Справа № 288/1387/24
Провадження № 3/288/1067/24
12 вересня 2024 року смт. Попільня
Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Зайченко Є.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
місце роботи: не вказав,
РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за частиною першою статті 130 КУпАП,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 756567, ОСОБА_1 18 квітня 2024 року о 11:50 годині в с. Парипси по вул. Шевченка, керував ТЗ «Ford Ranger» д. н. з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатом токсикологічного дослідження методом ГХ крові/сечі на вміст алкоголю від 15 квітня 2024 року, час відбору 13.40 година, результат 2,38 проміле. Своїми діями порушив пункт 2.9.а ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча був обізнаний, що відносно нього розглядається справа про адміністративне правопорушення, що підтверджується довідкою про доставку SMS, та витягом з офіційного сайту АТ «Укрпошта» відстеження поштового відправлення за трек-номером №0600273586960.
Європейський суд з прав людини у справі «UNION ALIMENTARIA SANDERS S. A. проти Іспанії» (рішення №11681/87 від 07.07.1989) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також в рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (рішення №3236/03 від 03.04.2008) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі, ОСОБА_1 повідомлявся належним чином про дату і час розгляду справи, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, розглядає справу у його відсутність.
Суддя, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.9 а ПДР України, водієві забороняється: керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Порядок).
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та Мінохорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 р. пунктом 2 п. І передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається з пункту 3 р. І вказаної Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 6 р. І вказаної Інструкції - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби). Пунктом 7. Р. І передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (заклад охорони здоров'я).
Згідно частин 2-4 статті 266 КУпАП, передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. І лише у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння, затверджується управлінням охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших випадках забороняється (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. ст. 256, 266 КУпАП.
Факт вчинення ОСОБА_1 , правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 756567 від 28 травня 2024 року в якому зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 ;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1940544 від 18 квітня 2024 року відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 126 КУпАП;
-витягом з адмінпрактики відносно ОСОБА_1 ;
- результатом токсикологічного дослідження методом ГХ крові/сечі на вміст алкоголю від 15 квітня 2024 року, час відбору 13.40 година, результат 2,38 проміле;
- відеозаписами події (компакт-диск).
Відповідно до розписки від 28 травня 2024 року відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_1 відмовився в проставленні підпису в розписці про роз'яснення права та обов'язки передбачені ст. 63 КУ та ст. 268 КУпАП.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд враховує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
Враховуючи вказане, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає доведеним поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тобто в його діях наявний склад вказаного правопорушення.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , згідно статті 34 КУпАП, не встановлено.
Обставин, згідно статті 35 КУпАП, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду (лист №370/1/158-20 від 03.07.2020) щодо сталості та єдності судової практики) до особи, що вчинили керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість, або інші дії, виключені зі ст. 130 КУпАП, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення.
Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає безумовне позбавлення порушника права керування транспортними засобами (незалежно від їх наявності).
За даних обставин, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією даної статті.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтею 40-1, частиною 1 статті 130, статтями 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Штраф належить стягнути на наступний рахунок: UA368999980313060149000006001, отримувач коштів: ГУК у Житомир.обл/Житомир обл/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що становить 605 гривень 60 копійок та зарахувати його на рахунок отримувача: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Термін звернення до виконання три місяці.
Апеляційна скарга на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності подається до Житомирського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, на протязі 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Попільнянського
районного суду Є.О.Зайченко