Справа № 127/29002/24
Провадження № 1-кс/127/12562/24
Іменем України
09 вересня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
заявника скарги: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 03 липня 2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024025020000088 від 18.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -
ОСОБА_3 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з вищевказаною скаргою, яку мотивувала тим, що постановою дізнавача СД відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 03 липня 2024 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024025020000088 від 18.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального проступку.
На думку заявника, постанова дізнавача є невмотивованою та необґрунтованою, винесена без аналізу та надання оцінки доказам та такою, що підлягає скасуванню.
Зокрема, як зазначається заявником, в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування всіх необхідних заходів для збирання доказів й забезпечення повного та всебічного досудового розслідування - не забезпечено, не звернуто увагу на наявність обставин, що вказують на злісне ухилення від сплати аліментів протягом тривалого часу, приховування майна, не бажання працевлаштовуватись.
На підставі викладеного ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаною скаргою та просила її задовольнити.
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.
Дізнавач ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, однак надала суду для огляду матеріали кримінального провадження №12024025020000088.
Відповідно до частини третьої статті 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що в даному випадку, відсутність дізнавача не є перешкодою для розгляду скарги.
Вислухавши думку заявника скарги, дослідивши матеріали даної справи та ознайомившись з матеріалами кримінального провадження №12024025020000088, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги, з огляду на наступне.
Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до статті 24 КПК України це право гарантується кожному.
Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження, зокрема, відповідно до пункту 3 частини першої вказаної норми на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, СД відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024025020000088 від 18.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024025020000088 від 18.03.2024 слідує, що: «До відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області 06.03.2024 року з письмовою заявою звернулась ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_1 , яка просить прийняти міри до її колишнього чоловіка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож.: АДРЕСА_2 , який ухиляється від сплати аліментів на утримання дітей. Заборгованість станом на 29.02.2024 року становить 139871 грн 33 копійки.»
Правова кваліфікація кримінального правопорушення визначена ч. 1 ст. 164 КК України.
З досліджених матеріалів кримінального провадження №12024025020000088 від 18.03.2024 слідує, що органом досудового розслідування проведено наступні слідчі (розшукові) дії, а саме: відібрано пояснення; надано доручення в порядку ст. 40 КПК України; здійснено запити з метою отримання інформації та долучено до матеріалів кримінального провадження ряд документів.
За наслідками проведеного досудового розслідування постановою дізнавача СД відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 03 липня 2024 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024025020000088 від 18.03.2024 закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Надаючи оцінку, на предмет законності та обґрунтованості, постанови дізнавача про закриття кримінального провадження судом враховуються наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Згідно з частиною другою статті 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (частина друга статті 91 КПК України).
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до частини п'ятої статті 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову та можливість та порядок оскарження постанови.
Підставою закриття кримінального провадження №12024025020000088 стало те, що під час досудового розслідування, дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального правопорушення, не здобуто доказів, які б стверджували факт злісного ухилення ОСОБА_6 , від сплати аліментів на утримання малолітніх дітей.
Частиною першою статті 164 КК України передбачено, що злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, - карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
В заяві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 зазначала про те, що:
«Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/29726/24 від 06.01.2022 року було розірвано шлюб між ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №1556. Від шлюбу народилося 3 дітей: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
21 грудня 2021 року Вінницьким міським судом Вінинцької області було винесено Судовий наказ у справі №127/29568/21 про стягнення з ОСОБА_6 аліментів на утримання трьох неповнолітніх дітей в розмірі частки заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 03.11.2021 року і до досягнення повноліття старшою дитиною.
На виконанні у Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_12 знаходиться судовий наказ №127/29658/21 виданий 21 грудня 2021 року.
Станом на 29 лютого 2024 року заборгованість по сплаті аліментів становить 139 871, 33 (сто тридцять дев'ять тисяч вісімсот сімдесят одна гривня) 33 копійки. Зазначена інформація підтверджується розрахунком заборгованості по сплаті аліментів з 03.11.2021 по 29.02.2024 року який буде долучено до цієї заяви.»
З матеріалів кримінального провадження, зокрема з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню №78 від 05.03.2024 державного виконавця ОСОБА_13 , слідує, що за період з 03.11.2021 по 29.02.2024 заборгованість ОСОБА_6 по сплаті аліментів ОСОБА_3 становить 139871,33 грн.
З оскаржуваної постанови дізнавача слідує, що: «Опитавши громадянина ОСОБА_6 , останній повідомив, що працює не офіційно, а саме виготовляє меблі на замовлення, оскільки замовлень майже немає та іншого підробітку не знайшов, можливості платити аліменти на дітей також завжди не має.
Але, при кожному надходженні коштів та при можливості перераховує кошти на рахунок колишньої дружини ОСОБА_14 (про наявність квитанцій за 2023 рік повідомив), та 29.05.2024 була змога перерахувати кошти, на що останній надав квитанцію, про перерахунок коштів у сумі 3000 грн, призначення «аліменти за травень 2024 року».»
При цьому, дослідивши матеріали кримінального провадження судом встановлена наявність лише однієї квитанції №1601190263803 від 29.05.2024 на підтвердження переказу коштів ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 в сумі 3000,00 грн.
Будь-яких інших доказів на підтвердження переказу коштів за період часу з 2021 року по 2024 рік матеріали кримінального провадження не містять.
Разом з тим, в оскаржуваній постанові дізнавачем зроблено висновок про те, що оскільки ОСОБА_6 при можливості перераховує кошти колишній дружині ОСОБА_3 , а тому ухилення від сплати аліментів не існує.
Однак, враховуючи те, що матеріали кримінального провадження містять лише одну квитанцію на переказ коштів у сумі 3000,00 грн., та беручи до уваги суму заборгованості 139871,33 грн., суд вважає вкрай сумнівними висновки дізнавача про те, що ОСОБА_6 при можливості перераховує кошти колишній дружині ОСОБА_3 .
Разом з тим, як встановлено судом, постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.02.2023 по справі №127/2828/23 визнано винним громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 грн. (сто сімдесят гривень 00 коп.).
Цією ж постановою, стягнуто з ОСОБА_6 в дохід держави судовий збір в розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).
Окрім того, постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.05.2024 по справі №127/10329/24 визнано ОСОБА_6 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Цією ж постановою, стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Однак, органом досудового розслідування вказані постанови суду залишені поза увагою, зокрема суд звертає увагу на те, що дізнавачем не встановлено чи накладені на ОСОБА_6 адміністративні стягнення сплачені у добровільному порядку або ж стягуються у примусовому порядку, зокрема з метою підтвердження або спростування неможливості сплати аліментів у зв'язку з відсутністю коштів.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що дізнавачем не проведено допиту самого заявника з приводу відомих їй обставин вчинення кримінального правопорушення, з метою підтвердження або ж спростування наведених обставин у заяві про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, органом досудового розслідування встановлена заборгованість ОСОБА_6 по сплаті аліментів на утримання своїх неповнолітніх дітей в сумі 139871,33 грн., однак не проведено усіх необхідних слідчих (розшукових) дій, які б дали змогу достеменно дійти до висновку про відсутність факту злісного ухилення ОСОБА_6 від сплати податків.
На думку суду, оскаржувана постанова дізнавача є передчасною, оскільки при її винесенні слідчим не дотримано вимог КПК України, не перевірено всіх фактів та обставин кримінального правопорушення, не надано їм правової оцінки, в оскаржуваній постанові відсутнє обґрунтування щодо відсутності в діянні складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Зазначене вказує на необґрунтованість, на даний час, закриття кримінального провадження з підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Зі змісту статті 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи вищезазначене в сукупності, суд приходить до висновку, що постанова дізнавача СД відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 03 липня 2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024025020000088 від 18.03.2024 постановлена передчасно та є необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 91, 93, 284, 303, 306, 307, 309, 372 КПК України, -
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача СД відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 03 липня 2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024025020000088 від 18.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя