вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"10" вересня 2024 р. Справа № 918/728/24
Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Шандалюк А.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-ТЕНДЕР"
до Фізичної особи - підприємця Лобуренко Олександра Павловича
про стягнення коштів
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Лобуренко О.П.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-ТЕНДЕР" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Лобуренко Олександра Павловича (далі - Відповідач) в якій просить стягнути заборгованість у розмірі 26 121,37 грн.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ "Е - Тендер" є авторизованим електронним майданчиком - інформаційно - телекомунікаційною системою, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно - телекомунікаційних системах", є частиною електронної системи закупівель та онлайн - сервісом, що забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет за адресою: http://gov.e-tender.ua/ (Електронний майданчик).
За твердженням позивача, між ТОВ "Е - Тендер" та ФОП Лобуренко О.П. було укладено Договір про надання доступу до онлайн - сервісу та користування програмною продукцією, який є договором приєднання в розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання користувача до всіх його умов в цілому, після чого договір вважається рівносильним укладеному в письмовій формі, в розумінні ст. 207 ЦК України шляхом реєстрації відповідача не електронному майданчику "e-tender.ua". Відповідно до умов Договору приєднання, факт участі користувача в будь - якій процедурі в онлайн - сервісі та/або сплата ним будь - яких платежів на користь товариства є безумовним підтвердженням ознайомлення та погодження даного договору з боку користувача.
Позивач зазначає, що згідно акту звірки взаємних розрахунків відповідач неодноразово, а саме 31.05.2023 р. та 30.06.2023 р. здійснював оплату за надання доступу до онлайн - сервісу та користування програмною продукцією. Таким чином, ФОП Лобуренко О.П. ознайомився та погодив договір приєднання зі свого боку.
Позивач вказує, що відповідач з використанням онлайн - сервісу товариства "Е-Тендер", взяв участь в процесах відбору постачальника товару, результатами яких є підписані між замовниками та відповідачем договори постачання товару, опубліковані в електронній торговій системі "Прозорро". Враховуючи суму кінцевої пропозиції та тарифи за надання доступу до елклтронного каталогу, які встановлені Постановою КМУ № 822 від 14.09.2020 р. "Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу", а також оприлюднені на офіційному веб - сайті позивача, позивачем було сформовано акти надання доступу до онлайн сервісу та користування програмною продукцією на загальну суму 26 121,37 грн. Проте, відповідачем не було здійснено розрахунок з оператором електронного майданчика за надані послуги. Станом на день подання позову заборгованість відповідача за надання доступу до електронного каталогу та інших електронних сервісів, пов'язаних з його користуванням в електронній системі закупівель на користь ТОВ "Е-Тендер" становить 26 121,37 грн.
Крім того, позивач зазначає, що 22.07.2024 р. останнім на адресу відповідача було направлено претензію в якій ТОВ "Е-Тендер" вимагало від ФОП Лобуренко О.П. протягом 3-х робочих днів з моменту отримання претензії підписати Акти звірки взаємних розрахунків, направити підписані акти на адресу товариства та протягом 5 - ти робочих днів погасити заборгованість перед ТОВ "Е-Тендер". Однак, вимоги позивача зазначені у претензії відповідачем не виконано.
09.08.2024 року до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі в якій просить суд здійснювати розгляд справи № 918/728/24 за відсутності позивача, ТОВ "Е-Тендер" та задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 06.082024 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.08.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи на "28" серпня 2024 р.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.08.2024 року розгляд справи відкладено на "10" вересня 2024 р.
Представник позивача в судове засідання 10.09.2024 року не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (Ухвала від 28.08.2024 р.) надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Е-Тендер" в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 29.08.2024 року.
Відповідач в судовому засіданні 10.09.2024 року позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, враховуючи, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідаольністю "Е-Тендер" (Товариство) та фізичною особою - підприємцем Лобуренко Олександром Павловичем (Користувач) було укладено Договір про надання доступу до онлайн - сервісу та користування програмною продукцією, який є договором приєднання в розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання користувача до всіх його умов в цілому, після чого договір вважається рівносильним укладеному в письмовій формі, в розумінні ст. 207 ЦК України шляхом реєстрації відповідача не електронному майданчику "e-tender.ua".
За твердженням позивача, відмовідно до умов абз. 3 п. 1.1. даного Договору, факт участі користувача в будь - якій процедурі в онлайн - сервісі та/або сплата ним будь - яких платежів на користь товариства є безумовним підтвердженням ознайомлення та погодження даного договору з боку користувача.
Згідно п. 4.9. вищевказаного Договору, у випадку надання товариством доступу до онлайн - сервісу з правом користування програмною продукцією, для використання користувачем доступу до електронного - каталогу "Prozorro - market" (е-каталог) з метою його участі в процедурі відбору постачальника товару, подальшим розміщення в ньому користувачем своєї цінової пропозиції, результатом якого є підписаний між замовником та користувачем договору на постачання товару та завантажений в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оплата за надання такого доступу здійснюється користувачем по тарифам встановленим на офіційному веб - сайті товариства за адресою: e-tender.ua на підставі рахунку та/або акту надання доступу до онлайн - сервісу та користування програмною продукцією, який надається товариством на адресу користувача. Акт за звітний місяць надається користувачу щомісячно, у електронному вигляді, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним та може бути додатково оформлений у паперовому вигляді. Оплата повинна бути здійснена у строк, що не перевищує 10 (десяти) календарних днів від дати надання рахунку та/або підписання сторонами акту. Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом преерахування користувачем відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок товариства.
Позивач стверджує, що згідно акту звірки взаємних розрахунків відповідач здійснював оплату за надання доступу до онлайн - сервісу та користування програмною продукцією, таким чином, ФОП Лобуренко О.П. ознайомився та погодив договір приєднання зі свого боку.
Позивач зазначає, що надання доступу до онлайн - сервісу підтверджується актами надання доступу до онлайн - сервісу та користування програмною продукцією, а саме: № 20031 від 30.06.2023 р. на суму 7 171,29 грн, № 22467 від 31.07.2023 р. на суму 4 976,80 грн, № 24793 від 31.08.2023 р. на суму 9 893,28 грн, № 30398 від 31.10.2023 р. на суму 4 080,00 грн.
Вказані Акти звірки та акти надання доступу підписані зі сторони ТОВ "Е-Тендер" на надіслані на адресу відповідача.
При цьому, позивачем належних доказів укладення саме з фізичною особою - підприємцем Лобуренко О.П. (користувачем) договору про надання доступу до онлайн - сервісу та користування програмною продукцією (доказів приєднання ФОП Лобуренко О.П. до договору), суду не подано.
Крім того, на підтвердження доводів про участь відповідача з використанням онлайн - сервісу товариства "Е-Тендер" в процесах відбору постачальника товару, результатами яких є підписані між замовниками та відповідачем договори постачання товару, опубліковані в електронній торговій системі "Прозорро" (зокрема, підписаних між замовником та користувачем договору на постачання товару, звіту про договір про закупівлю, як то передбачено у п. 4.9. Договору про надання доступу до онлайн - сервісу та користування програмною продукцією) позивачем суду не надано.
Доказів, які б підтверджували укладення між позивачем та відповідачем (доказів приєднання до договору) та доказів надання послуг позивачем відповідачу, суду не подано.
Стосовно наданого позивачем акту звірки взаємних розрахунків по стану за період: з 01.01.2023 - 12.07.2024, суд зазначає, що він не може бути доказом на підтвердження оплати за надання доступу до онлайн - сервісу та користування програмною продукцією. Оскільки, акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. При цьому, вказаний акт звірки підписаний лише зі сторони позивача - ТОВ "Е-Тендер", та не містить підпису та відтиску печатки відповідача, відповідно, даний акт не погоджений відповідачем.
Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2019 року у справі № 910/1389/18.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на відсутність належним чином оформлених первинних документів, даний акт звірки не може вважатись належним доказом оплати відповідачем за надання доступу до онлайн - сервісу та користування програмною продукцією, та відповідно не може вважатись належним доказом погодження та приєднання до Договору про надання доступу до онлайн - сервісу та користування програмною продукцією.
Присутній в судовому засіданні 10.09.2024 року відповідач проти позову заперечив покликаючись на відсутність договірних зобов'язань з позивачем та неотримання послуг на підставі яких заявлено позов.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 1 - ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Допустимість доказів за статтею 77 ГПК України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України). Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання(стаття 78 ГПК України).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 грудня 2021 року у справі № 905/902/20.
Статтею 79 ГПК України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 11 вересня 2020 року у справі № 910/16505/19.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом визнається не доведеним належними та допустимими доказами факт укладання між Товариством з обмеженою відповідальністю "Е-ТЕНДЕР" та Фізичною особою - підприємцем Лобуренко Олександром Павловичем Договору про надання доступу до онлайн - сервісу та користування програмною продукцією, а також не доведеним факт надання позивачем відповідачу доступу до електронного - каталогу "Prozorro - market" через онлайн - сервіс Е-tender.ua з правом отримання та користування програмною продукцією Е-tender FE v.1.0.
Окрім того, позивачем не подано жодного доказу на підтвердження розміщення на онлайн - сервіс Е-tender.ua відповідачем своїх цінових пропозицій, фактів підписання між замовниками та користувачем (відповідачем) договорів на постачання товару та завантажених в електронній системі закупівель звітів про договір про закупівлю, що було б підставою для оплати, згідно п. 4.9 Договору.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-ТЕНДЕР" до Фізичної особи - підприємця Лобуренко Олександра Павловича про стягнення 26 121,37 грн заборгованості.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що в задоволенні позову судом відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн покладаються на позивача у справі.
Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 12 вересня 2024 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Р.В. Романюк