Справа № 605/366/24
Іменем України
12 вересня 2024 року м.Підгайці
Підгаєцький районний суд Тернопільської області
у складі: головуючої судді Лелик О.М.
секретаря с/з Мохун Т.В.
справа № 605/366/24
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Підгайці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі,
за участі позивача ОСОБА_1 ,-
15 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить суд ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі, але не менше граничного розміру аліментів для дитини відповідного віку в розмірі 10 000 гривень та на неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі, але не менше граничного розміру аліментів для дитини відповідного віку в розмірі 6 000 гривень щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що сторони перебували у шлюбі та у шлюбі у них народилися четверо дітей, двоє з яких на момент звернення до суду є неповнолітніми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зазначає, що відповідач не надає кошти на утримання дітей та не приймає участі у вихованні дітей. На даний час позивач несе витрати на дітей, такі витрати у відповідності до вимог ст.181 Сімейного кодексу України необхідно розділити з відповідачем.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 16.08.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 12.09.2024 суд вирішив проводити заочний розгляд справи.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити., не заперечувала щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, заяв про відкладення судового засідання не подавав, письмового відзиву на позовну заяву ним подано не було.
Заслухавши позивача, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов, що позов підлягає частковому задоволенню.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Суд встановив, що 25 березня 1997 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб /арк..спр.2/.
У шлюбі у них народилися: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується свідоцтвом про народження, копії яких долучені до матеріалів справи /арк.спр.3,4/.
Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 16.11.2020 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано /арк.спр.5-6/.
Суд встановив, що позивач з дітьми проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 /арк..спр.9-11/.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, зазначений законом або договором.
У відповідності до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 зазначеної вище статті передбачено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України кожен з батьків повинен утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Даний обов'язок не залежить від матеріального становища батьків. Отже, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька.
Згідно з статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Згідно з частиною другою та третьою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024рік» встановлено з 01січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривнень; працездатних осіб - 3028 гривень.
Відповідно до ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Визначаючи розмір аліментів, суд враховує матеріальне становище позивача - діти проживають разом з матір'ю та перебувають на утриманні матері. Також суд враховує: матеріальне становище платника аліментів - він є працездатним, офіційно не працевлаштований, однак має стабільний дохід, протипоказань за станом здоров'я до праці немає, на утриманні інших осіб немає.
Згідно ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При визначенні розміру аліментів суд відповідно до вимог ст. 182, 200 СК України враховує майновий стан позивача, відповідача, який офіційно непрацевлаштований, однак протипоказань до праці немає, а також стан його здоров'я.
З урахуванням зазначених обставин суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у твердій грошовій сумі у розмірі по 3500 гривень на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Разом з тим, суд роз'яснює, що у відповідності до ст.193 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача судовий збір в доход держави в сумі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268, 280-282, 430 ЦПК України, суд,
позовні вимоги задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у твердій грошовій сумі у розмірі по 3500 гривень / три тисячі п'ятсот/ гривень на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які підлягають індексації, щомісячно починаючи з 15.08.2024 і до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211, 20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12 вересня 2024 року.
Суддя О. М. Лелик