не з'являється за викликом до Відділу та вимоги виконавчого документа не виконує, в той час, як він належним чином повідомлений про необхідність явки до Відділу та попереджений про відповідальність за ухилення від явки.
Станом на сьогодні заборгованість за виконавчим провадженням не погашена.
На підставі викладеного, головний державний виконавець Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гайдаш О.С. просить суд застосувати примусовий привід до боржника ОСОБА_1 .
У судові засідання, які були призначені на 16.08.2024, та на 12.09.2024, державний виконавець не з'явилася, просила суд розглядати заяву у її відсутність.
Інші учасники справи повідомлені належним чином у судовому порядку до судового засідання не з'явилися.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали заяви, прийшов до висновку про відмову у задоволенні подання.
Згідно з ч. 1 ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Подання держаного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність примусового приводу боржника.
Під час розгляду подання про примусовий привід боржника, відповідно до ст. 438 ЦПК України, доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Закон України «Про виконавче провадження» вказує про право державного виконавця на звернення до суду із поданням про примусовий привід боржника. Таке подання державного виконавця погоджується з начальником відділу державної виконавчої служби, в якому зазначаються прізвище, ім'я та по батькові боржника, його місце проживання або/та роботи, місцезнаходження органу державної виконавчої служби і час, на який необхідно здійснити привід боржника.
Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи задля забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з'явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.
Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім'я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання (перебування), роботи, служби чи навчання, підстави застосування приводу, час, коли необхідно особу доставити і місце доставки особи, суб'єкт, якому доручається здійснити привід.
Обов'язок доказування факту ухилення боржника від явки до відділу ДВС покладений саме на державного виконавця, а сам по собі факт невиконання покладених на боржника зобов'язань не може бути підставою застосування до боржника приводу.
Судом встановлено, що 31.05.2024 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, що була надіслана боржнику та стягувачу рекомендованими листами з повідомленнями.
Разом з постановою про відкриття виконавчого провадження державний виконавець, керуючись ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», направив боржнику виклик державного виконавця із зобов'язанням з'явитися до Відділу з метою надання письмових пояснень з приводу невиконання рішення суду.
У матеріалах справи міститься список № 490 «Рекомендованих листів», де крім інших, вказаний адресат - ОСОБА_1 . Разом з тим, будь-яких підтверджень про отримання або про відмову в отриманні боржником даного листа матеріали справи не містять. Крім того, суд зауважує, що державним виконавцем був здійснений лише один виклика боржника.
У зв'язку із тим, що матеріали подання не містять відомостей про належне повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, про отримання боржником викликів державного виконавця, не долучено копії поштових повідомлень, тому звернення з поданням про примусовий привід боржника є передчасним.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця про привід боржника є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 260, 353, 438 ЦПК України, суд,-
У задоволенні подання Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про примусовий привід боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала, що постановлена в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ч. 2 ст. 261 ЦПК України) та може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її складення з правом на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Ю.І. Ретинська