Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/1463/24
3/287/1969/24
12 вересня 2024 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 , виданий 10.10.2023 року органом №1828, жителя АДРЕСА_1 , раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 187 КУпАП,
за ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №922015 від 28.06.2024 року вбачається, що 21.06.2024 року, о 22 год. 30 хв., в м. Олевську, по вул. Січових Стрільців, Коростенського району, Житомирської області під час перевірки ОСОБА_1 останній був відсутній за місцем свого проживання, чим порушив правила адміністративного нагляду, встановлені судом.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи належним чином, що стверджується матеріалами справи. Заяв чи клопотань від останнього про розгляд справи за його участю не надходило.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 року та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003 року).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність.
Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 187 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд.
Частина 2 ст. 187 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №922015 від 28.06.2024 року вбачається, що 21.06.2024 року, о 22 год. 30 хв., в м. Олевську, по вул. Січових Стрільців, Коростенського району, Житомирської області під час перевірки ОСОБА_1 останній був відсутній за місцем свого проживання, чим порушив правила адміністративного нагляду, встановлені судом.
Разом з тим, у матеріалах справи, відсутня копія судового рішення яким ОСОБА_1 встановлений адміністративний нагляд, обмеження якого він порушив, будучи відсутнім за місцем свого проживання після 22 год. 00 хв.
Також, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 поліцейським, в порушення вимог ст. 255 КУпАП, не зібрано доказів, які б підтверджували його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Зокрема, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 був відсутній за місцем свого проживання. Свідки з метою фіксації правопорушення працівником поліції не залучалися та у протоколі не вказано про те, чи здійснювалась відеофіксація правопорушення.
Враховуючи наведене, співробітниками поліції не дотримано відповідного доказового забезпечення, що, в свою чергу, передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Долучена до матеріалів справи копія постанови Олевського районного суду Житомирської області від 18.03.2024 року по справі №287/340/24 не завірена належним чином.
Слід також зазначити, що згідно постанови Верховного Суду від 20.05.2020 року у справі № 524/5741/16-а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Таким чином, на підставі вищенаведеного, та зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо встановлення стосовно ОСОБА_1 адміністративного нагляду із зазначенням строку дії встановлених відносно нього обмежень, такі обставини, на переконання суду виключають можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи викладене, враховуючи докази по справі, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №922015 від 28.06.2024 року, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, а тому, оцінивши надані суду докази, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 7, 9, 187, п. 1 ст. 247, ст. 251, 252, 256, 260, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в його діях.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на користь держави за розгляд судом справи про адміністративне правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л.В.Винар