Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" вересня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2590/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Харківського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491277) в особі Харківська філія Харківського обласного центру зайнятості (вул. Шевченка, буд. 137А, м. Харків, 61013; код ЄДРПОУ(ВП) 45149645)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 7438,62 грн
без виклику учасників справи
Харківський обласний центр зайнятості, в особі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості, 25.07.2024 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення з відповідача суми коштів, виплачених як допомога по частковому безробіттю, у розмірі 7438,62 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було надано недостовірні відомості щодо сплати ЄСВ у довідці, доданої до заяви про надання допомоги по частковому безробіттю у період карантину від 13.08.2020.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 позовну заяву Харківського обласного центру зайнятості в особі Харківська філія Харківського обласного центру зайнятості прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі №922/2590/24; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п'ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
Вказаною ухвалою відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Проте, відповідач своїм правом на подання відзиву у справі не скористався.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 29.07.2024 двічі була надіслана на адресу відповідача, яка відповідає відомостям з Єдиного державного демографічного реєстру, проте повернута до господарського суду без вручення адресатові за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем) належить до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Як унормовано частиною 1, 2, 4 статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Таким чином, відомості про місцезнаходження відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, а саме до 12.09.2024р. не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд констатує про те, що ним було дотримано строки розгляду справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
13.08.2020 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (відповідач) звернувся до Харківського міського, центру зайнятості (правонаступник - Харківський обласний центр зайнятості в особі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості, позивач у справі) із заявою про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, у зв'язку із зупиненням діяльності з 20.05.2020 відповідно до от. 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - Закон) та Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 306 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 453) (далі - Порядок). Відповідно до п. 21 Порядку, у разі виявлення факту подання роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, яка є застрахованою особою, недостовірних документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги, кошти, отримані роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, яка с застрахованою особою, повертаються до Фонду в повному обсязі у розмірі виплаченої такій особі допомоги.
На підставі поданої фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 заяви та доданих до неї документів: засвідченої копії наказу № 1 від 20.05.2020 про зупинення діяльності з 20.05.2020; копії наказу № 2 від 10.08.2020 про відновлення діяльності з 10.08.2020; Відомості про фізичну особу - підприємця, який є застрахованою особою, щодо якого виконуються вимоги ч. 3 ст. 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" за формою згідно Додатку 2 до Порядку (далі - Відомості); довідки про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.11.2019 по 29.02.2020 у повному обсязі, Харківським обласним центром зайнятості 17.08.2020 прийнято рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину (наказ від 17.08.2020 №1804).
Відповідно до п. 15 Порядку та наданої фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 Відомості від 13.08.2020 б/н (за формою згідно Додатку 2 до Порядку), за період з 20.05.2020 по 09.08.2020 на рахунок фізичної особи - підприємця платіжним дорученням від 21.09.2020 № 16892 перераховано допомогу по частковому безробіттю в сумі 7438,62 грн.
З метою здійснення перевірки відомостей та документів, поданих відповідачем для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, керуючись п. 21 Порядку, Харківським міським центром зайнятості направлено запит щодо сплати єдиного внеску платниками, які отримали допомогу по частковому безробіттю, на який 17.08.2021 отримано лист Головного управління ДПС у Харківській області №20186/5/20-40-24-14-26 від 06.08.2021.
На підставі вищезазначеного листа встановлено, що відповідачем на дату звернення до Харківського міського центру зайнятості 13.08.2020 для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину було надано недостовірні відомості щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме в доданій до заяви довідці про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, наданої на підставі звітних відомостей за період з 01.11.2019 по 29.02.2020, значиться інформація про сплату ЄСВ в повному обсязі, тоді як відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області, за вказаний період ЄСВ станом на 13.08.2020 (дата звернення) сплачено не було (а саме за листопад, грудень 2019 сплачено 17.01.2020 та січень, лютий 2020 сплачено 19.01.2021), про що складений акт № 6247 від 13.10.2021.
Відповідно до п. 19 Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 306 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 453), фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, несе відповідальність за достовірність документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, та цільове використання коштів Фонду відповідно до законодавства.
Згідно з абз. 2 п. 21 Порядку, у разі виявлення факту подання фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, недостовірних документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, кошти, отримані фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, повертаються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України па випадок безробіття в повному обсязі у розмірі виплаченої такій особі допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 47-1 Закону, допомога по частковому безробіттю на період карантину надається уразі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який с застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Таким чином, статтею 47-1 Закону та Порядком було встановлено вичерпний перелік підстав для набуття права на допомогу по частковому безробіттю на період карантину, зокрема, надання звітності про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупиненню діяльності.
Враховуючи вищенаведене, внаслідок подання недостовірних відомостей щодо сплати ЄСВ у довідці, доданої до заяви про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину від 13.08.2020, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 незаконно отримано допомогу по частковому безробіттю на період карантину в сумі 7438,62 грн.
На підставі вищевказаних обставин, Харківським міським центром зайнятості прийнято наказ від 18.10.2021 № 750 "Про повернення коштів, виплачених як допомога по частковому безробіттю на період карантину ФОП ОСОБА_1 " щодо вжиття заходів по поверненню коштів, виплачених як допомога по частковому безробіттю на період карантину відповідачем за період з 20.05.2020 по 09.08.2020 в сумі 7438,62 грн.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку, фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 21.10.2021 позивачем було направлено лист-претензію про повернення коштів (в порядку ст. 222 ГК України) від 20.10.2021 №ХМЦЗ-02-12100, рекомендованим листом № 61013 0398946 6.
Проте, сума незаконно отриманої допомоги по частковому безробіттю на період карантину відповідачем на рахунок позивача повернута не була, чим завдано шкоду Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
При цьому, у неправомірних діях ФОП ОСОБА_1 наявні всі елементи складу правопорушення:
1) протиправна поведінка відповідача полягає в наданні недостовірних відомостей щодо сплати ЄСВ у повному обсязі за період з 01.11.2019 по 29.02.2020;
2) збитки - розмір виплаченої допомоги по частковому безробіттю ФО-П ОСОБА_1 ;
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками - є подання недостовірних відомостей щодо сплати ЄСВ, що призвело до безпідставної виплати допомоги по частковому безробіттю у сумі 7438,62 грн, та як наслідок спричинило завдання збитків центру зайнятості.
Недотримання особою умов п. 9 та п.19 Порядку призвело до неправомірної виплати допомоги по частковому безробіттю, яка б не здійснювалася б позивачем у випадку сплати ФОП ОСОБА_2 . ЄСВ за вказаний у Довідці період або усвідомлення особою відсутності законних підстав для звернення до центру зайнятості для отримання допомоги по частковому безробіттю, у зв'язку з несплатою ЄСВ за вказаний період.
Згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність 27.07.2023 на підставі власного рішення (номер запису про припинення діяльності: 2004800060001219241).
За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Такого висновку дійшла Палата Верховного Суду України, який викладений у постанові від 09.10.2019 у справі №127/23144/18.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОУШ-19) № 540-ІХ від 30.03.2020 доповнено Закон України "Про зайнятість населення" статтею 47-1 "Допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2".
Відповідно до ст. 47-1 Закону та п. 21 Порядку, у разі виявлення факту подання роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, яка є застрахованою особою, недостовірних документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги, кошти, отримані роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, яка є застрахованою особою, повертаються до Фонду в повному обсязі у розмірі виплаченої такій особі допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 47-1 Закону (в редакції, що діяла на момент подання документів ФОП), допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою.
Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб'єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.
Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Відповідно до п. 19 Порядку, фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, несе відповідальність за достовірність документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, та цільове використання коштів Фонду відповідно до законодавства.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 47-1 Закону України "Про зайнятість населення", допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Отже, статтею 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" та Порядком встановлено вичерпний перелік підстав для набуття права на допомогу по частковому безробіттю на період карантину, зокрема, надання звітності про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Згідно з абз. 2 п. 21 та п. 22 вищевказаного Порядку, у разі виявлення факту подання фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, недостовірних документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, кошти, отримані фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, повертаються до Фонду в повному обсязі у розмірі виплаченої такій особі допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Кошти для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину не надаються роботодавцям/фізичним особам-підприємцям, які є застрахованими особами, якими не дотримано вимоги статті 47-1 Закону та Порядку.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені ст.1166 ЦК України, згідно з частинами 1, 2, 4 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", спори, що виникають за цим Законом вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Харківського обласного центру зайнятості, в особі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості, обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491277; вул. Громадського Олега, 1А, м. Харків. 61068. р/р UА64820172035 5489001017099650 Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) - суму коштів виплачених як допомога по частковому безробіттю в розмірі 7438,62 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.
Повне рішення складено "12" вересня 2024 р.
Суддя Н.М. Кухар