ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
12 вересня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/2162/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Принцевської Н.М.;
суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024
після завершення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк"
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 (про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову)
по справі №916/2162/24
за позовом Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк"
до відповідачів:
1) Приватного підприємства "Фенікс і Ко";
2) ОСОБА_1 ;
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехпрогрес";
4) Приватного підприємства "Легіон Агро";
про солідарне стягнення у розмірі 3 411 609,7 грн,
В провадженні Господарського суду Одеської області знаходиться справа №916/2162/24.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 по справі №916/2162/24 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “МТБ Банк» про забезпечення позову у справі №916/2162/24 відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ПАТ “МТБ Банк» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 у справі № 916/2162/24 про відмову у забезпеченні позову, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 по справі №916/2162/24 задоволено; ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 по справі №916/2162/24 скасовано; заяву Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" про забезпечення позову у справі №916/2162/24 задоволено; накладено арешт в межах ціни позову на наступні об'єкти нерухомого майна:
- квартира АДРЕСА_1 , опис об'єкта: загальна площа (кв.м): 47.9, житлова площа (кв.м): 29.6, Опис: квартира з 2-х житлових кімнат на 2 поверсі А-5. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2784871171080. Власником є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- квартира АДРЕСА_2 , опис об'єкта: загальна площа (кв.м): 32,7, житлова площа (кв.м): 16,5. Технічний опис майна: 1 кімнатна. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 14991782. Власником є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження та інше) за наступними об'єктами нерухомого майна:
- квартира АДРЕСА_1 , опис об'єкта: загальна площа (кв.м): 47.9, житлова площа (кв.м): 29.6, Опис: квартира з 2-х житлових кімнат на 2 поверсі А-5. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2784871171080. Власником є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- квартира АДРЕСА_2 , опис об'єкта: загальна площа (кв.м): 32,7, житлова площа (кв.м): 16,5. Технічний опис майна: 1 кімнатна. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 14991782. Власником є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
12.08.2024 справу №916/2162/24 скеровано за належністю до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
10.09.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання (вх.№3436/24) від ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024.
В обґрунтування поданого клопотання заявник зазначає, що згідно з п.1 ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні заяви позивача про накладання арешту на нерухоме майно та заборони його відчуження, позов забезпечується накладанням арешту на майно, що належить відповідачеві. Тому, заявник вважає, що є помилковим накладання арешту на майно особи, яка, на переконання ОСОБА_1 , не є відповідачем у справі.
Заявник зазначає, що позивач, звертаючись до суду з клопотанням про забезпечення позову, приховав від суду інформацію, що квартира АДРЕСА_2 належить не відповідачеві, а ОСОБА_2 , яка придбала вказану квартиру у ОСОБА_1 ще 15.06.2018 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Маслак Н.В., зареєстрованого в реєстрі за №1045.
Крім того, на переконання заявника, невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру АДРЕСА_1 ніяким чином не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог банку, оскільки вимоги позивача повністю забезпеченні заставою транспортних засобів.
Таким чином, заявник звернувся до суду апеляційної інстанції із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до частин 1, 4 статті 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Ураховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.
Тобто необхідно розмежовувати як окремі юридичні факти "скасування заходів забезпечення" господарським судом, який їх встановив, у зв'язку з тим, що такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала, а також "скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення" судом вищої інстанції з підстав її невідповідності нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Аналогічний правовий висновок викладено у пункті 29 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173, від якого колегія суддів не вбачає підстав відступати.
Разом з тим, у даній справі ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову скасовано постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду звертає увагу, що судом апеляційної інстанції самостійно не приймалось рішення щодо застосування заходів забезпечення позову, а лише переглядалась ухвала місцевого господарського суду в межах повноважень, визначених Господарським процесуальним кодексом України.
В даній ситуації у випадку розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову судом апеляційної інстанції, останній буде діяти не як "суд, встановлений законом".
Поняття "суд, встановлений законом" стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04) і включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначив, що фраза “встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування “суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі “Занд проти Австрії» (“Zand v. Austria») Комісія висловила думку, що термін “суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]». У деяких випадках він визнавав, що найвищий судовий орган, уповноважений тлумачити закон, міг ухвалювати рішення, яке не було чітко визначене законом. Таке застосування закону, однак, мало винятковий характер, і зазначений суд надав чіткі й вірогідні підстави для такого виняткового відступу від застосування своїх визначених повноважень (рішення ЄСПЛ від 13 травня 2003 року у справі “Хуліо Воу Жиберт та Ель Хогар іля Мода проти Іспанії») (“Julio Bou Gibert and El Hogar Y La Moda J. A. X. A. v. Span»).
В даному випадку з таким клопотання про скасування заходів забезпечення позову заявник має право звернутись до суду, в провадженні якого перебуває справа на розгляді, тобто до Господарського суду Одеської області і останній, в межах повноважень, передбачених законодавством України, буде розглядати відповідну заява та надавати доводам в цій частині.
Постановляючи ухвалу про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом апеляційної інстанції при скасуванні ухвали суду першої інстанції, усупереч вимог статей 145, 236 Господарського процесуального кодексу України Південно-західний апеляційний господарський буде діяти не як "суд, встановлений законом", тому судова колегія позбавлена процесуальної можливості розглядати та надати оцінку доводам відповідача, позаяк з урахуванням висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173, оцінка таких доводів відповідача належить до повноважень суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону).
Враховуючи викладене, колегія суддів залишає без розгляду клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024.
Згідно з ч. 2 ст. 281 Господарського процесуального кодексу України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Керуючись ст. 140, 145, 232 - 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 по справі №916/2162/24 залишити без розгляду.
Головуюча суддя Н.М. Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
А.І. Ярош