Спарва№ 308/14007/24
10.09.2024 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В. В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Матеріали про справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надійшли до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 27.08.2024.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 07.06.2024 о 20 год. 00 хв. громадянин України ОСОБА_1 був виявлений та затриманий офіцером прикордонного оперативно-розшукового відділу, на відстані 350 метрів до лінії державного кордону, на напрямку 314 прикордонного знаку, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України, під час виконання ним службових обов'язків, а саме: на неодноразово повторювану законну вимогу старшого прикордонного наряду надати документи, що посвідчують особу, даний громадянин відмовився.
Своїми діями громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 34 Закону України «Про державну прикордонну службу», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
Судові засідання у вказаній справі були призначені на 29.08.2024 та на 10.09.2024. Громадянин України ОСОБА_1 не скористався правом на участь у судовому засіданні, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся, шляхом надіслання sms повідомлення у додаток «Viber», які надсилалися на номер, який вказаний ОСОБА_1 у поданій ним заяві про отримання електронних повісток, та шляхом розміщення оголошення на сайті Ужгородського міськрайонного суду. Про причини неявки суд не повідомив. Клопотання до суду не надходило.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі точного додержання законності, всебічного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, правильного і справедливого її вирішення, а постанова суду повинна відповідати вимогам ст. 283 КУпАП. Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення. Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст. 185-10 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Так, відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» основними функціями Державної прикордонної служби України є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України «Про розвідувальні органи України» та «Про оперативно-розшукову діяльність».
Статтею 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» передбачено права Державної прикордонної служби України. Відповідно до вказаної норми, органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право в тому числі, вимагати від фізичних осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Державної прикордонної служби України (п. 12).
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 143354 від 07.06.2024; протоколом про адміністративне затримання від 07.06.2024 року; інформацією про особу ОСОБА_1 . Державної міграційної служби від 07.06.2024, рапорт від 07.06.2024; схемою щодо виникнення обстановки на ділянці ВПС «Ужгород» від 07.06.2024.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає до закриття у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Беручи до уваги те, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення не є триваючим та на момент розгляду справи закінчився встановлений ч. 2 ст. 38 КУпАП трьохмісячний строк для накладення адміністративного стягнення, вважаю, що провадження в даній справі слід закрити, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 38, ч. 1 ст. 185-10, ст. 247, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, та закрити провадження в даній справі на підставі ст. 38, п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
На постанову про адміністративне правопорушення може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя В. В. Чепка