Справа № 148/2033/24
Провадження №2-а/148/38/24
Іменем України
11 вересня 2024 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Ковганича С.В.
при секретарі Ліванчук А.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині в порядку письмового спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника позивача ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Савинський Олександр Григорович звернувся в суд з вказаним вище позовом. В обґрунтування позовних вимог послався на те, що 15.08.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 була винесена постанова № 24/2029 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.210-1 ч.3 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17000 грн. Підставою для винесення вказаної постанови стало те, що ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про необхідність з'явитися 30.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних не з'явився, чим порушив ст.1 ч.10 абз. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ст. 22 ч.3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 17 Закону України «Про оборону України».
Представник позивача вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю. Так, підставою для винесення постанови № 24/2029 від 15.08.2024 був складений протокол №Т/24/1168 від 08.08.2024 згідно якого підприємством ТОВ «Рахнянсько-Лісовий консервний завод» де працює ОСОБА_1 було отримано розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 №Р24/7/735 з вимогою оповістити військовозобов'язаних працівників про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 30.07.2024.
15.07.2024 ТОВ «Рахнянсько-Лісовий консервний завод» вручив під розписку ОСОБА_1 повістку №Р24/7/735/11. 24.07.2024 ОСОБА_1 направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 листа з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п.13 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Дану заяву ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав 29.07.2024, тобто ОСОБА_1 особисто надав усю необхідну інформацію щодо уточнення своїх персональних даних. Окрім того, даний протокол був складений неналежним представником відповідача, оскільки від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, однак протокол склав невстановлений головний спеціаліст командування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , який не є керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Разом з тим, у відповідності до абз.2 п.32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487, розпорядження видається саме для: оформлення військово-облікових документів; проходження медичного огляду; взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період; призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних (резервістів), а не для уточнення персональних даних, як було зазначено в розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_2 №Р24/7/735.
З огляду на те, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_5 формально підійшов до підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення, бо не придав уваги тим фактам, що протокол складено не уповноваженою особою передбаченою ст. 235 КУпАП, що ТОВ «Рахнянсько-Лісовий консервний завод» відповідно до абз. 2 п. 32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487 не уповноважений вручати повістки на уточнення персональних даних; що ОСОБА_1 було направлено заяву про надання відстрочки від мобілізації, яка не була врахована під час складання протоколу; що ОСОБА_1 не було надано правову допомогу під час складання протоколу, а тому постанова № 24/2029 від 15.08.2024, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 , про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 210-1 ч.3 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно нього підлягає закриттю.
Також зазначив, про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, оскільки про існування вказаної постанови ОСОБА_1 дізнався після отримання її поштовим повідомленням саме 29.08.2024, постанова винесена у його відсутність. Вважає, що ОСОБА_1 пропустив 10-денний строк звернення до суду з цим позовом з поважних причин.
В судове засідання сторони не викликалися, у зв'язку з чим у відповідності з ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.
Відповідач - представник ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду направив відзив на позов (а.с.27-38), в якому останній вказав, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови № 24/2029 від 15.08.2024 є безпідставним та необґрунтованим. Оскільки своєю бездіяльністю ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 210-1 ч.3 КУпАП.
Так, 08.08.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №Р24/7/735 від 05.07.2024, ТОВ «Рахнянсько-Лісовий консервний завод» повинні були здійснити оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що перебувають на персональному військовому обліку ТОВ «Рахнянсько-Лісовий консервний завод», в тому числі ОСОБА_1 , про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 30.07.2024 о 09:00 год., з метою уточнення своїх персональних даних.
Той факт, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 30.07.2024о 09:00 год., підтверджується розпискою про отримання повістки №Р24/7/735/11 від 15.07.2024 за підписом ОСОБА_1 . Також, цей факт підтверджується підписом ОСОБА_1 в аркуші ознайомлення з наказом ТОВ «Рахнянсько-Лісовий консервний завод» від 12.07.2024 року №147/тр «Про оповіщення працівників щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщений про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проігнорував даний виклик та у зазначену в отриманих ним документах дату, час та місце не прибув, цим не виконав свій обов'язок, передбачений абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч.1, ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
З метою притягнення до адміністративної відповідальності, 08.08.2024, головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення №Т/24/1168 за ст.210-1 ч.3 КУпАП.
Під час складання протоколу, ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а також про свої права, передбаченні ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, про що поставив свій підпис у протоколі №Т/24/1168. Окрім цього, ОСОБА_1 отримав копію протоколу №Т/24/1168, про що також свідчить його підпис у протоколі, а також письмово пояснив, що не мав змоги приїхати у зв'язку з відсутністю транспорту та здійсненням догляду за батьком-інвалідом.
Враховуюче зазначене вище, 15.08.2024, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, а саме протокол №Т/24/1168 від 08.08.2024, з'ясувавши всі фактичні обставини та об'єктивно надавши оцінку доказам, відповідно до постанови №24/2029 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було прийнято рішення накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у розмірі 17000,00 грн.
Незважаючи на те, що позивач знав дату, час та місце розгляду справи та усвідомлював, що в разі його відсутності справа може бути розглянута без нього, останній не подав клопотання про відкладення розгляду справи.
З вищевикладеного слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 повністю дотримався процедури притягнення винної особи до адміністративної відповідальності, а саме належним чином повідомив позивача про дату, час та місце розгляду справи та повідомив позивача про прийняте рішення шляхом надсилання копії постанови поштовим відправленням. Просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Суд повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ТОВ «Рахнянсько-Лісовий консервний завод» отримано розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 №Р24/7/735 від 05.07.2024 з вимогою здійснити оповіщення та забезпечити прибуття працівників товариства, зокрема ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 30.07.2024 о 09:00 год. з метою уточнення персональних даних. (а.с.32-33)
12.07.2024 директором ТОВ «Рахнянсько-Лісовий консервний завод» видано Наказ №147/тр «Про оповіщення працівників щодо виклику до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки», 15.07.2024 ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 30.07.2024 о 09:00 год., що підтверджується розпискою про отримання повістки №Р24/7/735/11 від 15.07.2024 за підписом ОСОБА_1 (а.с.33). Також, даний факт підтверджується підписом ОСОБА_1 в аркуші ознайомлення з наказом ТОВ «Рахнянсько-Лісовий консервний завод» від 12.07.2024 №147/тр «Про оповіщення працівників щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_4 » (а.с.34).
24.07.2024 позивач відправив до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п.13 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Проте, у зазначену в розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_2 №Р24/7/735, а також повістці, дату, час та місце, ОСОБА_1 не прибув.
08.08.2024 уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 головним спеціалістом командування ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст. 235 КУпАП було складено відносно ОСОБА_1 протокол №Т/24/1168 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210-1 ч.3 КУпАП (а.с. 34-35).
Під час складання протоколу, ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а також про свої права, передбаченні ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, про що поставив свій підпис у протоколі №Т/24/1168. Окрім цього, ОСОБА_1 отримав копію протоколу №Т/24/1168, про що також свідчить його підпис у протоколі, а також письмово пояснив, що не мав змоги приїхати у зв'язку з відсутністю транспорту та здійсненням догляду за батьком-інвалідом.
Не з'явившись за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщений, не виконав свої обов'язки, передбачені ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.3 ст.17 Закону України «Про оборону України», ч.3, абз.2, 3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно копії постанови за справою про адміністративне правопорушення №24/2029 від 15.08.2024 винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн., у зв'язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 ч.3 КупАП (а.с.6,7).
Вказана постанова винесена у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи представлені сторонами докази, які досліджені в ході судового розгляду та вирішуючи даний спір, суд виходить із наступного.
Статтею 20 ч.1 п. 1 КАС України, визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 257 ч.2 КУпАП, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 2 ч.1 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Так, об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП є порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин в особливий період.
Відповідно до ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій
Згідно Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 , у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану"постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Отже, 30.07.2024 (дата вчинення правопорушення) діяв особливий період.
Статтею 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», передбачено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає виконання військового обов'язку в запасі та дотримання правил військового обліку.
Статтею 4 частиною 2 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до ст. 22 п.1 абз.2 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ст. 22 п.3 абз.8 цього ж Закону, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до ст. 1 п.10 абз.1, 3 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Твердження позивача та його представника, що розпорядження видається саме для: оформлення військово-облікових документів; проходження медичного огляду; взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період; призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних (резервістів), а не для уточнення персональних даних, як було зазначено в розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_2 №Р24/7/735, не знайшло свого підтвердження з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 п.8 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», Положення про центри рекрутингу, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, центрів рекрутингу координується та спрямовується Міністерством оборони України.
Пунктом 12 абз.2, 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, передбачається право керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
Відповідно до п. 32 абз.1, 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 (далі - Порядок №1487), у разі отримання розпорядження відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору), до органів СБУ, розвідувальних органів для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних (резервістів) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання) шляхом вручення повісток (додаток 11) або під їх особистий підпис у картках первинного обліку (додаток 3) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для оформлення військово- облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення для проходження базової військової служби, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечення їх своєчасного прибуття;
Окрім цього, п.47 Порядку №1487 зазначено, що у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Поруч з цим, слід зазначити, що відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Відповідно до ст. 38 п.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності зобов'язані на вимогу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України сповістити призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, забезпечити їх своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Тобто, обов'язок підприємств оповіщати призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають у них на персональному військовому обліку про їх виклик до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки передбачений законодавством. Перелік підстав для виклику військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки передбачає, в тому числі, уточнення військово-облікових даних. Також, вказані норми законодавства підтверджують не тільки право, але й обов'язок підприємств здійснювати заходи з оповіщення власних працівників шляхом доведення вимог розпоряджень керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під особистий підпис та вручення повісток, отриманих разом з розпорядженнями. Отже, твердження позивача про відсутність у ТОВ «Рахнянсько- Лісовий консервний завод» повноважень на вручення повісток також не знайшли свого підтвердження.
Отже, указаними нормами передбачений обов'язок призовників, військовозобов'язаних та резервістів у разі отримання ними виклику до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, явитися за таким викликом у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях).
З вищезазначеного слідує, що ОСОБА_1 усвідомлюючи необхідність з'явитись за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 30.07.2024, що підтверджується його підписом у повістці №Р24/7/735/11, даний виклик проігнорував та у зазначений день, час та місце по повістці не з'явився.
Відповідно до ст. 22 п.3 абз.11 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк, смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Однак, неприбуття ОСОБА_1 по повістці у зв'язку з надсиланням 24.07.2024 заяви на відстрочку до ІНФОРМАЦІЯ_5 поважною причиною не вважається. Підстави для надання відстрочки від проходження військової служби не надають права військовозобов'язаному не з'явитися у відповідний відділ територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження військово-медичної комісії на підставі відповідної повістки, яка підлягає обов'язковому виконанню.
Отже, невиконання обов'язків, визначених в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законі України «Про військовий обов'язок та військову службу», зокрема, неявка за належним чином врученою повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 у визначений дату, час та місце, становить собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП.
Оцінюючи обставини, суд зазначає, що позивач відповідно до чинного законодавства зобов'язаний був у разі оповіщення про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також, суд критично відноситься до доводів позивача, ОСОБА_1 про те, що протокол №Т/24/1168 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210-1 ч.3 КУпАП був складений неналежним представником ІНФОРМАЦІЯ_2 виходячи з наступного.
Враховуючи, що відповідно до статті 235 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 КУпАП відноситься до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, слід зробити висновок, що протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені стаття 210, 210-1, 211 КУпАП, складаються уповноваженими особами районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п.1, 2 Розділу І Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 року №3 (далі - Інструкція), Інструкція визначає процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (додаток 1) (далі - протокол), передбачені статтями 210, 210-1, 211
Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.04.2024 року №177 «Про визначення посадових осіб, відповідальних за організацію та ведення адміністративних проваджень у структурних підрозділах ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.37), головного спеціаліста командування ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , призначено відповідальним за своєчасне виявлення адміністративних правопорушень, якісне оформлення протоколів та подання до розгляду начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 для вирішення питань винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Отже, докази, на які посилається ОСОБА_1 не підтверджують наявність поважних причин неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 30.07.2024. Інших поважних причин неявки за викликом позивачем не надано.
Так, з досліджених доказів суд доходить висновку, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності діяв правомірно, врахувавши всі обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність поважних причин неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 та наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч.3 КУпАП, за наслідками чого виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у відповідності до вимог чинного законодавства.
За приписами ст. 268 ч.1 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Докази, надані сторонами по справі, мають бути належним чином досліджені судом із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 283 ч. 1 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно зі ст. 77 ч. 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно правової позиції висловленої Великою Палатою Верховного Суду у справі № 520/2261/19 обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
З огляду на вищевказане та зважаючи на встановлені обставини справи, суд вважає, що в діянні ОСОБА_1 містилися ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч.3 КУпАП, а тому суб'єктом владних повноважень правомірно складено щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за вказаною статтею КУпАП.
Дотримано вимог законодавства і при винесенні оспорюваної постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , оскільки посадовою особою, яка винесла постанову, враховано характер вчиненого правопорушення, особу позивача і накладено штраф у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті.
Враховуючи те, що позивачем не доведено протиправності винесеної постанови № 24/2029 від 15.08.2024, а матеріали справи не містять відомостей, які б спростували факти, встановлені в оскаржуваній постанові, та надали б суду підстави дійти висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності правових підстав для їх задоволення, суд приходить до переконання, що заявлений позов не підлягає задоволенню.
За таких обставин, суд вважає, що оспорювана постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною, і підстав для її скасування не вбачає, обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджені наявними матеріалами справи.
Дослідивши в сукупності всі надані у справі докази, суд вважає, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, а тому суд вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим, підстав для задоволення позовних вимог і його скасування не вбачає.
Так як позивачу постанова №24/2029від 15.08.2024 про адміністративне правопорушення на місці не вручалась, про неї позивач дізнався лише 29.08.2024 отримавши рекомендованим листом, а отже він не міг на протязі 10 днів після винесення оскаржуваної постанови, оскаржити дану постанову, то суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду про скасування постанови з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і необґрунтованими та в їх задоволенні необхідно відмовити.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 210-1, ст. ст. 245, 251, 268, 280 КУпАП, ст. ст. 2, 9, 72, 76-79, 90, 241-246, 286, 293, 295 КАС України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», суд, -
Визнати причину пропуску звернення ОСОБА_1 до суду поважною і поновити строк звернення.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Судові витрати з оплати судового збору залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: