Справа № 909/827/24
про залишення позовної заяви без руху
12.09.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши матеріали позовної заяви Company "AKSAN ALUMINIUM LTD" (Компанія "Аксан Алюмініум ЛТД") (4 Zalman Shazar, Netanya, Israel, 4249303) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 10 419, 18 Євро,
Представник Company "AKSAN ALUMINIUM LTD" (Компанія "Аксан Алюмініум ЛТД"), адвокат Студзінський Максим Анатолійович звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (вх. № 7936/24 від 10.09.2024) про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 10 419, 18 Євро.
Дослідивши позовну заяву із додатками, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Так, у прохальній частині позову позивач зазначає ціну позову - 10 419, 18 Євро, при цьому, не вказує еквівалент в національній валюті України (гривні) заявленої до стягнення суми станом на день звернення до суду з відповідним позовом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Згідно зі статтею 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Абзацом 6 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
Згідно пункту 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами. У разі подання позову про стягнення національної валюти України - еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається в іноземній або національній валюті України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову.
Отже, у разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов'язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривні). Виходячи з останнього й визначається сума судового збору, що сплачується з позовної заяви: для нерезидентів - в іноземній валюті (за їх бажанням), для інших платників - у гривнях у національній валюті.
Відтак, з метою усунення встановлених недоліків позивачу необхідно конкретизувати прохальну частину позовної заяви, вказавши еквівалент в національній валюті України (гривні) заявленої до стягнення суми - 10 419, 18 Євро, за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову.
Також, відповідно до пункту 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Відповідно до частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина 2, 4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
Частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина 3 статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів").
Відповідно до частини 1 статті 10 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", що набрав чинності 16.07.2019, встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Частинами 1, 6 статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" визначено, що мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Згідно із положеннями статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.
Згідно зі статтею 79 Закону України "Про нотаріат", нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Як вбачається з переліку додатків до позовної заяви, позивачем долучено копію Контракту № 04/03 від 03.03.2021, який викладено російською мовою, а також копії платіжних доручень на суму 2 700 Євро від 09.03.2021, на суму 8 254, 52 Євро від 19.04.2021, на суму 7 000 Євро від 25.05.2021, на суму 7 935 Євро від 01.06.2021 та на суму 12 000 Євро від 07.06.2021, які викладено англійською мовою.
Враховуючи вищевказані положення законодавства, у випадку подання до суду документів, зміст яких викладено іноземною мовою, останні повинні мати засвідчений нотаріальний переклад таких документів.
З метою дотримання вимог статті 10 Конституції України, статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 10 Господарського процесуального кодексу України, а також з метою встановлення дійсного змісту письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суддя дійшов висновку, що додані до позовної заяви додатки необхідно перекласти на державну мову та засвідчити вірність перекладу цих документів нотаріально.
За приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 17 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку.
Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Пунктом 62 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, передбачено, що підтвердженням оплати послуг поштового зв'язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв'язку.
Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені статями 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, належними доказами відправлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів, при зверненні до Господарського суду, є опис вкладення в поштовий конверт в якому зазначені: повне найменування адресата, його поштова адреса та поіменний перелік документів, що надсилається на його адресу, та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) до опису вкладення, номер поштового відправлення в яких повинен співпадати. При цьому, додатки в описі вкладення повинні повністю збігатися з додатками, переліченими у позовній заяві (крім тих, що надаються тільки суду: докази сплати судового збору та направлення позову з додатками відповідачу).
Однак, доказів відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу, а саме: фіскального чеку відділення поштового зв'язку, накладної та опису вкладення до цінного листа з поіменним переліком предметів вкладення, зокрема додатків до позовної заяви, позивачем до суду не надано, чим порушено приписи частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зазначає, що після усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Керуючись статтями 91, 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом:
- конкретизування прохальної частини позовної заяви, вказавши еквівалент в національній валюті України (гривні) заявленої до стягнення суми - 10 419, 18 Євро;
- надання належним чином засвідченого перекладу на державну мову доказів, поданих позивачем на підтвердження обставин, якими останній обґрунтовує позовні вимоги, а саме: Контракту № 04/03 від 03.03.2021 та платіжних доручень на суму 2 700 Євро від 09.03.2021, на суму 8 254,52 Євро від 19.04.2021, на суму 7 000 Євро від 25.05.2021, на суму 7 935 Євро від 01.06.2021 та на суму 12 000 Євро від 07.06.2021;
- надання доказів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (фіскального чеку відділення поштового зв'язку, накладної та опису вкладення до цінного листа із зазначенням найменування адресата та його адреси, а також із поіменним переліком предметів вкладення, зокрема додатків до позовної заяви).
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
4. Повідомити позивача, що у разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню зі всіма доданими до неї документами.
5. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/, а також ознайомитись з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
6. Ухвала набирає законної сили 12.09.2024 та не підлягає оскарженню.
Суддя В. В. Михайлишин